СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24 липня 2007 року | місто Севастополь Справа № 20-12/107 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Голика В.С.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Бублік А.О., директор (повноваження перевірені),
відповідача: Чистякова В.В., довіреність №3\10-011\2007 від 12 лютого 2007 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" на постанову Господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 15 травня 2007 року у справі № 20-12/107
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" (вул. Пролетарська, 33, м. Севастополь, АР Крим, 99058)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, м. Севастополь, АР Крим 99014)
про визнання дій незаконними, спонукання включити до податкового кредиту суми сплаченого при ввозі рибопродукції ПДВ по квитанціям форми МД-1 в загальному розмірі 45884,10 грн., спонукання відізвати другу податкову вимогу № 2/68 від 01.03.2007,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання незаконними дій відповідача та про покладення на відповідача обов'язку включити до податкового кредиту суми податку, сплаченого при імпорті рибопродукції та з доповненнями до позову (а.с. 20) - покласти обов’язок про відзив другої податкової вимоги.
Позов обґрунтований тим, що позивач у березні-травні оплатив суми податку при імпорті рибопродукції, однак відповідач відмовив позивачу у включенні цих сум податку до податкового кредиту, така сплата встановлена судовим рішенням.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивач у 2004 році ввіз на митну територію України рибопродукцію, при цьому сплатив податок на додану вартість у сумі 45.884,09грн., податкову декларацію, у яку включив до податкового кредиту 45.884грн., позивач подав до податкового органу 2 квітня 2007 року, після звернення з позовом до суду.
Постановою господарського суду у позові відмовлено з тих підстав, що позивач надав до податкового органу податкову декларацію після звернення до суду з позовом.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, справу передати на новий розгляд.
Заперечень на апеляційну не надійшло.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача з цими доводами не погодився, тому що відповідач не порушував прав позивача, на запит позивача надав відповідь, яка носить інформаційний характер, податковий борг, який вказаний у другій податковій вимозі не погашений до наступного часу.
Апеляційний суд відповідно до статей 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України витребував додаткові докази і засвідчені копії доказів, які були надані суду першої інстанції (а.с. 60-62, 70-105, 109), встановив наступне.
По позовним вимогам про включення
до податкового кредиту 45.884,10грн.
8 лютого 2007 року позивач звернувся з листом до податкового органу про включення до податкового кредиту сплачених при ввозі на митну територію України рибопродукції сум податку на додану вартість : 16 березня 2004 року 18.666,12грн., 8 квітня 2004 року –6.009,96грн., 22 квітня 2004 року –5.852,45грн., 12 травня 2004 року –15.355,56грн., усього 45.884,09грн. (а.с. 109).
Сплата цих сум підтверджується квитанціями (а.с.6-11) та сплата 18.666,12грн. була також встановлена рішенням Господарського суду міста Севастополя від 3 березня 2005 року у справі №20-10\397-2\069 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" до Севастопольської митниці та Управління Державного казначейства у місті Севастополі про повернення грошових коштів, яке набрало законної сили 29 березня 2005 року (а.с.12-13, 103-105).
20 лютого 2007 року відповідач надав позивачу відповідь на його лист про законодавчу заборону включати до податкового кредиту суми податку, сплата (нарахування) якого не підтверджена митною декларацією, а рибопродукція, що добита українськими судами у Азово-Чорноморському басейну не підлягає митному оформленню –ввіз цієї продукції здійснюється без оформлення митної декларації (а.с. 14).
Податкові декларації позивача, що надані до податкового органу, свідчать про те, що за березень-травень 2004 року позивач сплачені при ввозі продукції суми податку (загальна сума 45.884,09грн.) до податкового кредиту не включав (а.с. 82-94, 95-101), включив цю суму в порядку самостійного виправлення помилок у декларації за березень 2007 року (а.с. 23-25), що надана 2 квітня 2007 року, тобто після подання позову (а.с. 2).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N2181-III від 21 грудня 2000 року (з змінами) самостійне визначене платником податку податкове зобов'язання у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку; якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Як слідує, позивач самостійно не включав до податкового кредиту за березень-травень 2004 року сплачені при ввозі суми податку, таку сплачену суму податку включив до податкового кредиту у податкову декларацію, що подана після подачі позову, а тому позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають, ніякі права позивача відповідач на час звернення з позовом до суду не порушував.
По позовним вимогам про відзив
другої податкової вимоги
1 березня 2007 року відповідач надіслав позивачу другу податкову вимогу №2\60 про податковий борг з податку на додану вартість у сумі 56.195,83грн. і штрафним санкціям –2.809,79грн., усього 59.005,62грн. (а.с. 21).
Підставою для направлення другої податкової вимоги стало непогашення податкового боргу у сумі 59.005,62грн., податкове зобов’язання за яким виникло за податковим повідомленням Севастопольської митниці від 7 лютого 2005 року про сплату податку у сумі 56.195,83грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 2.809,79грн. (а.с. 73) по ввезенню у січні 2004 року на митну територію України 276.800кг свіжомороженої риби вартістю 267.599,20грн., у тому числі податок на додану вартість у сумі 56.195,83грн., що встановлено постановою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2007 року у справі №20-3/078 за позовом товариства з обмеженою відповідальність "Рибфлот" до Севастопольської митниці про визнання податкового повідомлення недійсним (а.с. 75-76).
Несплата податкового боргу у сумі 59.005,62грн. підтверджується листом і поданням Севастопольської митниці (а.с. 72-74).
Позивач не оспорює правомірність направлення другої податкової вимоги. Дійсно, ця податкова вимога була направлена відповідно до підпункту 6.2.3 Закону України N2181-III. Але позивач вважає, що є підстави для відкликання податкової вимоги через погашення податкового боргу за рахунок сплачених у 2004 році сум податку при ввозі рибопродукції на 45.884,09грн. і податкового кредиту за березень 2007 року.
Однак податковий кредит на 62.046грн. (у тому числі 45.884грн.), що привів до від'ємного значення у сумі 60.559грн., з яких позивач просив направити на погашення податкового боргу 59.000грн., був задекларований позивачем після звернення до суду з позовом –у декларації за березень 2007 року (а.с. 23-24). А тому на час звернення позивача до суду його права відповідачем порушені не були.
Відповідно до підпункту 6.4.1 Закону України №2181-Ш відкликання податкових вимог відбувається в передбачених цим підпунктом випадках, у тому числі якщо сума податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.
Але такої події на час звернення з позовом не було, у відповідача не було підстав для відкликання другої податкової вимоги.
На підставі вказаного, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом постанова прийнята при правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, інші підстави для скасування (зміни) судового рішення також відсутні.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтею 206, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Севастополя від 15 травня 2007 року у справі № 20-12/107 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді В.С. Голик
І.В. Черткова