СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 липня 2007 року | Справа № 2-23/14735-2006А |
місто Севастополь
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: Булат К.М., довіреність №1550\9\10-0 від 10 лютого 2007 року,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 10 травня 2007 року у справі № 2-23/14735-2006А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (вул. Репіна, 122, Сімферополь, 95034)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість і штрафних санкцій на загальну суму 289.653грн.
Позов обґрунтований тим, що позивач на підставі правильно виписаних платником податку товариством з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолдінг" податкових накладних відніс до податкового кредиту суми податку, що призвело до від'ємного значення податкових зобов’язань та бюджетного відшкодування, яке було виплачено за висновками податкового органу.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу податку на додану вартість у сумі 193.102грн. та штрафних санкцій - 96.551грн. у зв’язку з тим, що позивач відніс до податкового кредиту суми податку по податковим накладним товариства "Азовпромхолдінг", що призвело до бюджетного відшкодування. Позивач придбав у цього товариства товар, який разом з податком оплатив постачальнику, на підставі податкових накладних сформував податковий кредит, що привело к бюджетному відшкодуванню, правомірність якого була підтверджена перевірками відповідача.
Постановою господарського суду позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення визнано нечинним. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. державного мита.
Постанова суду мотивована тим, що позивачем виконані усі встановлені законом по формуванню податкового кредиту вимоги, податок сплачується покупцем продавцю товару, а не до бюджету.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального права, у позові відмовити.
Заперечень на апеляційну скаргу не надано.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач не скористався правом на участь в засіданні його представника, повістку отримав 6 липня 2007 року.
Апеляційний суд відповідно до статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України витребував додаткові доказі (а.с. 44-47 т.2) та встановив наступне.
11 серпня 2006 року керівником Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Коротковою Д.В. на підставі акту перевірки №184\23-4 від 27 липня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0010962301\0 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 193.102грн., штрафних санкцій –96.551грн., усього 289.653 грн. (а.с. 7 т.1).
З довідки позапланової, невиїзної перевірки №184\23-4\24029801 від 27 липня 2006 року вбачається, що позивач за лютий, березень, червень 2005 року відніс до податкового кредиту 552.12,84грн. на підставі податкових накладних товариства з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолдінг" та отримав бюджетне відшкодування у сумах 120.618грн., 193.679грн. і 3.478грн., однак фактично до бюджету за лютий, березень, червень та липень 2005 року постачальником до бюджету податок не сплачувався (а.с. 8-10 т.1).
Документ про вказану перевірку помилково названий відповідачем довідкою, однак, дійсно це акт, первинні шість цифр номеру якого вказані у податковому повідомленні-рішенні, про що відповідач надав апеляційної інстанції пояснення та письмову відповідь платнику податків (а.с. 45 т.2).
Акти попередніх перевірок позивача відповідачем свідчать про те, що податковим органом було перевірено і встановлена правильність визначення сум бюджетного відшкодування (а.с. 28-61 т.1).
Декларації позивача підтверджують той факт, що позивач заявляв певні суми до бюджетного відшкодування за лютий, березень, червень 2005 року (а.с. 65-74 т.1).
Довідки про перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Азовпромхолдінг" свідчать про те, що товариство відвантажувало позивачу товар, надавало податкові накладні, суми податку по яким віднесло до податкових зобов’язань, оплата товару здійснена безготівкою, товариство не є виробником товару (а.с. 77-85 т.1).
Договори, видаткові та податкові накладні, платіжні документи та документи бухгалтерського обліку, а також ліцензія і свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача підтверджують, що між позивачем та вказаним товариством були здійснені операції з поставки товару, товар поставлений та його вартість оплачена безготівкою, контрагент позивача був платником податку на додану вартість та надав податкові накладні (а.с. 96-182 т.1).
Підпунктом 7.7.10 Закону України „Про податок на додану вартість” N168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (зі змінами на час декларування бюджетного відшкодування, далі Закон України N168/97-ВР) передбачено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України; забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Пункт 1.8 того ж Закону встановлює, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Саме порушення цих норм Закону встановлено перевіркою відповідача, про що вказано у довідці (а.с. 10 т.1).
Однак порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), регулює спеціальна норма закону –пункт 7.7 цього Закону.
Відповідно до підпункту 7.7.1 вказаного пункту сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, при від'ємному значенні суми, вона враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Порушень формування позивачем податкового кредиту податковим органом не встановлено. А тому позивач правильно визначив різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що привело до від'ємного значення.
Посилання відповідача на те, що податковими органами не встановлена сплата контрагентом позивача сум податку до бюджету і це свідчить про відсутність надмірної сплати податку, апеляційним господарським судом не можуть бути прийняті до уваги.
Спеціальними нормами вказаного Закону (підпунктами 7.7.1 і 7.7.2) таких приписів не встановлено. Пункт 1.8 Закону України №168\97-ВР не передбачає, що надмірна сплата податку це сплата до бюджету, податок на додану вартість є непрямим податком та сплачується покупцем товару продавцю, а не до бюджету, відповідати за дії свого контрагента позивач також не може.
На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом постанова прийнята без порушень норм матеріального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, інші підстави для скасування (зміни) судового рішення також відсутні.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2007 року у справі № 2-23/14735-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова