Дата документу 27.01.2021 Справа № 310/4218/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 310/4218/20                     Головуючий у 1 інстанції: Вірченко О.М.

Провадження № 22-ц/807/600/21                          Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року                                                 м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В.

суддів:         Гончар М.С.

                        Подліянової Г.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2020 року про залишення без розгляду його позовної заяви до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в якій просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) боржників щодо невиконання в добровільному порядку судового рішення та стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2020 року позовну заяву було залишено без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що у нього виникли надзвичайні обставини, пов`язані із хворобами сина – інваліда по зору саме напередодні судових засідань та в дні судових засідань, тому вважав, що це є поважними причинами його неявок, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу та направити справу до місцевого суду для продовження розгляду.

Так, у скарзі ОСОБА_1 зазначає, що у судові засіданні, призначені на 21.10.2020 р. та 18.11.2020р. він був повідомлений належним чином та завчасно. Проте, у зв`язку із збігом обставин та хворобою сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на COVID-19 він був відсутній в судовому засіданні 21.10.2020р. Аналогічна ситуація сталася напередодні судового засідання 18.11.2020р., коли йому повідомили про високу температуру сина та про його не допуск до навчання, у зв`язку з чим замість судового засідання він вимушений був відвідувати медичні заклади з метою обстеження сина.

Вказує, про відсутність можливості повідомити суд про ці поважні обставини.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Повідомлені належним чином учасники справи в судове засідання апеляційного суду 27 січня 2021р. не з`явились, заяв та клопотань не надали, тому апеляційним судом апеляційний розгляд проведено у їх відсутності відповідно до положень ч. 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної

скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обґрунтовуючи залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що позивач, повідомлений належним чином, двічі не з`явився у судове засідання, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, що свідчить про відсутність зацікавленості позивача у розгляді справи.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, оскільки відповідають матеріалам справи та вимогам процесуального права.

Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення позову без розгляду суд наділений в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, або не повідомив про причини неявки та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності. Право суду на залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й у разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Щодо повторної неявки позивача розгляд справи відбувається лише за наявності його заяви про розгляд справи за його відсутності.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.

При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду при неповідомленні причин неявки. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними, якщо позивач не попередить про це суд.

Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо він не проінформував про причини неявки, які судом буде визнано поважними, або від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також вказані норми процесуального законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий правовий висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.

Як встановлено судом, двома поспіль судовими засіданнями у даній справі, в які позивач не з`явився, були судові засідання, призначені на 21.10.2020р. та на 18.11.2020р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи 21.10.2020р. о 09.30 год., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення судової повістки 11.08.2020р. (а.с. 30).

Втім, в судове засідання, призначене на 21 жовтня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, клопотань, заяв, зокрема, про розгляд справи у його відсутності, не надав, про причини неявки суду не довів, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 18.11.2020 року на 10:00 годину.

22.10.2020 року позивач направив суду клопотання про визнання процесуальних недоліків у відзиві та про збільшення розміру позовних вимог. При цьому у вказаних клопотаннях позивач не просив суд відкласти розгляд справи або розглядати її без його участі.

В судове засідання, призначене на 18.11.2020 року о 10.00 год.. ОСОБА_1 знову не з`явився. Хоча про дату, час та місце позивач був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення судової повістки 29.10.2020р. (а.с. 66).

З зазначеного вбачається, що належним чином повідомлений позивач дійсно повторно не з`явився в судове засідання, чого не заперечує і в змісті апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про неможливість ОСОБА_1 з`явитись в судові засідання у визначений час у з в`язку із хворобою сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на COVID-19, а також підозра на нове захворювання сина 17-18.11.2020р. правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Вже після проведення 18.11.2020р. судового засідання, у якому позовну заяву залишено без розгляду, 20.11.2020р. від ОСОБА_1 надійшло пояснення, в якому позивач вказує про існування непереборних обставин, пов`язаних з виконанням батьківських обов`язків, які завадили йому вчасно з`явитися до суду.

З огляду на те, що про розгляд справи 18.11.2020р. ОСОБА_1 був повідомлений завчасно, ще 29.10.2020 року (що також не заперечується самим позивачем), то у нього було достатньо процесуального часу для подання до суду будь-яких заяв чи клопотань. Якщо обставини, які перешкоджають з`явитись до суду, виникли раптово, то він міг подати електронне повідомлення на адресу суду, або зателефонувати до канцелярії, чого останнім зроблено не було.

Діючи на свій розсуд, ОСОБА_1 подав до суду особисто пояснення щодо своєї неявки в судове засідання лише 20 листопада 2020 року, а тому вказаний документ був отриманий судом першої інстанції уже після завершення судового розгляду у даній справі, а тому і не міг бути врахований судом.

Беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Колегія суддів враховує також ту обставину, що залишення вказаного позову судом без розгляду не позбавляє позивача права на судовий захист, так як особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

УхвалуБердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 29 січня 2021 року.

Головуючий: Маловічко С.В.

Судді: Гончар М.С.

Подліянова Г.С.