АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц–1321/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 45 - Корман О.В.
Доповідач в апеляційній
інстанції - Бородійчук В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І., Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_9, ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
08 вересня 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. У позовній заяві позивач зазначав, що сторони по справі і треті особи являються співвласниками АДРЕСА_1. З часу, коли позивач став власником будинку, та ще задовго до цього, у двір будинку існував в’їзд, а не прохід, ширина якого на в’їзді становила 2,4 м., а біля частини будинку відповідача – 2,6 м. Даним проїздом користувались та користуються на протязі тривалого часу, як проїздом та проходом. Відповідач став перешкоджати позивачеві в користуванні земельною ділянкою, яка знаходилась в спільному користуванні співвласників, а саме, біля своєї частини будинку відгородив загорожею металевих труб частину земельної ділянки, яку вважає вимощенням, чим перегородив проїзд у двір та до господарських споруд, не приймаючи до уваги те, що будинок перебуває у спільній частковій власності і розподіл даної земельної ділянки був проведений ще попередніми власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 1962 році, що підтверджується схемою розподілу, з якої вбачається, що загальний під’їзд 58,6 м2 і ширина на в’їзді 2,4, а не 1,7 м. як вказує ОСОБА_8 Просив ухвалити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні спільною ділянкою позивачеві зі сторони ОСОБА_8, зобов’язавши його демонтувати загорожу у дворі спільного користування по АДРЕСА_1
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2010 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 – ОСОБА_7 просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2010 року як незаконне та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги ОСОБА_6.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на підставі інвентаризаційної справи № 2607 на АДРЕСА_1 ОСОБА_11 на праві приватної власності належить 23/100 частини вказаного домоволодіння, відповідно ОСОБА_8 належить 11/20, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 належить по 11/100 частин.
Згідно свідоцтва про переміну прізвища № 004525 від 21 листопада 2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Уманського міського управління юстиції Черкаської області, громадянин ОСОБА_11 перемінив прізвище на ОСОБА_6.
Домоволодіння розміщене на земельній ділянці, яка не приватизована.
Як вбачається з матеріалів справи, біля частини будинку, яка належить ОСОБА_8 зроблено вимощення, яке відповідно до листа головного архітектора м. Умань № 258 від 19 червня 1996 року являється елементом конструкції житлового будинку і є власністю ОСОБА_8 і не може використовуватися іншими співвласниками без його згоди.
Встановлено, що позивач, вимагає усунути перешкоди у вигляді вказаної огорожі, оскільки вона перешкоджає проїзду у двір будинку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, оскільки металеве огородження розміщене по краю вимощення, яке являється власністю відповідача і не перешкоджає у проході в двір будинку. Відповідачем було надано висновок будівельно-технічного дослідження № 5/у, складеного 16 лютого 2010 року. де вказано, що між вимощенням та границею земельної ділянки залишається прохід 1,66 м. і даний прохід згідно з Державними будівельними нормами не може бути проїздом.
Згідно Наказу Держкоммістобудування № 44 від 17 квітня 1992 року затверджено ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень». Згідно п. 3.22 вказаних будівельних норм до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м. на відстані не ближче 5 м. від стін, придатні для проїзду пожежних машин.
Посилання позивача на те, що раніше існував проїзд, і відстань між будинком до огорожі була більшою не може бути взята до уваги колегією суддів так як такі посилання суперечать державним будівельним нормам і суд виходить з наявних на час слухання справи фактичних даних.
Колегія суддів також вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення.
Доводи апелянта не є суттєвими, були предметом дослідження суду і не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 – ОСОБА_7 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2010 року відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_9, ОСОБА_10 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України в 2-х місячний строк з моменту проголошення.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя В.Г. Бородійчук