У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

       20 червня  2007  року                                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

                  Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину спадкового майна; ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку; ОСОБА_4 до ОСОБА_3про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна,  за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від  26 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2007 року,

в с т а н о в и л а:

         Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від  26 грудня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2007 року у задоволення позову ОСОБА_1. та ОСОБА_2. відмовлено.

            Позов ОСОБА_3. задоволено частково. Позов ОСОБА_4. задоволено. Визнано за ОСОБА_3., ОСОБА_4. право власності на     20 % будинку №АДРЕСА_1 в м. Умань, Черкаської області за кожною.

Стягнуто з ОСОБА_4. 89 грн. 82 коп. державного мита на користь держави та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Із ОСОБА_1.  - 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та з ОСОБА_2. - 22 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. просять скасувати постановлені в справі рішення та постановити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

 Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких  підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції  в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від  26 грудня 2006 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 22 лютого 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно й оскарженню не підлягає.