ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-947/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю:
представника позивача : Богатиря Сергія Володимировича
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у Немирівському районі
до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості по єдиному податку
Обставини справи :
Державна податкова інспекція у Немирівському районі ( далі –Позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з с фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( далі –Відповідач) податкового боргу по єдиному податку в розмірі 464 грн. 75 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати єдиного податку за вересень-листопад місяці 2008 року і яка станом на 05 березня 2010 року складає 464 грн. 75 коп.
Ухвалою суду від 11 березня 2010 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 2-а-947/10/0270 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 12 квітня 2010 року.
В зв'язку із неявкою в судове засідання відповідача судове засідання відкладалось до 29 квітня 2010 року.
В судовому засіданні 29 квітня 2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач в судові засідання не з’являвся хоча про судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином доказом чого є реєстр відправлення кореспонденції від 13.03.2010 року та поштове повідомлення від 17.04.2010 року. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності, суд -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 зареєстрована Немирівською районною державною адміністрацією Вінницької області як фізична особа –підприємець 21.09.2006 року (а.с. 4) та 21.09.2006 року за № 346 взята на облік як платник податків в ДПІ у Немирівському районі, про що свідчить довідка № 591 від 21.09.2006 року (а.с. 5).
14.12.2007 року відповідачем до ДПІ була подана заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, що зареєстрована за № 879 на підставі чого остання перейшла на спрощену систему оподаткування за видом діяльності “роздрібна торгівля, громадське харчування” із розміром податку в сумі 150 грн. (а.с.6).
Відповідачу видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі Указ) відповідачу було видано свідоцтво про право сплати єдиного податку.
Відповідно до пункту 2 Указу ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва —фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно частини 2 Указу суб’єкт підприємницької діяльності —фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Станом на 05 березня 2010 року відповідач не сплатла єдиний податок у розмірі 464 грн. 75 коп., внаслідок чого виник податковий борг в зазначеній сумі, що стверджується розрахунком суми заборгованості (а.с. 7).
Податковим боргом в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” /далі Закон №2181/ є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Доказів виконання зобов’язання щодо сплати податкової заборгованості в сумі позову суду не подано, доводи ДПІ про наявність такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 122, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути за рахунок активів суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Немирівського району (р/р 34219379700385 в УДК у Немирівському районі, МФО 802015) заборгованість по єдиному податку в розмірі 464 грн. 75 коп. (чотириста шістдесят чотири грн. 75 коп.)
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 29.04.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
28.04.2010