Провадження №1м-932/1/20

Справа № 200/12129/19

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2021 року Бабушкінський районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Марущак С.Л.

при секретарі Бондаренко С.В.

за участю:

прокурора Тахтая Д.О.

розглянув у відкритому судовому засідання в залі суду м.Дніпро клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відношенні громадянки України ОСОБА_1 у відповідність із законодавством України, -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшло клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Одінцовського міського суду Московської області Російської Федерації від 31.08.2017 у відповідність із законодавством України. В обґрунтування клопотання зазначено, що вироком Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017 ОСОБА_1 засуджена до покарання у виді 10 років позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п."г" ч.4 ст.228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації, а саме: замах на незаконний збут наркотичних засобів, у великому розмірі, що також є караним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Івановській області», кінець строку відбуття покарання 20.11.2026. 27 червня 2019 року наказом Міністерства Юстиції України №1959/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженої вироком російського суду громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст.606 Кримінального процесуального кодексу України, ст.3 Конвенції по передачу засуджених осіб 1983 року, та на підставі запиту Міністерства юстиції Російської Федерації від 09.04.2019 за № 06-50877/19. Останнє відоме місце проживання ОСОБА_1 в Україні: АДРЕСА_1 .

В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з`явився, в клопотанні просив розглянути клопотання за відсутності їх представника.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання Міністерства юстиції України.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017, яким засуджена громадянка України ОСОБА_1 , підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно Закону України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року» від 22.09.1995 № 337/96-ВР, держава України приєдналася до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року.

Відповідно вироку Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п."г" ч.4 ст.228-1 Кримінального кодексу РФ, а саме: замах на незаконний збут наркотичних засобів, у великому розмірі, та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 10 УФСВП Росії по Івановській області», кінець строку відбування покарання - 20.11.2026.

Відповідно вироку Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017, ОСОБА_1 засуджена за замах на збут наркотичного засобу «метадон» (фенадон, долофін), загальною вагою 35,60 г, що є великим розміром.

Згідно Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» № 863-ХIV від 08.07.99 та Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», обіг наркотичного засобу «метадон (фенадон)» є обмежений.

Відповідно Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я № 188 від 01.08.2000, наркотичний засіб «метадон (фенадон)», вагою 35,60 г, є особливо великим розміром.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах за ч.3 ст.307 КК України (в редакції Закону N3826-VI від 06.10.2011) та карається позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Також, ч.1 та ч.2 ст.15 КК України, передбачено, що замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України.

Відповідно ст.10 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року, у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку.

Згідно ч.3 ст.610 КПК України, під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, яким передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.

Відповідно до ч.4 ст.610 КПК України, при призначені строку покарання у виді позбавлення волі, що підлягає відбуванню на підстакві вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім випадків, якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України.

Таким чином, за зазначені у вироку Одінцовського міського суду Московської області дії, вчиненні ОСОБА_1 , в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України, як за закінчений замах на збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, - і крається позбавленням волі, з урахуванням положень ч.3 ст.68 КК України, на строк 8 років з конфіскацією майна.

Враховуючи, що санкцією пункту 4 статті 228-1 Кримінального кодексу Російської Федерації не передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна і засудженій воно не призначалось, суд не застосовує його при визначенні покарання.

В той же час, за вироком Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017 визначено відбування покарання ОСОБА_1 у виправній колонії загального режиму.

Однак, при вирішенні питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України судом може вирішуватися питання щодо покарання (основного, додаткового), рішення щодо цивільного позову і процесуальних витрат, визначення умов і режиму відбування покарання не належить до кола питань, які вирішуються судом при розгляді такої категорії проваджень.

Таким чином, враховуючи, що вчинене засудженою ОСОБА_1 діяння за вироком суду Російської Федерації є злочином, відповідальність за який також передбачена Кримінальним Кодексом України, і сама засуджена згодна на її передачу до України для подальшого відбуття покарання, суд вважає, що є всі достатні та законні підстави для приведення вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

З огляду на наведене, оскільки покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку, суд вважає необхідним вирок Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п."г" ч.4 статті 228-1 Кримінального кодексу РФ, та призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, слід привести у відповідність із законодавством України, дотримуючись вимог ч.2 ст.10 та п.«d» ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб, та вважати ОСОБА_1 засудженою за ч.2 ст.15 ч.3 ст.307 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання" від 26.11.2015 N 838-VIII, який набрав законної сили 24.12.2015 (далі - Закон N838-VIII), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним, в строк відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати термін перебування її під вартою з 21.11.2016 по 31.08.2017 включно із розрахунку один день перебування під вартою за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.9, 11 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, ст.ст.372, 602, 610 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Одінцовського міського суду Московської області від 31 серпня 2017 року у відповідність із законодавством України у відношенні громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Привести вирок Одінцовського міського суду Московської області від 31.08.2017, за яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.30, п."г" ч.4 ст.228-1 Кримінального кодексу РФ та призначено їй покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі, з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, у відповідність із законодавством України.

Вважати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, засудженою у відповідності із законодавством України за ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 21 листопада 2016 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 21 листопада 2016 року по 31 серпня 2017 року.

Копію ухвали направити до Міністерства юстиції України та центрального органу виконавчої влади у сфері виконання покарань в Україні.

Ухвала може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Бабушкінського районного суду С.Л.Марущак

м.Дніпропетровська