Справа №761/29701/16 Головуючий в суді 1-ї інстанції Циктіч В.М.

Провадження №11-кп/824/1643/2021 Доповідач у суді 2-ї інстанції - Полосенко В.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Полосенка В.С.

суддів: Габрієля В.О., Дриги А.М.,

при секретарі - Бондар А.В.,

за участю:

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Свиридовського О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника Свиридовського О.А. на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03 січня 2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 342 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 258 КК України

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" на 60 днів, до 03 січня 2021 року включно.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатом Свиридовським О.А. подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2020 року скасувати, змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

В обґрунтування своїх вимог він посилається на те, що рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 судом прийнято лише виключно на підставі суворості можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим, без урахування всіх інших обставин.

Також захисник вказує на те, що прокурором не доведено, що існує хоча б один із ризиків у розумінні ч.1 ст.177 КПК України, а судом першої інстанції, в порушення вимог ст.178 КПК України, не здійснено оцінку всіх обставин в сукупності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника в обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 р., рішення «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 р.).

Як вважає колегія суддів, судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі докладно наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення.

Під час розгляду суд встановив, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 під впливом тяжкості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини у вчиненому, може переховуватися від суду, вчиняти нові злочин, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки та за який, в разі визнання його винуватим, може бути засудженою до позбавлення волі на тривалий термін.

У рішенні по справі «Wпроти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Всупереч доводам апеляційної скарги, суд І-ї інстанції цілком обґрунтовано мотивував у судовому рішенні підстави необхідності подальшого тримання ОСОБА_1 під вартою та вірно вказав про наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів враховує особу обвинуваченого, який не має постійного місця проживання в м. Києві, відсутність даних про міцність його соціальних зв`язків та місця роботи, а також тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, наслідки, які настали у вигляді загибелі людей, суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим за скоєне, його можливість переховуватись від суду та вчинити інший злочин.

Враховуючи вищевикладене, на думку колегії суддів, до обвинуваченого ОСОБА_1 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Суд першої інстанції обґрунтовано продовжив раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.

Обгрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції в апеляційній скарзі не наведено, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і залишає ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 177-178, 199, 331,376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Свиридовського О.А. залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 05 листопада 2020 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 03 січня 2020 року включно - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: