печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50386/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.

за участю:

представника позивача - адвоката Шпортило Я.І.

відповідача - ОСОБА_1

представник відповідача - адвоката Буток Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в поряку загального позовного провадження цивільну справу № 757/50386/18-ц за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення збитків,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення збитків,

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладених договорів між позивачем та відповідачем та вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 виготовила для позивача неякісний робочий проект № 20.09.2016-АК, а ОСОБА_3 під час виконання робіт не тільки не повідомив замовника про те, що виконання робіт за проектом загрожує якості або придатності результату роботи, але і виконав роботи в порушення вимог в норм ПТЕЕС та ПБЕЕС із застосуванням кабелю ПВС та під час робіт використав матеріали, що не відповідають маркуванню, як насідок, позивачу завдані збитки в сумі 839 128,00 грн.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 безоплатно переробити робочий проект № 20.09.2016-АК., який би відповідав підпункту 2.1.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року протягом семи днів з моменту ухвалення рішення, що набрало законної силита на направити за адресою: АДРЕСА_1 , у семиденний строк;

- стягнути солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_3 збитки у розмірі 884 046, 00 грн. та судові витрати.

Ухвалою від 19.10.2018 суду було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

07.08.2019 відповідно до розпорядження № 719 від 07.08.2019 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у зв`язку з відпусткою судді Бортницької В.В. та недопущенням порушення строку розгляду справ.

08.08.2019 року ухвалою суду було прийнято до провадження судді Ільєвої Т.Г. дану справу та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

27.01.2020 ухвалою суду було призначено справу до розгляду справи по суті.

27.11.2020 ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що твердження позивача, які зазначені вище, вже були предметом дослідження в цивільній справі № 757/75099/17-ц, як Печерським районним судом м. Києва так і Київським апеляційним судом.

Зокрема, 18 лютого 2020 року Печерським районним судом у справі № 757/75099/17-ц було прийнято рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача, розірвання договору та стягнення коштів та у задоволенні зустрічного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії та прийняти роботи.

В подальшому, не погоджуючись зі вказаним судовим рішенням Печерського районного суду у справі № 757/75099/17-ц від 18.02.2020 року, позивачем було подано апеляційну скаргу з підстав неправильності установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного їх дослідження та оцінки.

Однак, постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року по справі 757/75099/17-ц апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення та зазначено наступне: «…З матеріалів справи вбачається, що під час виконання договору № 30 від 16.09.2016 року сторонами 07.10.2016 року було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 30 від 16.09.2016 року, відповідно до якої сторони домовилися викласти зміст пункту п. 4.3 договору № 30 від 16.09.2016 року у наступній редакції: «При укладенні замовником договору на поставку обладнання для системи «Розумний Будинок» та здійснення робіт з програмування та запуску в експлуатацію системи «Розумний Будинок» в квартирі замовника з ФОП ОСОБА_3 , сума в розмірі 20 000 грн. 00 коп. повертається.

Отже, цією додатковою угодою сторони зафіксували момент прийняття і погодження проекту «Розумний будинок» певною дією, а саме укладенням договору на поставку обладнання для системи «Розумний Будинок» та здійснення робіт з програмування та запуску в експлуатацію системи «Розумний Будинок» в квартирі замовника з ФОП ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, оскільки здійснювати роботи з програмування, пусконалагоджувальні роботи, роботи з запуску в експлуатацію «Розумний Будинок» в квартирі позивача (замовника) неможливо без погодження проектної документації, яку в даному випадку виконував відповідач ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що, уклавши 07.11.2016 року договір № 62, позивач прийняв роботи за договором № 30 від 16.09.2016 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що ані підписання 07.10.2016 року Додаткової угоди № 1 до Договору № 30 від 19.09.2016 року та Договору № 31, ані підписання Договору № 62 від 07.11.2016 року , не можуть свідчити про належне виконання ФОП ОСОБА_1 своїх обов`язків за Договором № 30 від 19.09.2016 року, колегія суддів відхиляє, оскільки, враховуючи вищевстановлені обставини справи, позивач міг укласти договір на поставку обладнання для системи «Розумний Будинок» та здійснення робіт з програмування та запуску в експлуатацію системи «Розумний Будинок» лише після відповідного погодження та виконання проекту.

Натомість, як вірно зазначив суд першої інстанції, саме по собі не підписання акту прийому-передачі проекту «Розумний Будинок», на чому також наголошує апелянт у своїй апеляційній скарзі, не є доказом невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 30 від 19.09.2016 року, оскільки належне виконання зобов`язань за договором підтверджується іншими доказами в їх сукупності, а саме: укладенням договору № 62 від 07.11.2016 року з ФОП ОСОБА_3 щодо реалізації проекту «Розумний Будинок», оплатою позивачем вартості товарів та робіт на виконання умов цього договору, укладенням договору № 31 від 07.10.2016 року з ФОП ОСОБА_3 щодо поставки обладнання для цього проекту…».

Тобто, на думку відповідача, сам факт укладання договору № 62 від 07.11.2016 року та проведення передплати у розмірі 100 % суми від вартості матеріалів відповідно до наданого робочого проекту № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації» ФОП ОСОБА_1 є підтвердженням факту прийняття робіт за Договором № 30 від 19.09.2016 року.

Оскільки Договори № 30 від 19.09.2016 року та № 62 від 07.11.2016 року є пов`язаними між собою через те, що саме за розробленим робочим проектом ФОП ОСОБА_1 визначалися матеріали необхідні для виконання робіт та виконувалися роботи за Договором № 62 від 07.11.2016 року.

А відтак, посилання позивача на ту обставину, що ОСОБА_1 своєчасно не виконано роботи за договором № 30 від 19.09.2016 року не знаходять свого підтвердження з огляду на вищевикладені обставини.

Також, відповідач посилається на те, що аргументом позивача є те, що відповідно до Технічного звіту № ЕТЛ 01-18\2 від 05.01.2018, який підготувало ТОВ «Спецмонтажсервіс К» на замовлення позивача щодо якісного виконання будівельних робіт з дотриманням будівельних норм та правил встановлено, що частина освітлювальної мережі інших споживачів виконана кабелем ПВС, який не призначений для цієї мети та не передбачений для житлових приміщень.

Позивач також на підтвердження своїх доводів надав висновок будівельно-технічного експертного дослідження від ТОВ «Судова незалежна експертиза України» від 28.03.2018 року.

В даному Висновку зазначається, що частина освітлювальної мережі та мережі інших споживачів виконана кабелем ПВС, який не призначений для цієї мети та заборонений для житлових приміщень. І в той же час вказується, що експлуатація кабелів ПВС можлива за прийняття замовником ризиків та можливих наслідків аварійного та юридичного характеру.

При цьому, як стверджує відповідач зі змісту вказаного висновку не вбачається, яким саме державним будівельним нормам не відповідають кабелі ПВС. Хоча, технічні та електромеханічні характеристики проводу ПВС регламентуються вимогами ДСТУ 7399-97, оскільки він має статус міждержавного, зокрема, зміст документа синхронізовано з відповідними частинами міжнародних стандартів МЕК 60227-1-93 (97) і МЕК 60245-1-94(97).

До головних показників експлуатації проводу ПВС відносять: температура, при якій провід ПВС зберігає свої експлуатаційні і технічні показники на вищому рівні, знаходиться в діапазоні від -25C до +40C. Якщо в маркуванні дроту вказано виконання "Y", нижня межа температурного діапазону розширюється до -40C - +40C. Слід враховувати, що під час використання нагрівання струмопровідних жил не повинен перевищувати позначку в +70C.; провід ПВС стійкий до горіння і не поширює його при одиночній прокладці; кабель розрахований на експлуатацію в приміщеннях з високою відносною вологістю повітря (до 98%); при використанні проводу ПВС для прокладки електричних мереж його робочий ресурс перевищує 5000 годин. Якщо кабель застосовується в стаціонарному електрообладнанні - не менше 12000 годин.; заявлена виробниками стійкість кабелю до знакозмінної деформації при перегинах (з радіусом не менше 4 см при перетині до 1мм2 і не менше 6 см при перетині більше 1,5мм2) і номінальному напрузі становить 30000 циклів;кабелі з кліматичним виконанням (ПВС-Т) стійкі до впливу грибка і цвілі; провід ПВС призначений для використання в електричних мережах з лінійним напругою від 380В до 660В; гарантійний термін служби кабелю дорівнює 2 рокам і відраховується з моменту введення його в експлуатацію.

Відповідач вказує, що провід ПВС найкращим чином підходить для прокладки в умовах, що вимагають великої кількості перегинів кабелю, оскільки він практично не залежить від цього показника.

Що важливо, ні ДСТУ, ні ПУЕ абсолютно нічого не говорять про неприпустимість використання проводу в якості прихованої проводки, підключення розеток і вимикачів, а також здійснення заземлення.

За таких обставин, можна зробити висновок, що використання проводу ПВС в якості частини освітлювальної мережі дозволено з огляду на вищевказане.

Між тим, позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував невідповідність проводів ПВС характеристикам та нормам, встановленим для виробів такого типу; що вони не відповідають завданню Замовника та не можуть безпечно експлуатуватись в житлових приміщеннях.

Зокрема, пунктом 34 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 «Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання» передбачено, що перелік національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності електрообладнання цілям, пов`язаним з безпечністю (далі - перелік національних стандартів), затверджується та оприлюднюється відповідно до закону. Відповідність електрообладнання стандартам, які включені до переліку національних стандартів, або їх частинам надає презумпцію відповідності такого електрообладнання цілям, пов`язаним з безпечністю, які охоплюються такими стандартами чи їх частинами.

Пунктом 35 вказаної вище Постанови передбачено, що у разі коли національні стандарти, зазначені у пункті 34 цього Технічного регламенту, не було розроблено, а їх перелік не було оприлюднено, електрообладнання також вважається таким, що відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, якщо воно відповідає положенням щодо безпечності міжнародних стандартів, які прийняті Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК) та посилання на які опубліковано в "Офіційному віснику Європейського Союзу".

До цього, пунктом 36 даної Постанови також вказується, що у разі коли національні стандарти, зазначені у пункті 34 цього Технічного регламенту, не було розроблено, а їх перелік та перелік посилань на міжнародні стандарти, зазначені у пункті 35 цього Технічного регламенту, не було оприлюднено, електрообладнання також вважається таким, що відповідає цілям, пов`язаним з безпечністю, якщо його виготовлено відповідно до положень щодо безпечності національних стандартів, які є чинними в Україні, а в разі виробництва цього електрообладнання в державі - члені Європейського Союзу - національних стандартів, які є чинними в такій державі, якщо це забезпечує рівень безпечності, який є еквівалентним тому рівню, що вимагається в Україні.

Таким чином, відповідач вказує, що з урахуванням зазначеного, можна зробити висновок, що посилання позивача ну ту обставину, що частина освітлювальної мережі інших споживачів виконана кабелем ПВС, який не призначений для цієї мети та не передбачений для житлових приміщень не знаходять свого підтвердження з огляду на вищевикладені обставини.

Між тим, окремо наголошується, що висновок експертизи може бути доказом лише у тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за її клопотанням чи клопотанням її представника, то такий висновок може розцінюватись лише, як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

Зокрема, відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року №8, при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати:чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Саме з цих підстав можна дійти висновку, що особа набуває права та несе обов`язки експерта після оголошення (вручення) їй ухвали про призначення експертизи та попередження про відповідальність. Тільки за цих умов висновок експерта набуває доказової сили, а невиконання цих вимог робить неможливим використання висновку експерта/експертного дослідження як доказу у справі.

Прийняття судом такого висновку/експертного дослідження як належного доказу позбавляє Відповідача права на захист своїх прав, що є порушенням ч.1 ст. 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.

Відповідач зазначає, що як вбачається зі змісту позовної заяви, що Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/20 від 05.01.2018 року та Висновок будівельно-технічного експертного дослідження № ED-1702-1-970.18 від 28.03.2018 року були виготовлені більш ніж через рік після укладання договору № 62 від 07.11.2016, що викликає відповідні сумніви щодо достовірності вказаних відомостей у зазначених вище документах.

Також, матеріали справи не містять клопотань про призначення будівельно-технічної експертизи, що ще раз підтверджує ту обставину, що доводи, які були викладені позивачем з посиланням на Висновок експерта є надуманими та не відповідають дійсності.

Відповідач вказує, що позивач прийняв робочий проект № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації» без будь-яких зауважень щодо якості, не зазначив про недоліки, які могли бути виявлені при звичайному способі прийняття.

А тому, як зазначається у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №910/13725/16, позивач, не вимагаючи від відповідача усунення недоліків спірної документації, фактично діяв на власний ризик щодо отримання негативних наслідків від не вчинення таких дій. Саме така бездіяльність позивача відповідно до причинного-наслідкового зв`язку незворотного призвела до збитків позивача і до відсутності вини відповідача, оскільки в разі своєчасного звернення позивача до відповідача з вимогою про усунення цих недоліків, останній міг би їх своєчасно усунути і збитків для позивача не настало б.

З врахуванням зазначеного, відповідач просила відмовити задоволенні позовних вимог.

Так, в судовому засіданні представник позивача - адвокат Шпортило Я.І. підтримав позовні вимоги, зазначив, що відповідачі умови договору не виконали та не використали належні матеріали, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Буток Є.Є. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, оскільки щодо неякісного та несвоєчасного виконання договору вже вирішувалось Печерським районним судом м. Києва, і, як наслідок, позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, вказали, що ОСОБА_1 не розробляла проєкт електроживлення, а лише саму систему автоматизації «Розумний Будинок», також зазначено, що кабель який використовувався, відповідає всім технічним вимогам.

Відповідач ОСОБА_3 в у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку та публікації оголошень на веб-порталі судової влади України, що визначено Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну, відзиву чи письмових заяв до суду не надходило.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач посилається на те, що між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір № 30 від 19.09.2016 року, предметом якого є виконання робіт по розробці проекту «Розумного будинку» для квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 56-57).

Крім того, між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № 62 від 07.11.2016 року, відповідно до якого, підрядник приймає на себе виконання робіт з Електро та Слаботочних мереж квартири, а замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього в будинку Замовника і пункт 1.1 Договору (а.с.62-63).

Так, позивач стверджує, що відповідачі неналежним чином виконали взяті на себе зобов`язання, що потягло заподіяння збитків позивачу.

3гідно п. 1.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року Підрядник прийняв на себе обов`язок з виконання робіт по розробці проекту «Розумного будинку» для квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , а Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим Договором та додатками до нього.

Відповідно до п.1.2. Договору № 30 від 19.09.2016 року, об`єм та характер робіт визначається дизайн-проектом та технічним завданням, що вказане в Додатку 1 до цього договору.

Строки виконання робіт вказані в Додатку 1 до цього договору (п.1.3. Договору -V 30 від 19.09.2016 року).

Додатком 1 до Договору № 30 від 19.09.2016 року визначено технічне завдання, відповідно до якого слід розробити проект та визначені строки виконання робіт.

Так, технічним завданням передбачено розробку проекту по наступним позиціям: керування освітленням; керування електроприводами; клімат-Контроль; безпека; WI-FI; ТВ; мультирум; SIP телефонія для дому; «Intercom».

Строки виконання робіт:плани керування освітленням до 01.10.2016; плани керування електроприводами до 01.10.2016; плани Безпека до 01.10.2016; плани WI-FI до 01.10.2016; плани ТВ до 01.10.2016; плани Мультирум до 01.10.2016; плани керування розетками до 01.10.2016;т плани SIP телефонії для дому до 01.10.2016; плани «Intercom» до 01.10.2016; плани Клімат-Контроль до 01.10.2016; плани Тепла підлога до 01.10.2016; схеми Розумний Будинок до 01.11.2016; однолінійні схеми до 01.11.2016; заключні креслення до 01.11.2016.

Пунктом 2.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року передбачено, що Підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконати роботи, які є предметом цього договору керуючись будівельними ДСТУ, БНіП, іншими нормами та правилами.

Підрядник, відповідно до п. 3.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року, розпочинає роботи на протязі 1-го робочого дня з моменту отримання оплати, передбаченої пунктом 4.1. даного Договору.

Вартість робіт з розробки проекту «Розумний будинок» становить 53 000,00 грн. (п. 4.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року).

Додатковою угодою № 1 від 07.10.2016 року до Договору № 30 від 19.09.2016 року в п. 4.3. внесені зміни, відповідно до яких при укладанні Замовником договору на поставку обладнання та запуску в експлуатацію «СРБ» та здійснення робіт з програмування та запуску в експлуатацію «СРБ» в квартирі Замовника з ФОП ОСОБА_3 (Свідоцтво серія НОМЕР_1), сума в розмірі 20 000,00 грн. повертається Замовнику.

Слід зазначити, що на виконання цього пункту позивачем був підписаний договір № 31 від 07.10.2016 року з ФОП ОСОБА_3 .

На думку позивача, укладені договори № 30 від 19.09.2016 року, № 31 від 07.10.2016 року та № 62 від 07.11.2016 року є взаємозв`язаними між собою.

Згідно з п. 5.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року. Замовник сплачує Підряднику вартість робіт у розмірі відповідно до п. 4.1. даного Договору не пізніше 20 вересня 2016 року.

Квитанцією № 2 від 20.09.2016 року підтверджується факт виконання Замовником зв`язку, визначеного пунктами 5.1.- 5.2. Договору № 30 від 19.09.2016 року, стосовно сплати 20.09.2016 року коштів у сумі 53 000,00грн.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства (п. 6.1. Договору № 30 від 19.09.2016 року).

Позивач вважає, що враховуючи положення Договору № 30 від 19.09.2016 року, Відповідач-1 зобов`язаний був виконати своєчасно та якісно роботи, які є предметом цього договору, керуючись будівельними ДСТУ, БНіП, іншими нормами та правилами. пунктом 1.2. Договору № 62 від 07.11.2016 року, укладеного з ОСОБА_3 передбачено, що об`єм та характер робіт, що будуть виконуватись Підрядником визначається Проектом (Додаток 1), встановлюються згідно Специфікації (Додаток 2).

Роботи здійснюються з сертифікованих матеріалів Підрядника. Підрядник зобов`язаний самостійно специфікувати, визначити кількість та асортимент товару (обладнання та матеріалів) робіт та послуг необхідних для поставки матеріалів та виконання Робіт ( п.1.3. Договору № 62 від 07.11.2016 року).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору № 62 від 07.11.2016 року, Підрядник зобов`язаний своєчасно та якісно виконувати будівельні роботи, які є предметом цього договору керуючись будівельними нормами та правилами.

Пунктом 2.1.4. Договору № 62 від 07.11.2016 року встановлено, що Підрядник зобов`язаний передати Замовнику по завершенні документований проект у відповідній формі Комплексу інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації.

Пунктом 2.2.2. Договору № 62 від 07.11.2016 року визначено обов`язок Замовника провести передоплату 100% суми від вартості матеріалів, які зазначені в проекті, що надається ФОП ОСОБА_1 відповідно до умов Договору № 30 від 16.09.2016 року, після передачі Замовнику.

Оплата робіт, згідно з п. 2.2.3. Договору № 62 від 07.11.2016 року, проводиться по факту виконання робіт, які підтверджуються актами прийому-здачі робіт, а саме: акт - 1 Силові мережі та Слаботочні мережі. Прокладка силових, слаботочних кабельних розподільчих коробок, підрозетників; акт - 2 Щит; акт - 3 встановлення фурнітури, світильників тощо.

Згідно з пунктом 2.2.6 Договору № 62 від 07.11.2016 року, після надання Підрядником ату здачі-приймання робіт, на протязі 3 (трьох) робочих днів Замовник зобов`язаний прийняти виконанні роботи та підписати акт, або в той же термін надати підрядчику письмову мотивовану відмову якщо така є. В разі не надання мотивованих заперечень за вказаний термін, акт вважати підписаним.

Пунктом 3.1. Договору № 62 від 07.11.2016 року передбачено, що термін виконання робіт по даному договору визначається з моменту підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, згідно з проектом та вказаними термінами у Додатку 3.

Додатком 3 до Договору № 62 від 07.11.2016 року передбачено: термін виконання силових мереж та слаботочних мереж. Прокладка силових, слаботочних кабельних мереж, розподільчих коробок, підрозетників до 06.11.2017 згідно з Актом 1; термін виконання Щитової до 30.11.2017 згідно з Актом 2; термін виконання встановлення фурнітури, світильників тощо - 10 робочих днів з моменту завершення загально будівельних чистових робіт та наявності матеріалів та обладнання.

Відповідно до пункту 3.2. Договору № 62 від 07.11.2016 року, Підрядник розпочинає роботи на протязі 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримання оплати за матеріали.

Пунктом 4.1. Договору № 62 від 07.11.2016 року передбачено, що вартість та обсяги будівельних робіт визначаються згідно з Проектом (Додаток 1) та Специфікацією (Додаток 2) ж до цього Договору.

Розрахунок за виконання обсягів робіт здійснюється шляхом проведення оплати суми поетапно, згідно актів здачі-приймання робіт (п. 4.2. Договору № 62 від 07.11.2016 року).

Замовник, згідно з пунктом 5.1. Договору № 62 від 07.11.2016 року, після підписання «повідних Додатків до цього Договору сплачує Виконавцю ціну матеріалів, що зазначається в таких Додатках.

Пункт 5.2. Договору № 62 від 07.11.2016 року встановлено, що ціна робіт зазначається в Додатках до даного Договору. Оплата робіт проводиться частинами по факту виконання певних видів робіт після підписання Акту прийому-передачі виконаних Робіт, а саме: акт 1 Силові мережі та Слаботочні мережі. Прокладка силових, слаботочних кабельних мереж. розподільчих коробок, підрозетників тощо;акт 2 Щит; акт та розетки світильників. Встановлення розеток, вимикачів та інше.

Оплата вартості матеріалів та робіт проводиться Замовником шляхом перерахування вказаної суми грошових коштів на рахунок Виконавця або шляхом внесення їх в касу Виконавця, або шляхом передачі грошових коштів за Актом прийому передачі (п.5.4. Договору № 62 від 07.11.2016 року).

Пунктом 6.1. Договору № 62 від 07.11.2016 року передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

На виконання пунктів 2.2.2, 5.1, 5.4 Договору № 62 від 07.11.2016 року, Позивачем сплачені кошти, що підтверджується актами прийому-передачі грошових коштів, а саме: 679 432,00 грн.

Отже, всього позивачем сплачено коштів на суму 679 432,00грн., з яких сума в розмірі 470 707,62 грн. стовідсоткова передоплата за матеріали та обладнання, яка була сплачена в період з 07.11.2016 року по 05.05.2017 року.

Протягом строку дії Договору № 62 від 07.11.2016 року ОСОБА_3 було фактично проведено частину робіт з монтажу електричних та слаботочних мереж, однак роботи проводилися дуже кволо та з матеріалів, що не були узгоджені із позивачем, оскільки на момент виведення робіт, Специфікація, що є Додатком 2 до Договору, не була узгоджена із Змовником, Проект, що повинен був бути Додатком 1 до Договору, також не був переданий вчасно позивачу.

23.11.2017 позивачем направлено Підряднику (Відповідачу-2) вимогу щодо виконання зобов`язань в натурі або повернення безпідставно отриманих грошових коштів за договором №62 від 07.11.2016 року.

Також, позивач вказує, що ОСОБА_3 було направлено позивачу Акт № 01 від 06.11.2017 року здачі- приймання поставки матеріалів та виконання робіт з силових та слаботочних мереж згідно з Додатком 2 на загальну суму 456 292,00грн., з яких на суму 249 230,00грн. (матеріали та обладнання) та 239 893,00 грн. (монтажні роботи).

Даний акт направлено ОСОБА_3 поштою лише 11.12.2017 року та отримано позивачем лише 20.12.2017 року.

Згідно, позивачем отримано Акт № 02 від 08.12.2017 року здачі-приймання поставки матеріалів та виконання робіт по щитовому обладнанню згідно з Додатком № 2 (розділ щитового обладнання) до Договору № 62 від 07.11.2016 року на загальну суму 223 140,00грн., з яких на суму 189 022,00 грн. (поставка обладнення та матеріалів) та 45 230,00 грн. (виконання монтажних робіт). Акт направлений Підрядником з листом № 2112-1 від 21.12.2017 року.

Позивач не прийняв виконані роботи Підрядником (Відповідачем-2) та не підписав Акти здачі-приймання поставки матеріалів та виконання робіт, оскільки 01.12.2017 ним направлено лист про розірвання Договору № 62 від 07.11.2016 року на підставі п. 9.2 .Договору (в разі рушення однією із сторін своїх зобов`язань за даним Договором, інша сторона має право ініціювати розторгнення даного договору, повідомивши про це іншу сторону не менше ніж за сімї днів до планового розторгнення).

Слід зазначити, що листом № 2112-1 від 21.12.2017 року ОСОБА_3 підтверджено, що ним виконувалися роботи у відповідності до Договору № 62 від 07.11.2016 року з врахуванням додатку № 1, а саме Проекту, який був виконаний ФОП ОСОБА_1 , за договором №30 від 16.09.2016 року і який отриманий позивачем 29.01.2018.

Листом № 1 від 21.12.2017 року, який був направлений позивачу разом із проектом, ФОП ОСОБА_1 також зазначає про спільність виконання робіт між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Вказані листи також свідчать, що Договори № 30 від 19.09.2016 року та № 62 від 07.11.2016 року є пов`язаними між собою, оскільки саме за розробленим Робочим проектом ФОП ОСОБА_1 визначалися матеріали необхідні для виконання робіт та виконувалися роботи за Договором № 62 від 07.11.2016 року.

Позивачем з метою перевірки належного виконання зобов`язань Підрядника за Договором № 62 від 07.11.2016 року стосовно якісного виконання будівельних робіт з дотриманням будівельних норм та правил, було залучено спеціалістів ТОВ «Спецмонтажсервіс К».

Вказане товариство має наступні документи: діючу ліцензію Державної архітектурно- будівельної інспекції України від 29.06.2017 № 27-Л за переліком видів робіт згідно з додатком, сертифікат визнання вимірювальних можливостей від 28.10.2016 № ПТ-196/16, виданий ДП «Укрметртестстандарт».

Перелік вимірювальних можливостей додається до Сертифікату, копії Свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 25-01/2354 від 30.11.2017, № 25-01/2352 від 01.12.2017, № 25-01/2351 від 05.12.2017, № 25-01/2353 від 30.11.2017.

Так, ТОВ «Спецмонтажсервіс К» було укладено відповідний договір та сплачено за їх послуги 9 918,00грн.

Позивач стверджує, що ТОВ «Спецмонтажсервіс К» підготувало Технічний звіт № ЕТЛ 01-18/2 від 05.01.2018 року по перевірці технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, ліній - електропередачі сумісно з електровимірювальними та випробувальними роботами згідно вимог: норм Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі по тексту ПТЕЕС) та правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі по тексту ПБЕЕС) (а.с. 107-115).

Як зазначено в Технічному висновку (складова частина Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/2) частина освітлювальної мережі та мережі інших споживачів виконана проводом ПВС, «користання якого не передбачено у якості елементів електророзподільної мережі житлових приміщень (п. 1). Переріз провідників кабелів ВВГ-П нгд 3x1,5 мм2, ВВГ-П-нгд 3x2,5 мм2, ВВГ 2TJ:5x4мм2, ВВГ нгд 5x6мм2, ВВГ нгд 5x10мм2, ВВГ нгд 5x16мм2, ПВС 3x1,5 мм2, ПВС 5x2,5 юг. не відповідає маркуванню (п.2).

Відповідно до Висновку випробувань та перевірки технічного стану електрообладнання та електротехнічних мереж в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 (складова частина Технічного звіту № ЕТЛ 01-18/20) встановлено: виміряний опір петлі фаза-нуль відповідає вимогам і нормам ПТЕЕС та ПБЕЕС та забезпечує виникнення струму короткого замкнення, достатнього для спрацювання встановлених апаратів захисту, за винятком п.п.1 ...3 протоколу виміру. У протоколі перевірки повного опору петлі фаза-нуль № ЕТЛ 01-18/2-1 від 05.01.2018 р. зазначено що, в лініях розеток не забезпечений опір петлі фаза-нуль та не відповідає вимогам ПТЕЕС та ПБЕЕС; виміряний опір ізоляції електропроводки силових та освітлювальних мереж а також живлення кабельних ліній відповідає нормам і вимогам ПТЕЕС та ПБЕЕС; частина освітлювальної мережі інших споживачів виконана кабелем ПВС, який не призначений для цієї мети та не передбачений для житлових приміщень.

Позивач вказує, що у зв`язку з виявленням недоліків, викладених у Технічному звіті № ЕТЛ 01-18/20, позивач розуміючи неможливість використання виконаних робіт Відповідачем-2 за призначенням ініціював проведення будівельно-технічного дослідження.

На підставі висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 28.03.2018 №ЕD-1702-1-970.18 стосовно визначення вартості ремонтно-будівельних робіт із заміни «збелів живлення (силового кабеля) із подальшим відновленням вказаної квартири до іиуючого технічного стану, вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення кяловий кабель), який позначений на планах робочих креслень «Робочий проект № 20.09.2016- АК Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та жтоматизації. Квартира, за адресою АДРЕСА_2 червоним кольором, у квартирі АДРЕСА_2 з подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного стану, станом на момент проведення дослідження (з врахуванням вартості матеріалів) складає 844 295,00грн. (а.с.117).

В подальшому на підставі заяви представника позивача було проведено додаткове будівельно-технічне експертне дослідження стосовно визначення вартості ремонтно- будівельних робіт станом на момент проведення первинного експертного дослідження із заміни кабелів живлення (силовий кабель), які позначені червоним кольором на планах робочих креслень «Робочого проекту № 20.09.2016-АК. Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації. Квартира, за адресою АДРЕСА_2 » у квартирі АДРЕСА_2 із подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного схаву який був визначений при первинному експертному дослідженні, при цьому усі кабелі ПВС замінити на кабелі ВВЕнг відповідного перерізу.

На підставі висновку додаткового будівельно-технічного експертного дослідження від 08.08.2018 № ЕD -1702-1-1085.18 вартість ремонтно-будівельних робіт із заміни кабелів живлення (силовий кабель), які позначені червоним кольором на планах робочих креслень «Робочого проекту № 20.09.2016-АК. Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла схемою керування освітленням та автоматизації. Квартира за адресою АДРЕСА_2 » у квартирі АДРЕСА_2 із подальшим відновленням вказаної квартири до існуючого технічного стану, який був визначений при первинному експертному дослідженні, при цьому усі кабелі ПВС замінити на кабелі ВВЕнг відповідного перерізу, станом на момент проведення проведення експертного дослідження, складає 839 128,00 грн. (а.с.113-116).

Що стосується виконання частини освітлювальної мережі кабелем ПВС, який не визначений для цієї мети та не передбачений для житлових приміщень, то слід зазначити, що вказаний кабель був передбачений Робочим Проектом № 20.09.2016-АК, який був виконаний ФОП ОСОБА_1 на виконання своїх зобов`язань за Договором № 30 від 19.09.2016 року.

З урахуванням виявлених недоліків у проведених роботах за Договором № 62 від 07.11.2016, позивач вважає, що діями ФОП ОСОБА_1 за Договором № ЗО від 19.09.2016 року та ФОП ОСОБА_3 за Договором № 62 від Г 2 16 року, завдані збитки в сумі 839 128,00грн.

На думку позивача, своїми спільними діями ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 завдали збитків у загальній сумі 884 046,00грн.

З врахуванням зазначеного суд вважає за необхідне, зазначати, що у відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір № 30 від 19.09.2016 р. є договором підряду відповідно до положень ч. 1 ст. 837 ЦК України.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 838 ЦК підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 843 ЦК встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За приписами ст. 844 ЦК ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

За правилами ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Положенням ст. 849 ЦК передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно зі ст. 853 ЦК замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 ЦК передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 877 ЦК, підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв`язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов`язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов`язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності. Якщо підрядник не виконав обов`язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв`язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об`єкта будівництва.

Частиною 4 ст. 879 ЦК передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Положеннями ст. 882 ЦК встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ст. 857 ЦК робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За правилами ст. 858 ЦК, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;2) пропорційного зменшення ціни роботи;3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

З врахуванням зазначеного, дослідивши матеріали справи, суд не вбачає з матеріалів справи, що позивач зазначив, причин звернення до експертних установ, тобто не вказав обставин з яких би вбачалось передумови таких звернень, з врахуванням того, що рішенням Печерського районного суду м. Києва не було встановлено недоліків виконання проекту та не було розірвано договори.

Також, аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним.

Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позивач не в повній мірі довів обставини справи, на які він посилається, оскільки суд погоджується з позицією зазначеною відповідачем ОСОБА_1 , з приводу того, що факт укладання договору № 62 від 07.11.2016 року та проведення передплати у розмірі 100 % суми від вартості матеріалів відповідно до наданого робочого проекту № 20.09.2016-АК «Комплекс інженерних робіт по оснащенню житла системою керування освітленням та автоматизації» ФОП ОСОБА_1 є підтвердженням факту прийняття робіт за Договором № 30 від 19.09.2016 року, так, як Договори № 30 від 19.09.2016 року та № 62 від 07.11.2016 року є пов`язаними між собою, тому що саме за розробленим робочим проектом ФОП ОСОБА_1 визначалися матеріали необхідні для виконання робіт та виконувалися роботи за Договором № 62 від 07.11.2016 року.

Окрім того, у відповідності до Договору №62 від 07.11.2016, наявний перелік матеріалів, які відповідають даному Договору, тому позивач був обізнаний про матеріали, які мали використовувати відповідачі.

Таким чином, при укладанні даних договорів, позивач прийняв умови договору, а сплативши за послуги засвідчив його належність виконання, що підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 20.06.2018 року у справі № 757/75106/17-ц та постановою Київського апеляційного суду від 07.10.2020.

Також, суд при вивченні матеріалів справи, не встановив, що позивач вказав, які обставини при використанні «Розумного Будинку» зумовили позивача звернутись до експертів щодо проведення експертиз та до суду, тобто не зазначено чи дана система перестала працювати, у ній наявні збої або ж вона взагалі не працює.

З врахуванням зазначеного, позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, у зв`язку з їх недоведеністю, необґрунтованістю та окрім цього, стороною позивача не доведено причинно-наслідкового зв`язку понесених збитків, оскільки бездіяльність позивача в певній мірі призвела до його додаткових витрат.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст. 837, 849, 853, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», ст.12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів та стягнення збитків- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25.12.2020.

Суддя Т.Г. Ільєва