У Х В А Л А

         14 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах  Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді : Сокола В.С.,

Суддів   : Балахонова Б.Л.,

  Мельник Т.О.,

з участю секретаря : Троян К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі клопотання Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі – Управління) про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Керченського міського суду Автономної республіки Крим від 22 січня 2010 року, по цивільній справі за позовом  ОСОБА_5  до Управління Пенсійного фонду України в  місті Керчі Автономної Республіки Крим про стягнення соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И Л А:

          Постановою Керченського міського суду АРК від 22 січня 2010 року зазначений вище позов задоволено частково.

           22 лютого 2010 року Управління подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку, яка мотивована тим, що копію оскаржуваної постанови апелянт одержав 08  лютого 2010 року.

Розглянувши клопотання за його доводами, перевіривши матеріали справи, колегія судів вважає необхідним відмовити в поновленні строку з наступних підстав.

10 березня 2010 року набрав чинності Закон України № 1691-VI від 18 лютого 2010 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких розгляд справ щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них належить до компетенції загальних судів (цивільної юрисдикції), і вказані справи розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Зміст, призначення та направленість розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону вказує на те, що при вирішенні питання щодо руху апеляційних скарг, поданих на судові рішення адміністративних судів до набуття чинності цим Законом, тобто до 10 березня 2010 року, процесуальні строки застосовуються з урахуванням положень статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено порядок і строк апеляційного оскарження.

Правилами частин третьої та п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.  Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 1691-VI зазначено, що дані апеляційні скарги розглядаються у порядку цивільного судочинства.  

Відповідно до положень частини третьої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення встановлених строків, залишаються без розгляду, якщо  апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Згідно частини 1 статті 73 Цивільного процесуального кодексу України суд поновлює встановлений законом строк за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.

Встановлено, що названа постанова суду складена в повному обсязі в день постановлення рішення суду.

Зміст апеляційної скарги також з достовірністю вказує на отримання Управлінням копії судового рішення.

Таким чином, з урахуванням наведених норм процесуального закону, Управління повинно надати докази одержання ним копії оскаржуваного рішення поза межами строку на його оскарження та наявність поважних причин у разі його пропущення з огляду на те, що 01 лютого 2010 року було останнім днем для оскарження постанови.

Начальник Управління подав апеляційну скаргу 26 лютого 2010 року безпосередньо до суду, про що свідчить штамп районного суду,  тобто з пропуском передбаченого законом строку на апеляційне оскарження, заяву про апеляційне оскарження подано не було.

Поважність причин пропуску строку мотивовано єдиним – одержанням копії оскаржуваної постанови апелянтом 08 лютого 2010 року, однак на підтвердження зазначеного апелянт не надав суду жодного належного письмового доказу, якими, на думку колегії суддів,  можуть бути конверт із відтиском штампу органу зв’язку із датою чи розписка про одержання копії постанови (і про такі докази не зазначено).

Також колегія суддів вважає необхідним зазначити, що апелянт не вказує яким чином  (способом) копія судового рішення поступила до Управління, що унеможливило колегії суддів оцінити дану обставину та свідчить про недостатнє виконання Управлінням приписів частини  2 статті 49 КАС України про добросовісність користування процесуальними правами та неврахування положень частини 1 статті 11 КАС України про змагальність сторін та свободу в наданні доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Таким чином, з урахуванням вимог процесуального закону щодо поновлення строку лише за його пропуском з поважних причин, які повинні бути надані стороною та оцінені судом в судовому засіданні, колегія судів вважає за необхідне відмовити в задоволені клопотання про поновлення строку.

          Керуючись частиною 1 статті 73, частиною 3 статті  294 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду  АРК ,

У Х В А Л И Л А :

          В задоволенні  клопотання Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі Автономної Республіки Крим про поновлення строку відмовити, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2010 року залишити без розгляду.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

         Судді: