Постанова

Іменем України

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 157/298/19

провадження № 61-20261 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

відповідач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»;

третя особа - Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - на постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Здрилюк О. І., Шевчук Л. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), третя особа - Ковельський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - Ковельський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Волинській області), про зняття арешту з майна.

Позовна заява мотивована тим, що 25 лютого 2010 року постановою державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. у виконавчому провадженні № 17625517 на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2011/2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу у розмірі 328 876,66 грн накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та оголошено заборону на його відчуження.

Крім того, постановою від 15 лютого 2012 року того ж державного виконавця у виконавчому провадженні № 31266231 на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області у справі № 2-2011/2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» боргу у розмірі 328 876,66 грн накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_2 та оголошено заборону на його відчуження.

26 червня 2012 року постановою державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю.у виконавчому провадженні № 17625517 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а 30 грудня 2015 року цим же державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 31266231 на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Вказували, що станом на 15 лютого 2019 року всі вищевказані виконавчі провадження завершені та будь-яких невиконаних зобов`язань перед стягувачами у них не має.

Ураховуючи викладене, позивачі просили суд зняти арешти з усього належного їм нерухомого майна, накладені постановами державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. у виконавчому провадженні № 17625517 від 25 лютого 2010 року та у виконавчому провадженні № 31266231 від 15 лютого 2012 року, відкритих на підставі виконавчого листа № 2-2011/2009, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області 15 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» в солідарному порядку боргу в розмірі 328 876,66 грн.

Короткий міст рішення суду першої інстанції

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2019 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.

Скасовано арешт майна ОСОБА_1 , накладений постановою головного державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника від 25 лютого 2010 року у виконавчому провадженні № 17625517, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-011/2009, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області 15 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» в солідарному порядку боргу у розмірі 328 876,66 грн.

Скасовано арешт майна ОСОБА_2 , накладений постановою головного державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. про відкриття виконавчого провадження та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15 лютого 2012 року у виконавчому провадженні № 31266231, відкритого на підставі виконавчого листа № 2-2011/2009, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області 15 лютого 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» в солідарному порядку боргу у розмірі 328 876,66 грн.

Рішення суду мотивовано наявністю заборон на належне позивачам нерухоме майно, що в свою чергу є порушенням їх прав як власників.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 15 травня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ «КБ «Надра», третя особа - Ковельський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Волинській області, про зняття арешту з майна закрито.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 є боржниками у справі про стягнення заборгованості, й арешт накладено державним виконавцем на їх майно в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості, а тому, законом для боржника встановлений інший порядок захисту їх майнових прав як сторони виконавчого провадження, зокрема, шляхом оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Указане залишилося поза увагою суду першої інстанції, який, не дослідивши порядку вирішення порушеного питання, помилково розглянув справу в порядку загального позовного провадження, чим порушив норми процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2019 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 157/298/19 із Камінь-Каширського районного суду Волинської області.

У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 січня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що всі вищезазначені виконавчі провадження про стягнення з позивачів суми боргу закінчені у зв`язку з відсутністю у боржників майна, на яке можна звернути стягнення. Законом України «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на момент винесення постанов про повернення виконавчих листів стягувачу, не було передбачено наслідків щодо зміни заходів примусового виконання, які були застосовані в межах закінчених виконавчих проваджень у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу. Отже, державний виконавець законодавчо позбавлений можливості вчиняти будь-які дії у завершеному виконавчому провадженні у тому числі, на підставі ухвали суду, постановленої в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у разі задоволення скарги про скасування арешту.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2009 року у справі № 2-2011/09 з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» стягнуто в солідарному порядку борг у розмірі 328 876,66 грн (а. с. 81).

На виконання рішення суду Ковельським міськрайонним судом Волинської області 15 лютого 2010 року видано виконавчий лист № 2-2011/2009.

З метою забезпечення виконання рішення суду постановою від 25 лютого 2010 року головного державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. відкрито виконавче провадження № 17625517 та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , оголошено заборону на його відчуження.

Крім того, постановою від 15 лютого 2012 року головного державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхою Д. Ю. відкрито виконавче провадження № 31266231 та накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 , оголошено заборону на його відчуження. Наведене підтверджується витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження від 15 квітня 2019 року.

Також із витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 15 квітня 2019 року убачається, що виконавчі провадження № 17625517 та № 31266231 завершені на підставі постанов головного державного виконавця Ковельського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Волинській області Мацюхи Д. Ю. про повернення виконавчого документа стягувачу від 26 червня 2012 року та від 30 грудня 2014 року відповідно, винесених на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Станом на 15 квітня 2019 року матеріали виконавчого провадження знищені (а. с. 87-90). Питання про зняття арешту з майна не вирішувалося.

Виконавчий лист № 2-2011/2009, виданий Ковельським міськрайонним судом Волинської області 15 лютого 2010 року на виконання рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 17 грудня 2009 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості, повторно на виконання до відділу державної виконавчої служби не пред`являвся та на виконанні не перебуває.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено вимогами статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» 1999 року.

За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження в справі є обґрунтованим, оскільки арешт накладено на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вони не можуть виступати позивачами у даній справі і така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Аналогійний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29липня 2020 року у справі № 161/3171/19 (провадження № 61-2484св20).

У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, не спростовують висновків суду, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Волинського апеляційного суду від 10 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович