Судове рішення #9149296

Справа № 22ц-3807 /2010р                                         Головуючий 1-ї інстанції – Федько С.П.

Категорія - 25                                         Доповідач - Кондратьєва О.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року                                                                                             м. Донецьк

           Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючої -  Кондратьєвої О.М.,  

суддів –  Могутової Н.Г., Бабенко П.М.,

при секретарі – Огурцовій С.О.,

за участю – представників позивачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Центрально – міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 3 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-і особи – Публічний акціонерний банк «УкрСиббанк», Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна»,  про стягнення частини страхової виплати , -

В С Т А Н О В И В :

                                                   

ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Ц- міського райсуду м. Горлівки від 3 лютого  2010 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просила скасувати зазначене рішення та повернути справу на новий розгляд, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Так, судом не звернуто уваги на те, що договір добровільного страхування від нещасних випадків, укладений ОСОБА_7 з ЗАТ Страхова компанія «Український Страховий Альянс» (нині ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна») має не засвідчені у встановленому порядку виправлення та зміни; заповнений різними особами; не підписаний самим ОСОБА_7 Не допитана в судовому засіданні і ОСОБА_8, яка підписала договір від імені страховика, тоді як її підпис та почерк не співпадають з тим, що містяться в договорі. Крім того, судом не задоволено клопотання апелянтів про призначення по справі судово-почеркознавської експертизи для встановлення справжності підпису ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на договорі. Вказані обставини, на думку відповідачів, свідчать про відсутність підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідно до укладеного між страхувальником та страховою компанією договору добровільного страхування від нещасного випадку ОСОБА_7 були призначені особи, до яких повинно перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, а саме: Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» (нині Публічний акціонерний банк «УкрСиббанк») і ОСОБА_3, тому право на одержання страхового відшкодування не входить до складу спадщини і його частина не може бути виплачена позивачам.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників позивачів, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд 1-ї інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, що судом при розгляді даної справи порушень зазначених норм припущено не було, тому підстави для скасування рішення відсутні.

   

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про страхування», страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

    З матеріалів справи вбачається, що за письмовою заявою ОСОБА_7 (т. 2 а.с.17) між ним та ЗАТ Страхова компанія «Український Страховий Альянс» (нині ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна») 14 жовтня 2005 року укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків НВ № 002685/01/К, згідно з яким у разі настання страхового випадку у вигляді смерті страхувальника внаслідок нещасного випадку,  її права та обов»язки стосовно отримання 100% страхової суми набуває вигодо- набувач.

    Як в заяві страхувальника (а.с.17), так і в договорі страхування ОСОБА_7 зазначені вигодонабувачами: юридична особа – АКІБ «УкрСиббанк» (нині ПАБ «УкрСиббанк»), фізична особа – ОСОБА_3.

    Встановлений договором розмір страхової суми – 34425 грн.  

   

    В судовому засіданні представники позивачів не ставили під сумнів наявність укладеного договору страхування, не ставили питання про визнання його недійсним.

    Згідно з вимогами ч.2 ст. 1229 ЦК України, якщо страхувальник у договорі особистого страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини.

    Як свідчать обставини справи, після настання страхового випадку, 14 серпня 2006 року ЗАТ «СК Український Страховий Альянс» на виконання умов договору було перераховано 100% страхової суми в розмірі 34425 грн. першому вигодонабувачу - АКІБ «УкрСиббанк», що підтверджується меморіальним ордером № 3601 (т.2 а.с.23), з яких частину коштів – 24545,33 грн. «УкрСиббанк» зарахував на погашення заборгованості по укладеному з ОСОБА_7 кредитному договору.

 Враховуючи, що розмір страхової суми перевищував розмір заборгованості, залишок суми – 9879,67 грн. був виданий АКІБ «УкрСиббанк» зазначеному в договору страхування другому вигодонабувачу – ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 21-22).

    На підставі наведеного, Апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду 1-ї інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги позивачів про фальсифікацію в договорі страхування відомостей про другого вигодонабувача не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на обставинах справи і не підтверджені належними доказами, а ґрунтуються лише на припущеннях позивачів. Обставини справи свідчать, що в своїй письмовій заяві страховику (а.с.17) ОСОБА_7 зазначив конкретні дату народження, паспортні та ідентифікаційні дані дружини, які збігаються з її фактичними даними, вказаними АКІБ «УкрСиббанк» в квитанції про видачу готівки (а.с.22), тому зазначення працівником страхової компанії адреси ОСОБА_3 такої ж, як і адреса її чоловіка ОСОБА_7, не свідчить про недійсність договору.    

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально – міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 3 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду  України протягом двох місяців.

                        Головуючий:                                                            Судді:  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація