ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

01.02.2021 м.Дніпро Справа № 904/6950/17

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. у справі № 904/6950/17 (суддя - Примак С.А., м. Дніпро)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект", Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Олександропіль

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Чопенко Д.В. Затверджено план санації Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" у редакції, схваленій зборами кредиторів 20.03.2020р. Введено процедуру санації боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект". Призначено керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект" Чопенко Дениса Вікторовича. Зобов`язано посадових осіб ТОВ ПМТЗ "Агро-Комплект" передати керуючому санацією арбітражному керуючому Чопенко Д.В. у строк 15 днів бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності. Зобов`язати керуючого санацією за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. Зазначено, що з моменту винесення ухвали про введення процедури санації арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р.; об`єднати апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2019р., від 12.11.2019р., від 19.05.2020р., від 30.07.2020р. у даній справі в одне апеляційне провадження; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року апеляційну скаргу залишено без руху, та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання заяви із зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та доказів на їх підтвердження.

На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2021 скаржником надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Із матеріалів апеляційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що скаржник оскаржує ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. у справі № 904/6950/17.

Відтак з урахуванням приписів пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України останній день строку для подання апеляційної скарги на вказану ухвалу припадав на 06.08.2020р.

Однак, апеляційна скарга подана 31.12.2020р., тобто із значним пропуском строку, встановленого ст. 264 ГПК України для подання апеляційної скарги.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначив, що він є кредитором боржника та має непогашені вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за період з 01.01.2016р. по 08.08.2016р. У зв`язку з недотриманням виплат від боржника у скаржника виникає право захисту своїх порушених прав. Арбітражним керуючим при виконанні повноважень розпорядника майна до прийняття оскаржуваної ухвали не здійснено дій щодо включення до реєстру вимог кредиторів боржника заборгованості по заробітній платі, в результаті чого скаржника не було долучено до участі у справі про банкрутство. Скаржник не міг передбачити, що наявна процедура банкрутства боржника порушить його права та законні інтереси. Скаржник на час процедури банкрутства не був працівником боржника. Про наявність процедур банкрутства скаржнику стало відомо з листа колишнього директора боржника від 01.10.2020, до якого скаржник звернувся із запитом щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Скаржником вчинено процесуальну дію, як механізм захисту порушених прав, а саме подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали від 30.07.2020 року у справі №904/6950/17, однак судом не було задоволено зазначену заяву. Так, як скаржник не знав та не міг передбачити результат розгляду справи за нововиявленими обставинами, відмова суду першої інстанції призвела до необхідності створення нової лінії захисту своїх прав. Скаржник не має юридичної освіти, а послуги адвокатів не є безкоштовними, що потребує від скаржника часу на пошук грошових коштів для такої оплати. Дана особливість ускладнила механізм реалізації захисту скаржником прав, оскільки це стало можливим лише після ознайомлення з матеріалами справи. Таким чином, для поновлення своїх порушених прав у відповідності до вимог чинного законодавства, задля реалізації механізму свого захисту беззаперечно потребує поновлення строку.

Як вбачається із матеріалів даної справи, 24.07.2017р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю підприємство матеріально-технічного забезпечення "Агро-Комплект". Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 16.11.2017р. Розпорядником майна призначено Чопенка Дениса Вікторовича.

30.07.2018р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017р. про порушення провадження у справі №904/6950/17 залишено без змін.

09.10.2018р. постановою Верховного Суду постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (станом на дату порушення (відкриття) провадження у даній справі) та ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (введеного в дію 21.10.2019р.) кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Разом із тим, в апеляційній скарзі скаржник не вказує, що він звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою з грошовими вимогами до боржника в порядку, встановленому ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства і ці вимоги були предметом розгляду місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Верховний Суд в ухвалі від 09.11.2020р. у справі № 902/657/19 звернув увагу, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що скаржник про винесення ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство дізнався з листа колишнього керівника боржника ОСОБА_2 від 01.10.2020р. Разом з тим, апеляційна скарга подана до апеляційного господарського суду 31.12.2020р.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 13.10.2020р. звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із спільною заявою із ОСОБА_3 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2020р. відмовлено в задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_3 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у справі № 904/6950/17 за нововиявленими обставинами. Залишено в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у справі № 904/6950/17 про затвердження звіту керуючого санацією і закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. лише після розгляду судом його заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р., якою затверджено звіт керуючого санацією і закрито провадження у справі про банкрутство.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99), а також у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010.

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та оцінивши зазначені скаржником причини на предмет їх поважності, дійшов висновку, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не надала належних доказів або переконливих аргументів для підтвердження своїх доводів щодо неможливості своєчасного оскарження судового рішення, оскільки ОСОБА_1 13.10.2020р. звертався до Господарського суду Дніпропетровської області із спільною заявою із ОСОБА_3 про перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2020р. у даній справі за нововиявленими обставинами, проте протягом більше ніж двох місяців не звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 19.05.2020 року по справі №904/6950/17, знаючи про існування даного судового рішення, а отже, пропуск строку на апеляційне оскарження залежав не від об`єктивних причин, а від суб`єктивних чинників, які особа, що звернулась з апеляційною скаргою, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.

Посилання скаржника на те, що він не знав та не міг передбачити результат розгляду справи за нововиявленими обставинами, а відмова суду першої інстанції призвела до необхідності створення нової лінії захисту своїх прав, колегія суддів відхиляє, оскільки скаржник не зазначає, об`єктивних обставин, які перешкоджали йому подати як і заяву про перегляд ухвали суду від 30.07.2020 року у даній справі за нововиявленими обставинами так і апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.05.2020 року у даній справі, отже можливість подання апеляційної скарги протягом розумного строку, з моменту коли скаржник дізнався про існування судового провадження залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку суд не вбачає.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції не може визнати поважними зазначені апелянтом причини пропуску строку для поновлення строку для апеляційного оскарження рішення та вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути апеляційну скаргу особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Керуючись статтями 234, 235, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020р. у справі № 904/6950/17.

Апеляційну скаргу та додані до неї документи повернути скаржнику.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга з доданими до неї документами на 73 аркушах у тому числі квитанція про сплату судового збору.

Ухвала набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд