УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" липня 2007 р.                                                     Справа № 2/29-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Савчук С.В.

за участю представників сторін

від позивача Козловський А.В. дов. від 14.03.07

від відповідача Шишкін Д.В. дов. від 17.04.07

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Беверс" (м. Бердичів)  

до Приватного підприємства "Студія" (м. Бердичів)

про розірвання договору, стягнення 12616,00 грн. та про спонукання до вчинення певних дій.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору б/н від21.09.06 про виготовлення ролет та стягнення 12616 грн.

В судовому засіданні 19.06.07р. представник позивача подав заяву №40/612 від 19.06.07р. (а.с. 34-36) , якою уточнив позовні вимоги та просить стягнути на свою користь з відповідача 12616,00грн., з яких: 6308,00грн.- боргу, 6308,00грн.- збитків. При цьому позивач зазначає, що на виконання укладеного між сторонаим договору відповідач зобов'язався поставити позивачу ролети у кількості 2 штуки за розмірами погодженими з позивачем. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 12616 грн. Відповідачем виготовлено та встановлено один ролет.  Позивач виявив, що виготовлений та встановлений ролет не відповідає необхідним розмірам. Розмір збитків, завданих позивачу становить 6308 грн., тобто вартість ролету, яка не є неналежних розмірів. Також, зазначає позивач, відповідач недопоставив другу ролету, хоча отримав попередню оплату, тому позивач просить стягнути з відповідача 6308 грн. попередньої оплати та розірватидоговір.

Позивачем в судовому засіданні подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить зобов'язати відповідача за власний рахунок демонтувати встановлений ролет.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав. Також представник позивача пояснив, що ролет є якісним, його розміри є такими, які зазначені в рахунку-фактурі, тобто 2500х3000, однак позивач не давав відповідачу розміри, за якими повиннні бути виготовлені ролети.

Представник відповідача подав відзив №18 від 16.07.07р. на уточнені позовні вимоги позивача, в якому позовні вимоги не визнає у повному обсязі, зазначивши, що відповідно до ст.220 ГК України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора, оскільки сторони у договорі визначили рахунок-фактуру як документ, що визначає погоджені сторонами асортимент та кількість продукції. Оплативши рахунок-фактуру ПП"Студія" №СФ-000168 від 21.09.06р. платіжним дорученням ВАТ"Фірма Беверс" №1909 від 25.09.06р., позивач погодив продукцію за індивідуальними ознаками, що відповідають його потребам. Позивач визнав факт поставки однієї ролети, за рахунком-фактурою №СФ-000168, і погодився з її розмірами. Друга ролета такого ж самого розміру зберігається в приміщенні ПП"Студія".

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, які зазначені у відзиві, також пояснив, що розмір ролетів було погоджено в усній формі і цей розмір був відображений в рахунку-фактурі, який позивач оплатив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Фірма"Беверс" (покупець) та Приватним підприємством "Студія" (продавець) укладений договір на виготовлення ролет, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивачу продукцію в асортименті і в кількості узгоджених сторонами та рахунком-фактурою, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію в сумі , яка вказана в рахунку-фактурі.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що загальна вартість договору становить 12616 грн.

Пунктом 3.1 Договору передбачено обов'язок позивача здійснити попередню оплату після отримання рахунку відповідача.

На виконання договору відповідач направив позивачу рахунок-фактуру №СФ-000168 від 21.09.06 на оплату 12616 грн. за дві ролети  (а.с.21), який оплочений позивачем платіжним дорученням №1909 від 25.09.06.

Відповідач на виконання умов договору поставив та встановив позивачу один ролет, про що зазначає позивач в позовній заяві.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач виготовив ролет не того розміру, який необхідний позивачу. При цьому позивач посилається на те, що відповідно до пункту 5.1 Договору відповідач повинен був виготовити ролети згідно кресленням позивача, однак такі креслення позивачем не надавались.

Господарський суд вважає вимоги позивача безпідставними виходячи з наступного.

Пунктом 5.1 Договору дійсно передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам, які ставляться до даного виду продукції відповідно до креслень позивача.

Разом з тим пунктом 1.1 Договору передбачено, що відповідач зобов'язани передати позивачу продукцію у кількості та асортименті узгоджених стронами в рахунку-фактурі.

В рахунку-фактурі №СФ-000168 від 21.09.06 зазанчена назва продукції - ролета 2500х3000.

В платіжному дорученні №1909 від 25.09.06 позивач зазначив підставу платежу - за ролети 2500х3000 рах 168 від 21.09.06.

Як представник позивача так і відповідача підтвердили в судовому засіданні, що відповідач поставив та встановив позивачу ролет саме такого розміру, тобто 2500мм.х 3000мм.

З викладеного  суд приходить до висновку, що виставленням рахунку, в якому були зазначені розміри,  та  оплатою цього рахунку, сторони погодили розмір ролет.

Претензій щодо якості продукції позивач не має.

Таким чином вимога позивача про відшкодування збитків задоволенню непідлягає, так як відповідач належним чином виконав зобов'язання в частині поставки одного ролета.

Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості (вартості другого ролету) та розірвання договору - господарський суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відгрузка продукції здійснюється самовивозом автотранспортом позивача протягом 10 днів з моменту надходження попередньої оплати.

Таким чином позивач за договором зобов'язаний власними силами вивезти продукцію, чого ним не зроблено, тобто фактично позивач відмовився прийняти належне виконання, отже вважається таким, що прострочив (ст.613 ч.1 ЦК України, ст.221 ГК України)

Статтею 651 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачений перелік підстав для розірвання договору. Таких підстав судом не встановлено.

Стаття 220 ГК України, на яку посилається позивач, передбачає право кредитора вимагати відшкодування збитків в зв'язку з простроченням боржника. Судом не встановлено прострочення боржника (відповідача).

Стаття 224 ГК України, на яку посилається позивач, передбачено право вимагати відшкодування збитків за порушення господарських зобов'язань. Судом не встановлено порень зобов'язань відповідачем.

З урахуванням викладеного господарський суд вважає вимоги позивача безпідставними, тому відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                     Тимошенко О.М.  

Дата підписання 27.07.07.

Віддрукувати: 3 прим.