Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

29.01.2021

402/442/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2021 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді: Партоліної І. П.

суддів: Запорожця О. М.

Краснопольської Л. П.

за участю секретаря: Довгої С. В.

прокурора: Проценка А.П.

обвинувачених: ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисника: Титаренко Г. С.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду смт. Новоархангельськ матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 185 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки ризики, передбачені нормами КПК України не зменшились, розгляд справи не завершений, строк запобіжних заходів закінчується .

Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх захисник заперечили проти задоволення клопотання, просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників розгляду, зважаючи на обов`язок суду вирішити питання щодо продовження строків дії запобіжних заходів, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не повинне перебувати за межами розумних строків, необхідних для вирішення провадження і забезпечення належної поведінки обвинуваченого на цей період, та його продовження, має бути співрозмірним меті заходу, і має забезпечить виконання засад судочинства і змагального процесу відповідно до процедур глави 18 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжних заходів судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальні правопорушення в яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є умисними, особливо тяжкими, за своєю суттю є корисливими, вчиненими організованою групою осіб, що значно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Крім того, обвинувачені не працевлаштовані, а отже суспільно-корисною діяльністю не займаються та особистих доходів для проживання не мають, раніше судимі за вчинення корисливих злочинів, а тому у суду є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачені можуть продовжити вчиняти інші злочини, ухилятись від суду, перешкоджати подальшому кримінальному провадженню.

Також, при вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою встановлено, що інтереси суспільства, щодо продовження тримання обвинувачених під вартою перевищують інтереси забезпечення права на свободу обвинувачених та існування презумпції невинуватості.

Отже заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися, а тому такі ризики є достатніми та виправдовують продовження тримання обвинувачених під вартою, а застосування більш м`якого запобіжного заходу, з врахуванням встановлених обставин, на переконання суду не гарантує запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків, а тому клопотання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт задоволенню не підлягає.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинувачених, судова колегія вважає, що в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути виправданим, оскільки цього вимагають вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Обвинувачені можуть переховуватися від суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення, у справі триває судове провадження, провадяться судові засідання.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, а саме щодо зміни утримання під вартою на домашній арешт, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинувачених під час розгляду кримінального провадження в суді на даний час неможливе, ризик, який виправдовує тримання особи під вартою, не зменшився.

Крім того, обставини, на які посилаються обвинувачені та захисник вже були враховані судом при обранні запобіжного заходу та при його продовженні, а також не спростовують зазначеного висновку суду.

У даному, конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинувачених.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 березня 2021 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 березня 2021 року включно.

У задоволенні клопотання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисника про зміну запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Копію ухвали надіслати до Державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" до виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Головуючий: І.П.Партоліна

Суддя: О.М.Запорожець

Суддя: Л.П.Краснопольська