Справа №1-291/2010

В  И  Р  О  К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

м.Луцьк                                          27  квітня  2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді                             Борнос А.В.,

за участю секретаря                     Ющак  О.А.,

прокурора                         Покидюка В.М.,

захисника                         ОСОБА_1,

потерпілих         ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про обвинувачення:  

ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Самійличі Шацького району Волинської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого;

•   за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6 05.10.2009 року у нічний час, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_2, шляхом пошкодження дверного замка автомобіля, таємно викрав з автомобіля НОМЕР_1, автомагнітолу марки "Вегас" вартістю 350 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, повторно, 04.11.2009 року у нічний час, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_3, шляхом пошкодження дверного замка автомобіля, таємно викрав з автомобіля НОМЕР_2, автомагнітолу марки "Фольксваген" вартістю 200 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на вказану суму.

Він же, повторно, 10.11.2009 року близько 05.00 год., знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_4, шляхом пошкодження дверного замка автомобіля, викрав з автомобіля НОМЕР_3, радіостанцію марки "Кенвуд" вартістю 800 грн., гроші в сумі 50 грн., окуляри, що знаходились у футлярі вартістю 200 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 1050 грн., однак був помічений працівником міліції на місці вчинення злочину. Підсудний ОСОБА_6, усвідомлюючи те, що він помічений сторонньою особою, з метою уникнення відповідальності за вчинене, почав втікати з місця крадіжки з викраденим майном, однак був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вину у інкримінованих злочинах визнав частково, та суду дав показання, що 05.10.2009 року у нічний час, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2, пошкодивши дверний замок автомобіля НОМЕР_1, таємно викрав з автомобіля автомагнітолу марки "Вегас".

04.11.2009 року у нічний час, знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_3, пошкодивши дверний замок автомобіля НОМЕР_2, таємно викрав з автомобіля автомагнітолу марки "Фольксваген".

10.11.2009 року близько 05.00 год., знаходячись в дворі будинку АДРЕСА_4, відкривши двері автомобіля /оскільки вони були не зачинені/ викрав з автомобіля НОМЕР_3, радіостанцію марки "Кенвуд", гроші в сумі 50 грн., окуляри, що знаходились у футлярі, однак почув шум, який його злякав, тому, щоб не бути викритим, він почав втікати з місця вчинення крадіжки з майном, яке викрав у автомобілі. Однак був затриманий працівниками міліції, майно по дорозі викинув. По даному епізоду частково визнає свою вину, оскільки умисел був спрямований саме на вчинення таємного викрадення майна, а не на вчинення грабежу.

Щодо епізоду таємного викрадення майна – спортивної кофти "Адідас" вартістю 295 грн., що мав місце 22.09.2009 року у кіоску НОМЕР_4 – магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2", що у торговому центрі "Ювант", то своєї вини у вчиненні даного злочину не визнає, оскільки даного злочину не вчиняв. Просить виправдати його по даному епізоду.

Збитки потерпілим ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відшкодовані повністю, збитки потерпілій ОСОБА_5 – не відшкодовані, оскільки злочину не вчиняв. У вчиненому щиро розкаявся,  просив суд суворо його не карати.

    Крім часткового визнання вини самим підсудним у таємному викраденні чужого майна, а також у відкритому викраденні чужого майна, його винність у вчиненому  підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.    

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, кожен зокрема,  в судовому засіданні дали показання про те, що кожен з них має у своєму господарстві легковий автомобіль.

04.10.2009 року близько 20.00 год. потерпілий ОСОБА_2 припаркував свій автомобіль в дворі будинку по АДРЕСА_2, ствердивши, що замкнув автомобіль.  На наступний день, близько 07.00 год. він виявив, що замок дверей автомобіля зламаний, а з салону зникла автомагнітола марки "Вегас". Хто міг бути причетний до вчинення крадіжки автомагнітоли йому не відомо, до працівників міліції з відповідною заявою він не звертався. Через деякий проміжок часу до нього зателефонували з міліції та поцікавились чи у нього нічого не зникало з автомобіля, тільки після цього він написав заяву у міліцію. Претензій до підсудного він не має, збитки повністю відшкодовані, просить суд суворо останнього не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 ствердив, що за таких же обставин 04.11.2009 року близько 07.30 год. він виявив, що замок дверей автомобіля зламаний, а з салону зникла автомагнітола марки "Фольксваген". Хто міг бути причетний до вчинення крадіжки авто магнітоли йому не відомо, до працівників міліції з відповідною заявою він не звертався. Через деякий проміжок часу до нього зателефонували з міліції та поцікавились чи у нього нічого не зникало з автомобіля, тільки після цього він написав заяву у міліцію. Претензій до підсудного він не має, збитки повністю відшкодовані, просить суд суворо останнього не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 ствердив, що 10.11.2009 року близько 02.00 год. він припаркував свій автомобіль в дворі будинку по АДРЕСА_4 категорично ствердивши, що замкнув автомобіль, який зачиняється на центральний замок /без сигналізації/. Того ж дня, близько 16.00 год., від працівників міліції дізнався про те, що з його автомобіля були викрадені речі, про обставини їх викрадення йому відомо лише зі слів працівників міліції. Претензій до підсудного він не має, збитки повністю відшкодовані, просить суд суворо останнього не карати.

Окрім показань потерпілих, визнавальних показань самого підсудного, винність останнього у вчиненні інкримінованих дій по викраденню майна з автомобілів, що мало місце 05.10., 4.11. та 10.11.2009 року  підтверджується наступними доказами.

Так, з протоколу огляду місця події від 11.11.2009 року вбачається, що за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 – АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено два ножі, з спеціально зігнутими кінцями лез, з метою пристосування останніх для вчинення злочинів /а.с.94-95/.

Викрадена 4.11.2009 року автомагнітола марки "Фольксваген", яка була вилучена при проведенні огляду місця події від 11.11.2009 року, оглянута згідно протоколу огляду предметів від 14.11.2009 року та приєднана до матеріалів справи в якості речового доказу. /а.с.229/.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання про те, що 09.11.2009 року він разом з напарником ОСОБА_9 несли службу, згідно плану, по попередженню та розкриттю крадіжок з транспорту по АДРЕСА_4 Близько 5.00 год. він знаходився в салоні свого автомобіля, припаркованого у дворі будинку по АДРЕСА_4 в той час, як напарник знаходився за рогом даного будинку. Його увагу привернув незнайомий чоловік, який підійшов до автомобіля "KIA CERATO" д.н.з. НОМЕР_3, спочатку він подумав, що це його власник. Однак зважаючи на дивність поведінки останнього, який спочатку оглянув його, попробувавши багажник автомобіля, який виявився зачиненим, а потім присів біля водійських дверей та намагався їх відчинити, продовжував за ним стежити. Після того, як він відчинив дверці, сів на водійське місце та лежачи на правому боці почав щось шукати по автомобілю, він зрозумів, що це не власник, тому вирішив затримати зазначену особу на місці вчинення злочину. Він /ОСОБА_8/ почав виходити з автомобіля та направився до вищезгаданого автомобіля, однак при цьому він був помічений особою, яка перебувала в автомобілі. Останній відразу ж, схопивши викрадені речі, вискочив з автомобіля та почав втікати, а він – наздоганяв, неодноразово, при цьому, кричав, що він є працівником міліції та вимагав припинити злочинні дії, тоді злочинець почав, по ходу свого руху, викидати викрадені речі. Через деякий проміжок часу він побачив, що його наздогнав його напарник – ОСОБА_9, тоді він /ОСОБА_8/ повернувся до службового автомобіля, щоб дати орієнтування на злочинця. Підсудного затримав його напарник, після чого останнього було доставлено в Луцький МВ.  

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 дав показання, що 09.11.2009 року він разом з напарником ОСОБА_8 несли службу, згідно плану, по попередженню та розкриттю крадіжок з транспорту по АДРЕСА_4 Близько 5.00 год. він знаходився в дворі будинку по АДРЕСА_4 а напарник, в той час, перебував у салоні свого автомобіля. Близько 5.00 год. він почув крик свого напарника, коли вибіг з-за будинку, то побачив, що  ОСОБА_8 наздоганяє незнайомого чоловіка, який втікав. Він також кинувся наздоганяти останнього, оскільки зрозумів, що останній чинив якісь неправомірні дії, в зв"язку з чим його почав наздоганяти його напарник. Окрім того, бачив, як під час бігу, незнайомець почав викидати якісь речі. Наздогнав та затримав підсудного він в арці будинку №35 по пр.Соборності м.Луцька, в подальшому останнього було доставлено в Луцький МВ.

Під час проведення очної ставки між підсудним та свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, кожним зокрема, останні повністю підтвердили свої покази, дані ними під час досудового слідства, які повністю узгоджуються з показами, даними ними в судовому засіданні. Окрім того, з протоколів очних ставок  вбачається, що підсудний ОСОБА_6 не заперечував обставин, про які розповідали свідки, будь-яких зауважень з його боку щодо пояснень останніх не поступало, він повністю погоджувався з показаннями, які давали вказані свідки /а.с.67-68, 69/.

З протоколу огляду місця події від 11.11.2009 року вбачається, що на ділянці землі, – а саме на тротуарі, що поблизу будинку №35 пр.Соборності м.Луцька, було виявлено предмет чорного кольору, ззовні схожий на радіостанцію, футляр чорного кольору з окулярами. При цьому при поверхневому огляді затриманої особи було вилучено з внутрішньої кишені куртки гроші, викрутку чорного кольору, ніж розкладний, ножиці, два металевих предмети, ззовні схожі на "відмички", які, в подальшому визнані речовими доказами у справі. /а.с.42-45, 113/.  

З висновку експерта №555 від 27.11.2009 року вбачається, що три сліди пальців рук, виявлені та відкопійовані на відрізок липкої стрічки під час огляду місця події від 10.11.2009 року за адресою: АДРЕСА_4, залишені середнім та безіменним пальцями правої руки гр.ОСОБА_6 /а.с.80-82/.

Судом критично оцінюються пояснення підсудного ОСОБА_6 про те, що його умисел був спрямований на таємне викрадення чужого майна та розцінюються судом, як намагання уникнути відповідальності за вчинення більш тяжкого злочину. З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 вбачається, що підсудний після того, як виявив, що його дії, які розпочаті як таємне викрадення майна, викриті іншими /сторонніми/ особами, однак незважаючи на це, були продовжені ним, оскільки останній разом з викраденим майном намагався втекти від працівників міліції, з метою заволодіння цим майном. Лише після того, як підсудний зрозумів, що уникнути затримання не вдасться, він почав викидати викрадені речі. Таким чином, згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6.11.2009 року №10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності" кваліфікація дій підсудного ОСОБА_6 за ст.186 ч.2 КК України є вірною та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Досудовим слідством підсудному ОСОБА_6 інкримінувався епізод вчинення таємного викрадення майна – спортивної кофти марки "Адідас" вартістю 295 грн., що мав місце 22.09.2009 року, у невстановлений час, у кіоску НОМЕР_4 – магазин дитячого одягу "ІНФОРМАЦІЯ_2", що у торговому центрі "Ювант", по вул.Карпенка-Карого, 1 м.Луцька.  

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження обвинувачення за зазначеним епізодом.

Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 вини у вчиненні даного злочину не визнав, категорично заперечивши свою причетність до його вчинення.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала показання про те, що є приватним підприємцем та має у своїй власності магазин "ІНФОРМАЦІЯ_2" /НОМЕР_4/, що у ТЦ "Ювант" м.Луцька. Зі слів продавця ОСОБА_11 їй відомо, що 22.09.2009 року з манекену, поблизу магазину, невідомим чоловіком була викрадена спортивна кофта марки "Адідас", вартістю 295 грн. Наполягає на тому, що дану крадіжку вчинив саме підсудний ОСОБА_6, оскільки вона була присутня при впізнанні по фотознімках, яке проводилось з її продавцем, при цьому остання вказала саме на ОСОБА_6, як на особу, яка викрала дану кофту. Просить стягнути з підсудного завдану матеріальну шкоду.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, яка є продавцем зазначеного магазину ствердила, що 22.09.2009 року до неї у магазин заходив раніше невідомий хлопець, який мав намір придбати спортивну кофту, яка висіла на манекені. У магазин він зайшов з кофтою, яку попередньо зняв з манекену, при цьому факту її зняття вона не помітила. Оскільки кофта була мала за розміром, вона у шафці шукала іншу, а хлопець, в той час виніс кофту назад на манекен, з метою повісити. Однак вона повідомила, що зробить це сама, при цьому дала кофту більшого розміру, останній її приміряв, однак вирішив це пройтись по магазинах, а потім за нею повернутись. В момент примірки іншої кофти, попередня залишалась лежати на манекені, вона її не одягнула на місце, чи проходив хтось інший поблизу магазину – не бачила. Лише після того, як хлопець пішов, вона помітила, що кофти на манекені не має. Підсудного вона впізнала по картотеці в Луцькому МВ, при цьому серед осіб, яких впізнавала вказала на двох хлопців, серед яких була особа, що проживає за межами області, в зв"язку з цим, виключивши причетність останнього, вказала на підсудного. В судовому засіданні категорично ствердити, що саме підсудний вчинив зазначений злочин, не змогла, обмежившись припущеннями. Вартість викраденої кофти становить 295 грн., при цьому в випадку не встановлення особи, винної у вчиненні злочину, відповідальність нестиме саме вона.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, допитані в судовому засіданні, по даному епізоду, дали показання, що крадіжка 22.09.2009 року у магазині НОМЕР_4 "ІНФОРМАЦІЯ_2" дійсно мала місце, однак про причетність підсудного до її вчинення ствердити не змогли, оскільки не біли очевидцями вчинення даного злочину.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що 22.09.2009 року дійсно мав місце факт викрадення спортивної кофти з магазину НОМЕР_4, однак очевидцем його вчинення вона не була, про все дізналась лише зі слів продавця /а.с.33/.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 дала показання про те, що близько одного року /на протязі 2009 року/ вона проживала у громадському шлюбі із ОСОБА_6 При цьому зазначила, що протягом усього часу вони виключно разом ходили у ТЦ "Ювант". Щодо крадіжки спортивної кофти, повідомила, що ОСОБА_6 не носив спортивного одягу, надавав перевагу класичній одежі, протягом спільного проживання спортивної кофти марки "Адідас" вона у нього не бачила.      

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 дала показання про те, що знайома з ОСОБА_6 близько одного року, оскільки останній проживає у її квартирі, згідно договору оренди. При цьому зазначила, що під час обшуку, який проводився у її квартирі були вилучені автомагнітоли та інші речі та інструменти, при цьому будь-який одяг не вилучався. Ствердила, що ОСОБА_6 не носив спортивного одягу, надавав перевагу класичній одежі, спортивної кофти марки "Адідас" вона у нього не бачила.      

Таким чином, під час досудового слідства та в судовому засіданні не здобуто беззаперечних доказів того, що підсудний ОСОБА_6 таємно викрав майно – спортивну кофту "Адідас" у магазині НОМЕР_4 "ІНФОРМАЦІЯ_2", тому суд прийшов до висновку, що вина підсудного у вчиненні зазначеного епізоду не доведена.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.  

В зв"язку з наведеним, підсудного ОСОБА_6 слід виправдати за недоведеністю вини, у вчиненні епізоду таємного викрадення майна – спортивної кофти у магазині НОМЕР_4 "ІНФОРМАЦІЯ_2" ТЦ "Ювант", що не впливає на кваліфікацію його дій у вчиненні злочинів, передбачених  ст. 185 ч. 2 КК України.

Таким чином, підсудний ОСОБА_6 своїми умисними діями, спрямованими на таємне викрадення чужого майна, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України. Своїми умисними діями, спрямованими відкрите викрадення чужого майна, вчиненими повторно, скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України.

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, всі обставини справи та дані про особу винного.

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

ОСОБА_6 не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, з"явився із зізнанням по епізодах вчинення крадіжок 5.10. та 4.11.2009 року, є особою молодого віку, фактично на його утриманні знаходяться батьки – особи похилого віку /пенсіонери/, оскільки він єдиний працював у сім"ї, збитки потерпілим відшкодовані, будь-яких претензій до підсудного вони не мають, просять суд суворо його не карати, тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та призначає покарання у межах санкцій ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.70, 75 КК України.

На підставі ст.28, 328 КПК України, ст.1166 ЦК України в задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 – відмовити, в зв"язку з виправданням підсудного за недоведеністю вини у вчиненні даного злочину.

Речові докази по справі (а.с.72, 119, 143, 181, 186, 229, 237), згідно ст.81 КПК України, відповідно, повернути та залишити за належністю законним володільцям, знищити.

Судові витрати (а.с.85, 214), згідно ст.93 КПК України, покласти на підсудного.

    Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України, призначивши покарання:

•   за ст.185 ч.2 КК України -  у виді 2-х (двох) років позбавлення волі;

•   за ст.186 ч.2 КК України – у виді 4-х (чотирьох) року позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбуття визначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.  

На підставі ст.ст.75, 76  КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції;

•   повідомляти органи кримінально – виконавчої інспекції про зміну місця проживання;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої інспекції.

Запобіжний захід залишити попередній - підписку про невиїзд, зарахувавши в строк відбуття покарання, термін перебування під вартою з 10.11. по 20.11.2009 року.

В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 – відмовити, в зв"язку з виправданням підсудного за недоведеністю вини у вчиненні злочину.

Речові докази – радіостанцію марки "Кенвуд", футляр чорного кольору з окулярами, грошові кошти в сумі 50 грн., автомобіль НОМЕР_3 – залишити за належністю законному володільцеві – ОСОБА_4; автомобіль НОМЕР_1 – залишити за належністю законному володільцеві – ОСОБА_2; автомобіль НОМЕР_2, автомагнітолу марки "Фольксваген Alpha" – залишити за належністю законному володільцеві – ОСОБА_3; викрутку чорного кольору, розкладний ніж чорного кольору, металеві ножиці та дві металеві частини від автомагнітоли, два ножі у ножнах, що знаходяться у камері схову речових доказів Луцького МВ УМВС України у Волинській області – знищити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 в доход держави  599 (п"ятсот дев"яносто дев"ять) грн. 45 (сорок п"ять) коп. судових витрат по справі за проведення дактилоскопічної експертизи та експертизи холодної зброї.

Грошові кошти в сумі 29 грн., які вилучені при проведенні огляду місця події від 10.11.2009 року /а.с.220-222/, та грошові кошти в сумі 222 грн., які вилучені під час огляду місця події від 11.11.2009 року /а.с.223-225/, належні ОСОБА_6, що зберігаються на депозитному рахунку у фінансовій частині  Луцького МВ УМВС України у Волинській області звернути в доход держави, в рахунок погашення судових витрат у справі.  

Арешт, накладений на майно обвинуваченого, згідно постанови від 25.12.2009 року та протоколу від 10.02.2010 року /а.с.231-232/ – зняти, майно, що зберігається у камері схову Луцького МВ УМВС України, повернути за належністю законному володільцеві – ОСОБА_6

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: