Справа № 22ц - 1345/2010 р. Головуючий в суді 1 інстанції Кісілевич П.І.
Категорія 01, 19, 23 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого: Дьоміної О.О.,
суддів - Малорода О.І., Матвієнко Ю.О.
при секретарі – Мацевич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором оренди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2009 року позивачка звернулась до суду з даним позовом, та після уточнення позовних вимог просила договір оренди від 3 квітня 2008 року автомобіля визнати дійсним та стягнути з відповідача заборгованість за фактичне користування автомобілем в період з 3 квітня 2008 року по 11 вересня 2008 року, тобто за 129 діб, в розмірі 15480 грн., 8882 грн. 08 коп. вартість відновлювального ремонту, 700 грн. витрат на проведення товарознавчого дослідження, витрати за оплату юридичних послуг в сумі 2300 грн., сплачений судовий збір та витрати на ІТЗ.
Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вони з відповідачем 3 квітня 2008 року уклали в письмовій формі договір оренди автомобіля без нотаріального посвідчення, також було складено акт прийому-передачі автомобіля та посвідчено довіреність на право керування даним автомобілем на ім’я відповідача. З моменту передачі автомобіля в оренду до 11.09.2008 року виплати за оренду автомобіля проводились лише за один місяць.
Нотаріально договір оренди не посвідчувався, поскільки відповідач послався на брак часу.
Крім того указує, що відповідач пошкодив автомобіль і згідно висновку спеціаліста вартість ремонту становить 8882 грн. 08 коп.
Рішенням суду від 11 грудня 2009 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Мотивує вимоги тим, що судом першої інстанції було не повно з’ясовані обставини, що мають значення для справи та рішення винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що сторони виконали всі суттєві умови договору оренди, договір оренди не був посвідчений нотаріально по вині відповідача, відповідач за один місяць сплатив орендну плату тому висновки суду суперечать встановленим обставинам справи та нормам матеріального права. Не погоджується з рішенням суду і в частині відмови у стягненні витрат на ремонт пошкодженого автомобіля, поскільки відповідач прийняв автомобіль згідно акту прийому, але при поверненні автомобіля відмовився від укладення такого акту.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції керувався вимогами ст. 210, 216,220, 799, 1166 ЦК України і виходив з того, що договір оренди автомобіля не був посвідчений нотаріально, не був зареєстрований в ДАІ, тому є нікчемним та не створює для сторін юридичних наслідків.
Висновки суду в цій частині узгоджуються і з роз’ясненнями п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» N 9 від 06.11.2009 року.
Суд відмовив і в стягненні матеріальної шкоди за пошкодження автомобіля, які були виявлені позивачкою при поверненні автомобіля, з тих підстав, що нею не було подано доказів, що саме з вини відповідача був пошкоджений автомобіль.
Колегією встановлено, що позивачка дійсно не надала суду першої та апеляційної інстанції доказів, які б говорили про те, що відповідач вчинив ДТП чи з якихось інших причин умисно пошкодив автомобіль. Висновок спеціаліста свідчить про наявність пошкоджень та вартість ремонту і без доказів про вину відповідача не може бути підставою для стягнення матеріальної шкоди.
Тому колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін в силу ст. 308 ч.1 ЦПК України.
Заперечення викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду та не грунтуються на доказах.
Керуючись ст. 308 ч. 1, 315 ЦПК України, колегія ,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців .
Головуючий :
Судді :