Справа №  2-а-1064/2010р.

ПОСТАНОВА

І м е н е м  У к р а ї н и

11 березня 2010 року Жовтневий районний суд м. Луганська у складі:

головуючого – судді  Рудської С.М.,

при секретарі –  Буняченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним ОСОБА_1 до  Управління праці  та соціального захисту населення  Жовтневої районної в м. Луганську Ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання виконати певні дії, щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня,

Встановив:     .

   Позивач звернувся до суду з  зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є пенсіонер Міністерства Внутрішній справ України, інвалід 2 групи, що підтверджується  посвідченням серії  НОМЕР_1 , він має право на пільги, встановлені для інвалідів війни.  Посилаючись на  вимоги Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вважає, що  він має право на одноразову щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, але всупереч зазначеним вимогам закону, вважає, що йому вказана грошова допомога виплачена не в повному обсязі, а саме: у  2009 році - у сумі 430 грн.  Просить суд визнати дії відповідача по нарахуванню йому як  інваліду 2 групи, щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік неправомірними. Зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2009 рік як інваліду 2 групи, у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком, виходячи з мінімальної пенсії за віком у 2009 році – 544,00 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та дав пояснення аналогічні заяві.

Представник  відповідача Управління праці  та соціального захисту населення  Жовтневої районної в м. Луганську Ради у судове засідання не з»явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю та надала письмові заперечення де  позов не визнала вважає, що щорічна грошова допомога позивачеві до 5 травня у 2009 року сплачена належним чином згідно вимог Закону України  «Про Державний бюджет на відповідний рік».  Крім того, управління праці та соціального захисту населення Жовтневої районної у місті Луганську ради є неприбутковою установою, та не має коштів для виплат не передбачених бюджетом. Виплата щорічної одноразової допомоги інвалідам війни здійснюється за рахунок Державного бюджету, у межах затвердженої Кабінетом Міністрів України Бюджетної програми на відповідний рік. Також, позивачем пропущений річний термін, встановлений ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, який починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушене право. Просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог як необґрунтованих.    

 Дослідивши матеріали  справи, суд приходить до наступного.

 Судом встановлено, що позивач   ОСОБА_1 є  пенсіонером Міністерства Внутрішніх справ України, інвалід 2 групи і у відповідності до ст. 13  Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мав право з 2009 році на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком (а.с. 5 – посвідчення  серії НОМЕР_1).

Правовий статус  інвалідам 2 групи, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року розділом 3 якого визначені пільги ветеранам війни – інвалідам війни, а саме щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується  разова грошова допомога у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена у розмірі  430 грн.

Саме на підставі цього Закону позивачу була нарахована та виплачена щорічна допомога у 2009 році.

Управлінням праці  та соціального захисту населення  Жовтневої районної в м. Луганську Ради  сплачена щорічна грошова допомога до 5 травня позивачеві у 2009 році у розмірі 430 грн., що сторони не оспорюють.

          Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп ст.. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.

             Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України», серед інших, положення пункту 20 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема інвалідам війни.

              Тому суд вважає, що разова щорічна грошова допомога  до 5-го травня позивачу, як інваліду 2 групи повинна бути сплачена  відповідно до ст. 13  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

            З 01.01.2009 року мінімальна пенсія за віком в Україні складає 544,00 грн., тому розмір разової щорічної допомоги позивачу повинен складати 4352,00 грн. (544,00 грн. х 8). Оскільки у 2009 році позивачем була одержана щорічна разова  грошова допомога до 5 травня у розмірі 430 грн. , з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3922,00 грн.            

             Посилання відповідачів на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом, є безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідачів від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

      Оскільки, фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Зазначене свідчить про те, що належними відповідачем в межах спірних правовідносин є, як особа відповідальна за виплату одноразової компенсації, так і особа, за рахунок якої здійснюється відповідна виплата.  

          Таким чином позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

           Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).                  

Керуючись ст. 13  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  Рішенням Конституційного  Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 ст.ст. 11,17,18,99,100,122,159-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці  та соціального захисту населення  Жовтневої районної в м. Луганську Ради щодо виплати ОСОБА_1 одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік, як інваліду війни 2 групи у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

Зобов»язати Управління праці  та соціального захисту населення  Жовтневої районної в м. Луганську Ради провести донарухвання та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі 8-ми мінімальних пенсій в сумі 3922 ( три тисячі дев»ятсот двадцять дві) гривні.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до  Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Постанова складена у повному обсязі 16  березня 2010 року.

                Суддя