Справа № 22ц-2546/10 Головуючий у І Інстанції Чорнобук В.І
Категорія: 27 Доповідач Костюченко Н.Є.
УХВАЛА
12 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого Костюченко Н.Є.
Суддів Григорченка Е.І., Баринніка О.П.
при секретарі Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2009 року про забезпечення позову, - з тих підстав, що судом допущено порушення норм процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що 23.06.2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до Жовтневого районного суду з позовною заявою, в якій просило стягнути суми заборгованості. Також позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_1, грошові кошти, автомобілі та квартиру.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому наклав арешт в межах заявлених позовних вимог на все майно, що належить ОСОБА_1, на нерухоме та рухоме майно, що знаходиться за місцем реєстрації відповідача, на грошові кошти, що обліковуються на рахунках відповідача, а також на автомобіль VOLVO (модель FH 12, рік випуску: 1997, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2), автомобіль IVECO (модель 440E38, рік випуску: 1997, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4).
Апеляційний суд вважає ухвалу судді 1-ї інстанції незаконною, такою, що підлягає скасуванню, виходячи із слідуючого.
Частиною 3 ст. 152 ЦПКУ передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Між тим, в матеріалах справи відсутні відомості щодо вартості та переліку нерухомого та рухомого майна, що належить ОСОБА_1 та знаходиться за місцем його реєстрації, не вказано в якій сумі та на яких рахунках у відповідача обліковуються гроші. Також до заяви про забезпечення позову не додані докази того, що ОСОБА_1 належать автомобілі VOLVO (модель FH 12, рік випуску: 1997, тип ТЗ: сідловий тягач - Е, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2), автомобіль IVECO (модель 440E38, рік випуску: 1997, тип ТЗ: сідловий тягач -Е, № кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4) на які накладено арешт, крім того, дані автомобілів, які вказані позивачем в заяві, не співпадають з тими, що містяться в матеріалах справи.
Отже, прохання ПАТ КБ «ПриватБанк» про накладання арешту є неконкретним, оскільки не вказано на яке конкретно майно необхідно накласти арешт. Суддя не зобов’язав позивача надати письмові дані щодо наявності у відповідача майна та виніс ухвалу з неконкретною резолютивною частиною, яку у подальшому буде складно виконувати.
Таким чином, ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Цивільну справу необхідно повернути до того ж суду для повторного вирішення питання про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України, - апеляційний суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року про забезпечення позову – скасувати.
Цивільну справу повернути до того ж суду для повторного вирішення питання про забезпечення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: