У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

18 липня  2007  року                                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                  Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності на спадщину за законом та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину спільного жилого будинку й визнання права власності в порядку спадкування за законом,  за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 5 березня 2007 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 6 листопада 2006 року позов ОСОБА_4. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4. право власності на 1/2 частину  жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Чугуївського району, Харківської області, як  спільного майна подружжя.

Зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3. задоволено. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3. право на спадщину за законом в розмірі 1/6 частини жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Чугуївського району, Харківської області за кожним.

 Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 5 березня 2007 року  зазначене рішення суду першої інстанції  в частині визнання за ОСОБА_4. права власності на 1/2 частину жилого будинку  скасовано та постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

У частині визнання за  ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3. права на спадщину за законом в розмірі 1/6 частини жилого будинку рішення суду першої інстанції змінено. Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3. право на спадщину за законом в розмірі 1/3 частини жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Чугуївського району, Харківської області за кожним.

У касаційній скарзі ОСОБА_4. просить скасувати постановлене в справі рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції,  посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

 Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких  підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції  в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу  ОСОБА_4 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 5 березня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню не підлягає.