Справа №22-7779/2008 рік Головуючий у 1 інстанції Хмельницька Л.І.

Категорія 31 Доповідач Маширо О. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 грудня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючої Краснощокової Н.С. суддів Маширо О.П., Ігнатової Л.Є. при секретарі Лєдовській О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 3 вересня 2008 року у справі за позовом ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення збитків, спричинених злочином,

установив:

До апеляційного суду звернувся представник позивача з апеляційною скаргою на рішення суду, яким банку було відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

Суд першої інстанції виходив з того, що 23 грудня 2005 року відповідачі були засуджені Ворошиловським районним судом м.Донецька за скоєння злочину, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, а саме: за викрадання у позивача пластикових карток «Універсальна» у кількості 50 штук та договорів до них і отримання за цими картками грошей на загальну суму 91 600 грн.

Вказана сума збитків була стягнута судом з відповідачів у солідарному порядку, та станом на день звернення до суду лишилась не сплаченою сума у розмірі 72 490 грн.

Відмовляючи позивачеві у задоволенні його вимог, суд першої інстанції посилався на те, що при обчисленні розміру упущеної вигоди позивач не довів, у якому саме розмірі він отримав би доходи за звичайних умов. Крім того, клієнти банку, отримавши пластикові картки, лише мали право, а не були зобов»язані користуватись грошима з цих карток. До того ж, позивач не довів, що він дійсно мав на меті отримати певні доходи і зробив усе для їх отримання, зокрема, виготовив нові картки та уклав нові договори з клієнтами.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким стягнути з відповідачів суму упущеної вигоди у розмірі 28 334 грн. 29 коп., оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема, суд не врахував, що діяльність банку взагалі спрямована на одержання прибутку, а відповідачі, скоївши злочин, позбавили банк такої можливості.

Оборотні активи банку, у тому числі, викрадені відповідачами, є коштами вкладників банку, переданими в управління інших осіб через кредитування з метою одержання прибутку, а через злочин банк був позбавлений можливості розмістити ті кошти, які були викрадені, на фінансовому ринку.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін,з таких підстав.

Згідно з вимогами ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача не ґрунтуються на законі, оскільки відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди за тих обставин, що склались, не передбачене діючим законодавством.

У рішенні судом наведені відповідні мотиви, з яких він його ухвалив. Ці мотиви не суперечать закону та не спростовуються доводами скарги.

Усі доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді першої інстанції, на правильність висновків суду вони не впливають.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу представника позивача слід відхилити як безпідставну, рішення суду першої інстанції як таке, що відповідає вимогам закону, залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 3 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.