Провадження № 1-кп/760/2102/20

Справа № 760/9862/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2020 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді: Зелінської М.Б.

суддів: Калініченко О.Б.

Оксюти Т.Г.

при секретарі: Чабанюк І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

за участю прокурора: Литвиненка Д.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника: Козуб О.М.

представника потерпілого: Бончева О.С.

представника потерпілого: Софієва О.П.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Солом`янського районного суду м. Києва знаходиться кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 22.06.2019 за №12019100050004686 по обвинуваченню ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 60 днів та визначено обвинуваченому ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18.09.2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 16.11.2020 року включно.

Разом з тим, по провадженню судове слідство триває і не прийнято остаточного рішення, а до зазначеного часу судове засідання не відбудеться.

Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, так як не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Представники потерпілих підтримали клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Козуб О.М. заперечував проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту у певний період доби із застосуванням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 195 КПК України, у тому числі із носінням електронного засобу контролю.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд повинен з`ясувати всі обставини з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Пункт 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право осіб, яких затримано або взято під варту, на перегляд процесуальних і матеріально-правових умов, які з точки зору Конвенції є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення їх свободи.

У пункті 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи.

При продовженні ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд врахував ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які послався прокурор, ступінь тяжкості злочину, інкримінованого ОСОБА_1 , який є особливо тяжким злочином, санкція за вчинення якого в разі доведеності вини, передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, вік та стан його здоров`я, а також те, що він раніше судимий за аналогічний злочин, відсутність у обвинуваченого ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, постійного місця проживання в м. Києві та Київській області, не має місця роботи та офіційного засобу для існування, а тому інший запобіжний захід не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

Крім того, обвинувачений не позбавлений можливості в будь-який момент внести заставу визначену ухвалою суду.

Обвинуваченим та захисником суду не надано документів які б підтверджували непомірність застави визначеній в ухвалі суду при застосуванні запобіжного заходу для вирішення питання про її зменшення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України такий запобіжний захід як «тримання під вартою» є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного ОСОБА_1 , суд враховує зазначені вище обставини та вимоги закону, кількість інкримінованих ОСОБА_1 епізодів, те, що по справі не допитані потерпілі та свідки на яких може впливати обвинувачений в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м`який і вважає, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_1 під вартою не зменшилися.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання встановленим ризикам.

Обставини, які могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам застосуванням інших запобіжних заходів, у тому числі більш м`яких, стороною захисту належним чином не доведено.

Також, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В зв`язку з викладеним суд вважає, що ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи з принципу судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню строком на 60 днів, і продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 198, 199, 331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Продовжити запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою до 60 днів, тобто до 26.12.2020 року включно.

Строк дії даної ухвали закінчується 26.12.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: М.Б. Зелінська

Судді: О.Б. Калініченко

Т.Г. Оксюта