Судове рішення #9149299

Справа № 22ц-4225/2010                                              Головуючий 1-ї інстанції – Кутья С.Д.

 Категорія- 06                                                                              Доповідач - Кондратьєва О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року                                                                                                   м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів – Могутової Н.Г., Бабенка П.М.,

при секретарі – Огурцовій С.О.,

за участю – сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу  Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 березня 2010 року по цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 1 Ворошиловського району м. Донецька» до ОСОБА_1, 3-я особа: Донецька міська рада, про спонукання до здійснення певних дій та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, 3-і особи: Донецька міська рада, АТЗТ Проектно-виробниче підприємство «Донбасреконструкція», про визнання неправомірними дій по утриманню житлового приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

                                                   

 ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на ухвалу Ворошиловс ького райсуду м. Донецька від 24 березня  2010року, якою клопотання представника позивача про забезпечення позову задоволено: заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які роботи по переобладнанню квартири АДРЕСА_1 та будь-які дії по відчуженню вказаної квартири.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати зазначену ухвалу, оскільки вважав, що суд безпідставно визначив такий вид забезпечення позову, який є невідповідним заявленим позивачем вимогам (позов не є майновим, позивач не оспорює його право власності на квартиру), а також порушує його конституційне право на володіння, користування та розпорядження власністю. Крім того, суд не з»ясував, які саме роботи проводяться у приміщенні, тоді як ремонтні роботи по заміні вікон та встановленню кондиціонеру відносяться до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозволу.

 Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову, виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду – скасуванню в частині заборони вчиняти певні дії направлені на відчуження квартири з наступних підстав.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, представник позивача зазначав, що ОСОБА_1 самовільно об»єднав в одне нежиле приміщення належні йому на праві власності дві квартири за НОМЕР_1 та за НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2.

Враховуючи, що відповідач немає належної проектно-технічної документації на виконання будівельних робіт, дозволу на переобладнання квартир в нежитлові приміщення, роботи, що виконуються позивачем можуть призвести до аварійної ситуації, позивач вважав за необхідне призупинити ремонтно-будівельні роботи та накласти арешт на квартиру.

Згідно з вимогами ст. 151 ч.3 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачм на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, а також обставини по справі, які свідчать про відсутність у ОСОБА_1 погодження перепланування квартири з мешканцями будинку АДРЕСА_2, відсутність дозволу виконкому  та державної архітектурно- будівельної комісії на виконання будівельних робіт, тобто про недобросовісність дій відповідача, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність за допомогою негайно вжитих, хоча і тимчасових заходів, не допустити утруднення чи неможливість виконання судового рішення, а також запобігти завданню значної шкоди заявнику, а тому заборонив ОСОБА_1 вчиняти будь-які роботи по переобладнанню квартири АДРЕСА_1.

Разом з тим, заходи забезпечення позову не повинні мати дискримінаційного характеру  стосовно сторін у спорі і не повинні забезпечуватись тими способами, які не відповідають предмету позову або взагалі виходять за межі позову.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову мають бути безпосередньо пов»язані з предметом спору, необхідними та достатніми для забезпечення виконання судового рішення, а також не завдавати шкоди інтересам відповідача, Апеляційний суд вважає, що підстави для забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження квартири, відсутні, оскільки будь-хто з позивачів не оспорює право власності ОСОБА_1 на згадану квартиру, тому ухвала суду в цій частині підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 312, 315 ЦПК України, Апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

    Ухвалу Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 березня 2010 року в частині заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 скасувати.

В задоволенні заяви КП «Житлово-експлуатаційна контора № 1 Ворошиловського району м. Донецька» про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1 відмовити.

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

                 Головуючий:                                          Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація