Справа № 401/2524/18

                                                                       Провадження№ 1-кп/401/26/21.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року                                                                 м. Світловодськ

       Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі:

головуючий суддя:                                Гармаш Т. І.

при секретарі:                                Липко О. А.

       з участю:

       прокурора:                                         Голини Є.В.

обвинувачених:                                 ОСОБА_1

ОСОБА_2

       захисників: Задорожної Н.С.

                                        Охріменко В.Б.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Світловодську обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12018120270001311 від 28.07.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296 ч. 1, ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та № 12018120270000384 від 27.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Світловодського міськрайонного суду знаходиться вказані кримінальні провадження, обвинувальні акти по яких надійшли до Світловодського міськрайонного суду 26 вересня 2018 року та 01 жовтня 2018 року.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку обраного обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що у ході досудового розслідування 20.09.2018 року слідчим суддею Світловодського міськрайонного суду відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 маючи не зняту та непогашену судимість, будучи звільненим від покарання з випробуванням, на шлях виправлення не став, вчинив повторно ряд умисних корисливих злочинів, не має постійного джерела доходу, характеризується негативно, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення та ухилитись від суду. Слідчим суддею під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив ряд тяжких злочинів у тому числі з використанням вогнепальної зброї у громадському місці, не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, схильний до вчинення нових злочинів, перебуваючи на волі може здійснювати вплив на потерпілих та свідків, а також у хилитись від суду. Слідчим суддею під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України

Прокурор вважає, що підстави для зміни на більш м`який запобіжний захід або скасування даного запобіжного заходу щодо обвинувачених відсутні.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Задорожня Н.С., вказує що належну процесуальну поведінку її підзахисного може забезпечити більш м`який запобіжний захід, а тому просить змінити винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою на інший не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання. При цьому зазначає, що до ОСОБА_1 раніше застосовувався запобіжний захід у виді домашнього арешту, під час якого, обов`язки, які на нього покладались, він виконував.

Обвинувачений ОСОБА_1 поділяє думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат Охріменко В.Б. вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню у зв`язку з його безпідставністю. Крім того вказує, що його підзахисний перебуваючи в умовах слідчого ізолятора отримав ряд захворювань у зв`язку з чим проходить лікування, що підтверджується відповідними медичними довідками. У зв`язку із цим він має потребу у додатковому обстеженні та лікуванні, яке можливо отримати лише за межами слідчого ізолятора. Крім цього вважає що його належну процесуальну поведінку цілком може забезпечити більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з ізоляцією його від суспільства, а саме особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_3 поділяє думку свого захисника.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження суд дійшов такого висновку.

Згідно матеріалів кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Світловодського міськрайонного суду від 20.09.2018 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що перебуваючи на волі, він має реальну можливість для уникнення відповідальності, переховуватись від суду, а також за відсутності офіційних джерел доходів може вчинити інші кримінальні правопорушення. У зв`язку із цим вважав за недоцільне застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Обираючи вказаний запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що перебуваючи на волі, він має реальну можливість для уникнення відповідальності, переховуватись від суду, а також за відсутності офіційних джерел доходів може вчинити інші кримінальні правопорушення. У зв`язку із цим вважав за недоцільне застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні серії тяжких злочинів, будучи звільненим від відбування покарання з іспитовим строком, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та суспільну небезпечність вказаної особи.

Статтею 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення»передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я.

Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином контроль за наданням медичної допомоги особам, які утримуються під вартою, покладається на заклад в яких вони утримуються.

З довідки № 258 від 21.09.2020 року вбачається, що дійсно в обвинуваченого ОСОБА_3 виявлено ряд захворювань з приводу яких він отримує лікування в умовах стаціонару медичної частини під медичним наглядом. Стан його здоров`я відповідає наявним захворюваннням. Даних про те, що ОСОБА_3 потребує додаткового обстеження та лікування за межами слідчого ізолятора, довідка не містить.

Отже, обставини щодо наявності захворювань в обвинуваченого ОСОБА_3 не можливо пов`язувати із необхідністю зміни йому запобіжного заходу на більш м`який.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні серії тяжких злочинів у тому числі з використанням вогнепальної зброї, що також свідчить про суспільну небезпечність вказаної особи.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає недостатнім застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, та вважає, що обраний їм запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним для запобігання ризикам встановленим слідчим суддею.

Оскільки строк дії запобіжного заходу обраного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спливає 5 лютого 2021 року, і до цього часу судове провадження не може бути завершене з огляду на обмежений графік конвоювання осіб, що перебувають під вартою у зв`язку із запровадженими карантинними заходами та значним обсягом доказів, що підлягають дослідженню, суд вважає доцільним продовжити його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК  України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, -  від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого, наявність майнової шкоди, матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, стан здоров`я, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., тобто у сумі 90800 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість вчиненого, наявність майнової шкоди, матеріальне та сімейне становище обвинуваченого, стан здоров`я, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 1 січня 2021 року складає 2270 грн., тобто у сумі 90800 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 3, ст. 185 КК України, строк тримання під вартою, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 26 березня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_3 визначити у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, що станом на 01.01.2021 року складає 2270 грн., тобто у сумі 90800 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.

Продовжити обвинуваченому  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 ,  який обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309,  ч. 3, ст. 185 КК України, строк тримання під вартою, який не може перевищувати двох місяців, тобто до 26 березня 2021 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави для обвинуваченого ОСОБА_1 визначити у межах сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у національній грошовій одиниці, що станом на 01.01.2021 року складає 2270 грн., тобто у сумі 90800 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинувачених такі обов`язки:

- прибувати за вимогою суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

-  здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження та до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Світловодський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області                                                                                       Т. І. Гармаш