Справа № 2-202/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ?ЯМ   УКРАЇНИ

   29 квітня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Суського О.І.,

при секретарі Кім Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житло, -

В С Т А Н О В И В:

      З позовом до суду звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житло, в якому в обґрунтування позовних вимог зазначено, що в січні 2010 року позивачка купила у відповідачки житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, який розташовано в АДРЕСА_1, що підтверджується розписками про отримання відповідачкою грошової суми за продаж зазначеного нерухомого майна. У березні 2010 року сторони звернулися до нотаріальної контори для оформлення відповідного правочину, але не змогли його виконати, так як позивач не має можливості провести державну реєстрацію зазначеного нерухомого майна, оскільки воно вважається на даний момент самовільно збудованим, у зв’язку з чим відсутні належні підстави для оформлення права власності на вказане нерухоме майно за позивачем у нотаріальному порядку і це не можливо зробити без рішення суду.

    У судовому засіданні представник позивачки просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати дійсним договір купівлі-продажу майна, за яким відповідачка продала, а позивачка купила житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 а також визнати за позивачкою право власності на дане нерухоме майно, так як вважає, що позивачка придбала вказане нерухоме майно у власність у відповідачки по справі, власниці цього майна, сплативши відповідну суму, усі істотні умови на той момент було вирішено і обумовлено.

    Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, на даний момент претензій до позивачки не має.

    Суд, вислухавши представника позивачки, відповідачку, вивчивши та проаналізувавши надані докази, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з наступних підстав.

        Згідно з матеріалів справи, між сторонами дійсно була досягнута домовленість на передачу відповідачкою по справі позивачці вищевказаного житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами у власність. Судом було встановлено, що відповідачка є фактичною власницею домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 відповідачка отримала домовлену суму від позивачки за продаж вказаного будинку згідно відповідної розписки, але на даний момент позивачка не має змоги провести державну реєстрацію вказаного нерухомого майна, так як воно є самовільно збудованим, у зв’язку з чим відсутні належні підстави для оформлення права власності на вказаний будинок за позивачкою у нотаріальному порядку.

    Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Відповідно до ст. 220 ч.2 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Вивчивши обставини справи, суд вважає, що позивачка набуває право власності на зазначене нерухоме майно законним шляхом, так як між сторонами був укладений відповідний усний договір купівлі-продажу, згідно з яким відповідачка прийняла гроші і передала позивачці у власність зазначене нерухоме майно, підстави для державної реєстрації зазначеного нерухомого майна на даний момент з незалежних від позивачки та відповідачки, відсутні, що відповідно до ч.2 ст.218 ЦК України є підставою для визнання цього договору дійсним у судовому порядку. Також судом було встановлено, що фактичною власницею даного нерухомого майна є відповідачка, яка передала у власність це майно позивачці, відповідачка по справі на даний момент претензій до позивачки не має, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

    На підставі ст.328, ч. 2 ст. 220, п. 2 ч. 2 ст. 331, ч. 3 ст. 334 ЦК України,

    Керуючись ст.ст.10,11,60, 174, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

     Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

     Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна, за яким ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

     Визнати за   ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований житловий будинок з самочинно збудованими господарчими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

     Суддя