ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-1261/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом: Бершадської МДПІ в особі Чечельницького відділення до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про: стягнення заборгованості
Обставини справи :
Бершадською міжрайонною державною податковою інспекцією заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 11411 грн. 58 коп. з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
Позов мотивовано тим, що згідно даних відділу інформації та обліку податкової інспекції та відділу обліку фізичних осіб (особових карток платника податку) станом на 23.03.2010 року за відповідачем рахується заборгованість щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) в розмірі 11410,02 грн., а саме - штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Поданим через відділ прийому суду листом (вх. № 8660 від 28.04.2010 року) позивачем позовні вимоги в сумі 11411 грн. 58 коп. підтримано, а також заявлено про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачем надано клопотання ( вх. № 8661 від 28.04.2010 року) про визнання позову, поряд з тим ОСОБА_1 просить розглянути справу за відсутності її представника.
За правилами КАС України розгляд і вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій здійснюється у двох формах: у судовому засіданні та в порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 10 статті 3 КАС України письмове провадження –розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, цією процесуальною нормою встановлено те, що судовий розгляд справи в порядку письмового провадження здійснюється: без виклику осіб, які беруть участь у справі; на основі наявних у суду матеріалів; без проведення судового засідання, передбаченого главою третьою розділу третього КАС України.
За правилами частини третьої статті 122 КАС України та частини першої статті 197 КАС України підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження, зокрема, в суді першої інстанції клопотання особи, яка бере участь у розгляді справи, про розгляд справи за її відсутності. Тобто розгляд і вирішення справи в суді першої інстанції у порядку письмового провадження можливі лише за наявності такого клопотання.
Оскільки сторонами подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, а тому дана справа розглянута та вирішена в порядку письмового провадження.
Дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 зареєстрована Чечельницькою районною державною адміністрацією, як фізична особа - підприємець, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця НОМЕР_2 (а.с. 16) та перебуває на податковому обліку у Чечельницькому відділенні Бершадської МДПІ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 15).
За результатами планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, складено акт №001/17/НОМЕР_1 від 1 лютого 2010 року (а.с. 7-14), в якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, що стало пдставою для прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 08.02.2010 року №0000191701/0, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб на суму 275 грн. 63 коп. (а.с.6) та рішення №0000201701/0 про застосування штрафних санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 12250 грн. (а.с.5).
Як вбачається зі змісту позовної заяви та облікової картки платника, станом на 23.03.2010 року (а.с. 4) відповідачем заборгованність погашено частково. Несплаченою залишилась сума у розмірі 11411 грн. 58 коп., що стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Як підтверджується матеріалами справи, вжиті до відповідача санкції (стягнення ких є предметом розгялду адного спору) застосовані в порядку статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому підлягають сплаті в 10-денний строк від дня одержання рішення.
Стаття 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.
Разом з тим, стаття 14 цього ж Закону передбачає право на оскарження рішень і дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб.
Проте, на момент подачі позивачем адміністративного позову до суду відповідачем фінансові санкції у розмірі 11411 грн. 58 коп. до Державного бюджету не перераховані, рішення про їх застосування не оскаржено.
Оцінюючи визнання позову відповідачем суд виходить з наступного.
Частиною третьою статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Згідно з частиною 4 цієї статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку, що визнання позову не суперечить закону, не порушує нічиї права, свободи або інтереси.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3,11, 70, 71, 79, 86, 94, 112,122, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 11411,58 грн. (одинадцять тисяч чотириста одинадцять грн. 58 коп.) штрафних (фінансових санкцій).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 28.04.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
28.04.2010