У Х В А Л А

22.01.21                                                                             справа № 133/3651/20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., вирішуючи питання про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив: звільнити його від сплати аліментів на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, що стягуються з нього на підставі судового наказу, виданого Козятинським міськрайонним судом 22.08.2018 у справі № 1884/18, починаючи з 06.12.2020; стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову та до досягнення сином повнолітнього віку.

Така позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.  177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається до суду з двома вимогами. При цьому, за подання до суду позовної заяви з вимогою про стягнення аліментів з відповідача на його користь, ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору за вказану вимогу, так як є позивачем у справах про стягнення аліментів.

Однак вимога про звільнення від сплати аліментів, не є такою, за яку не сплачується судовий збір. Проте позивач, на порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України не додав документ про сплату судового збору за вказану вимогу, водночас зазначив про звільнення від його сплати на підставі пункту 13 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір», надавши копію посвідчення від 01 лютого 2017 року, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1ст. 5 вказаного Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 жовтня 2019 року в справі №9901/311/19 та в ухвалі від 06 травня 2020 року №9901/70/20 (11-128заі20) зробила висновок, що правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Так, пунктом 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни-учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, де містится вимога про звільнення від сплати аліментів, і вона не стосується захисту його прав саме як учасника бойових дій, то судовий збір за подання позовної заяви за вказаною вимогою, підлягає сплаті.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено, що ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позивачем позову складає 840,80 грн.

Враховуючи викладене вище, позивачу слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме для сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - залишити без руху.

Надати позивачу строк, не більше десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя                       Н.О. Пєтухова