СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2021 р.                                          Справа № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя  Пуль О.А.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

стягувача-Абісов А.В., довіреність № 32/20 від 16.12.20 р.                                                  боржника -   не з`явився;

приватного виконавця - не з`явився;

розглянувши у  приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника - Приватного акціонерного товариства             "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" ( вх. №3336 Л/2 ) на ухвалу господарського суду Луганської області від "16" листопада 2020 р. у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011)

за      позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 394066751,36 грн.

                                              ВСТАНОВИВ:

У 2011 році Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"             звернулася до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" заборгованості за договором поставки природного газу від 28.01.2011 № 06/11-48 (далі - Договір), а саме: 313023445,02 грн основного боргу, 3411912,92 грн пені, 1499085,56 грн інфляційних нарахувань, 659851,08 грн - 3% річних.

Справа господарськими судами розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі № 9/5014/969/2012(5/65/2011) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 рішення господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано частково. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 % річних у сумі 8206220,29грн, пеню у сумі 3411912,92грн, інфляційні нарахування у сумі 67926 087,57грн, судовий збір за розгляд позовної заяви - 72801,99грн. У решті рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 80082,19 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2016 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011)скасовано, а рішення Господарського суду Луганської області від 30.11.2015 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) скасовано, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 залишено без змін.

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 Господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012.

21.08.2020 від Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" до господарського суду Луганської області надійшла скарга (від 18.08.2020 № 05/юр-240), в якій заявник просив суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича від 27.07.2020 у зведеному виконавчому провадженні № 62598000 про розшук майна боржника.

      Скарга обґрунтована, зокрема, тим, що дії приватного виконавця з прийняття оскаржуваної постанови ЗВП № 62598000 від 27.07.2020 про розшук майна боржника

вчинені поза межами повноважень приватного виконавця, не відповідають вимогам        Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вчинені  на виконання наказів, повторно поданих стягувачем 16.07.2020 після їх повернення державним виконавцем, строк  пред`явлення яких до виконання, встановлений ч. 1 статті 12  зазначеного Закону, сплинув ще у 2019 році.

     При цьому скаржник зазначив, що оскільки зазначені накази було повернуто судом 16.07.2020 на підставі заяви стягувача,  а не з підстав неможливості виконання рішення суду або заборони  на відчуження на майно, відсутні підстави  для поновлення строків для їх повторної подачі, оскільки  ч. 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»  визначає строк  пред`явлення документа після переривання саме з дня його повернення лише для випадків  повернення з підстав неможливості  в повному обсязі  або частково  виконати рішення або встановлення заборони на звернення стягнення на майно.

     Ухвалою господарського суду Луганської області від 16.11.2020 у справі № 9/5014/969/2012 відмовлено у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" від 18.08.2020 № 05/юр-240, на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 27.07.2020 про розшук майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 62598000.

    Відмовляючи зазначеною ухвалою у задоволенні скарги боржника на дії приватного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на пред`явлення стягувачем 19.03.2019 наказу до виконання у встановлений строк, про що у відповідності до вимог чинного законодавства виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого документу до виконання, з моменту пред`явлення наказу до виконання перервався встановлений    Законом України "Про виконавче провадження"  трирічний    строк та почався заново, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі його заяви не позбавляє останнього  права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Разом  з тим, частиною ч. 5   ст. 12 Закону не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав ніж неможливість виконання рішення суду або заборона  на відчуження на майно.

      Боржник - Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" подав на зазначену ухвалу до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить        цю ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" від 18.08.2020 № 05/юр-240, на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 27.07.2020 про розшук майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 62598000.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається на те, що господарським судом першої інстанції при  постановленні оскаржуваної хвали  не було взято до уваги обставини, що мають значення для справи та  не було належним чином з`ясовано, чи підтверджується доказами обставини, на які посилаються сторони  у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020 для розгляду справи 9/5014/969/2012 (5/65/2011) сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Тарасова І.В.,  суддя Білоусова  Я.О., суддя Пуль  О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суд від 07.12.2020 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства  "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" ( вх. №3336 Л/2 ) на ухвалу господарського суду Луганської області від 16.11. 2020 р. у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишено без руху, встановлено скаржнику 10-денний строк, з дня вручення ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмір 2102 грн.

У зв`язку з усуненням недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського  суду від 21.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" ( вх. №3336 Л/2 ) на ухвалу    господарського суду Луганської області від "16" листопада 2020 року у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) та призначено її розгляд на  18.01.2021 р. о 15:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №  104 .

   25.11.2020 від приватного виконавця Мельниченка К.П. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №  11579 від 25.11.2020, вх. ел. пошти  3901), в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін.

В судовому засіданні представник стягувача просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу –без змін.

      Боржник та приватний виконавець, які належним чином повідомлені про дату,  час та місце судового засідання, представників для участі в ньому не направили,  що відповідно ч. 1 статті 202, ч. 12 статті 270  Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за їх відсутності.

Від приватного виконавця Мельниченка К.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 509 від 18.01.2021, вх. ел пошти  209 від 18.01.2021), в обгрунтування якого він посилається на продовження введеного в країні  карантину.

       Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання з наступних підстав.

      Відповідно до ч. 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Наведені приватним виконавцем Мельниченком К.П. у клопотанні про відкладення розгляду справи  причини неявки в судове засідання не є  поважними, оскільки  саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, а приватний виконавець  не був позбавлений можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду відповідно до частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України, проте не скористався своїм правом, у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначив причин, які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні.

     Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції  у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

    Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

     Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї,  заслухавши пояснення представника стягувача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної  скарги без задоволення, зважаючи на таке.   

   На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.04.2016 у справі № 9/5014/969/2012 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", якою з відповідача на користь позивача стягнуто 3 % річних у сумі 8206220,29грн, пеню у сумі 3411912,92грн, інфляційні нарахування у сумі 67926 087,57грн, судовий збір за розгляд позовної заяви  в сумі  72801,99грн. господарським судом Луганської області видано відповідний наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012.

     19.03.2019 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 58667811 з виконання Наказу 1. За інформацією сайту «Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства Юстиції» скаржнику стало відомо, що 16.07.2020 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби була винесена постанова по ВП № 58667811 про повернення Наказу 1 до ДК «Газ України».

     19.03.2019 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 58667869 з виконання Наказу 2. За інформацією сайту «Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства Юстиції» скаржнику стало відомо, що 16.07.2020 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби була винесена постанова по ВП № 58667869 про повернення Наказу 2 до ДК «Газ України».

        19.03.2019 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження № 58668051 з виконання Наказу 3. За інформацією сайту «Автоматизована система виконавчого провадження Міністерства Юстиції» скаржнику стало відомо, що 16.07.2020 на підставі заяви ДК «Газ України» Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби була винесена постанова по ВП № 58668051 про повернення Наказу 3 до ДК «Газ України».

      Стягувачем було повторно пред`явлено наказ № 9/5014/969/2012 від 04.04.2016 (Наказ 1)до виконання, про що 16.07.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62597669 з примусового виконання наказу         № 9/5014/969/2012 від 04.04.2016.

      27.07.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем винесено постанову у зведеному виконавчому провадженні № 62598000 про розшук майна боржника

     Згідно  з цією  Постановою, майно скаржника оголошено в розшук, оскільки на примусовому виконанні у знаходяться у тому числі:

   1. Наказ про примусове виконання постанови № 9/5014/969/2012, виданий 04.04.2016 господарським судом Луганської області про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України» загальної суми 79 617 022,77 грн. (надалі - Наказ 1)

     2. Наказ про примусове виконання постанови № 913/518/13-г, виданий 07.12.2016 господарським судом Луганської області про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України» загальної суми 47 275 319,88 грн. (надалі - Наказ 2)

     3. Наказ про примусове виконання постанови № 913/869/14, виданий 29.12.2016 господарським судом Харківської області про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь ДК «Газ України» загальної суми 44 046 419,17 грн. (надалі - Наказ 3).

      05.10.2016 року набрав чинності        Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року.

     Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються        Законом України «Про виконавче провадження»        (далі - Закон).

      Відповідно до        ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені        Конституцією України, цим   Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього        Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього        Закону        підлягають примусовому виконанню.

       Згідно п. 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим        Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

     За положеннями ч.ч. 1, 2      ст. 12 Закону, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

     Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

    Таким чином, з моменту набрання законної сили     Законом № 1404-VIII від 02.06.2016   наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 підлягає пред`явленню у встановлені цим     Законом     строки, а саме: протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, тобто до 05.04.2019.

    Відповідно до ч. 5   ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

   Як правомірно встановлено судом першої інстанції, наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 у встановлені     Законом    строки було пред`явлено до виконання 19.03.2019, про що цією ж датою Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відрито виконавче провадження № 58667811.

    Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Частиною 5 цієї статті встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частиною 4 цієї статті унормовано, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред`явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

      Частиною 5 цієї статті передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження").

    Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

   В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, зазанчено, що стягувач мав право на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання відповідно до частини 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", ураховуючи, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривався пред`явленням виконавчого документу до виконання згідно із частиною 4 цієї статті. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

  З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зважаючи на пред`явлення стягувачем 19.03.2019 наказу до виконання у встановлений строк, про що у відповідності до вимог чинного законодавства виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа винесено постанову про відкриття виконавчого документу до виконання, з моменту пред`явлення наказу до виконання перервався встановлений     Законом трирічний     строк пред`явлення наказу до виконаня та почався заново, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі його заяви не позбавляє останнього  права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. При цьому частиною ч. 5     ст. 12 Закону не виключається та не обмежується можливість переривання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання у разі повернення його стягувачу з інших підстав ніж неможливість виконання рішення суду або заборона  на відчуження на майно.

    З огляду на наведеного, колегія суддів відхиляє як такі, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм процесуального права доводи скаржника, що  повернення судом Наказів 1, 2, 3  на підставі заяви стягувача,  а не з підстав неможливості виконання рішення суду або заборони  на відчуження на майно, відповідно до  ч. 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виключає підстави для поновлення строків для їх повторного подання після переривання відповідного строку.

      З огляду на наведене, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що  наказ від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 було пред`явлено до виконання в межах встановленого    законом трирічного        строку (без його пропуску), а тому приватний виконавець   у відповідності до вимог законодавства        прийняв наказ до виконання, виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 та оскаржувану постанову від 27.07.2020 про розшук майна боржника.

     Згідно з положеннями  ч.ч. 1,3        ст. 343 Господарського процесуального кодексу  України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до        закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

    Зважаючи на прийняття приватним виконавцем оскаржуваної постанови від 27.07.2020 у зведеному виконавчому провадженні № 62598000 про розшук майна боржника у відповідності до вимог     закону, господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали дійшов  правильного висновку про відмову у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з винесення  зазначеної постанови.

       При цьому колегія суддів зазначає, що  в рамках даної справи боржником було подано скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 у виконавчому провадженні № 62597669 з виконання  наказу від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012, з аналогічних підстав, що зазначені в його скарзі на постанову цього приватного виконавця  від 27.07.2020 про розшук майна боржника у зведеному виконавчому провадженні № 62598000, а саме  у зв`язку  з пропуском строку пред`явлення зазначеного  наказу до виконання.

    Ухвалою господарського суду Луганської області від 07.08.2020 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011), залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020, господарський суд Луганської області відмовив у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" про визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича від 16.07.2020 у виконавчому провадженні № 62597669 та зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2020 у виконавчому провадженні № 62597669, пославшись на аналогічні правові підстави,  які наведені вище в цій постанові.

   02 листопада 2020 року Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011).

      Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2020  відмовлено приватному акціонерному товариству "Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 07.08.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) з огляду на те, що в судових рішеннях про перегляд яких подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

      Зважаючи на наведене, колегія суддів  дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення.

     Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129,  269, п. 1 ч.1 ст.  275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

                                                 ПОСТАНОВИЛА:

   Апеляційну скаргу  Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"  залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 16.11.2020 р. у справі № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.01.2021

Головуючий суддя                                                                    І.В. Тарасова

Суддя                                                                                           Я.О. Білоусова  

Суддя                                                                                           О.А. Пуль