ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 656/680/20 Головуючий у І інстанції Ференц Р.І.

Номер провадження 22-ц/819/290/21 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Радченка С.В.,

розглянувши у місті Херсоні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Іванівського районного суду Херсонської області, ухваленого 12 листопада 2020 року під головуванням судді Ференца Р.І. та складенням повного тексту 17 листопада 2020 року, у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 26 вересня 2020 року позивачем поставлено питання про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 21 жовтня 2010 року станом на 16 вересня 2020 року у розмірі 15542,42 гривні, яка складається з 9542,34 гривні заборгованості за тілом кредиту, 9542,34 гривні заборгованості за простроченим тілом кредиту, 3430,08 гривні додатково нарахованих відсотків, 2570 гривень пені, у відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 2102 гривень.

Підстави позову

Посилання на порушення відповідачкою умов вказаного кредитного договору.

Обґрунтування позову

Посилання на те, що відповідачка 21 жовтня 2010 року звернулася до позивача із заявою про отримання банківських послуг, на підставі якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 3200 гривень, з підписанням заяви ОСОБА_1 погодилася з укладенням між сторонами договору про надання банківських послуг, з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, допустила заявлену до стягнення заборгованість, вимога про стягнення збільшеного розміру процентів до 86,4% та 84% у сумі 3430,08 гривні обґрунтована посиланням на змінені з 01 березня 2019 року Умови та правила надання банківських послуг.

Відзив сторони відповідача на позовну заяву

Не надходив.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2020 року позов задоволено частково, ухвалено:

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за тілом кредиту кредитного договору про надання банківських послуг від 21 жовтня 2010 року у розмірі 9542,34 гривні, у відшкодування судового збору 2102 гривень.

У задоволенні решти вимог позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки непогашеного тіла кредиту та не знайшов таких щодо стягнення збільшених відсотків та пені у зв`язку з недоведеністю факту узгодження між сторонами Умов та правил надання банківських послуг з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Вимоги апеляційної скарги

Акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» поставлено питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалення нового рішення про задоволення позову в цій частині з підстав, зазначених у ньому.

Підстави апеляційної скарги

Посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду в частині відхилених позовних вимог.

Обґрунтування апеляційної скарги

Крім доводів, вказаних у позові, зазначено, що крім анкети-заяви відповідачкою було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної карти, у якій зазначено базову відсоткову ставку 3% за користування кредитом, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні, після отримання картки відповідачка за умовами укладеного між сторонами договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася нею, отримувала кредитні кошти, вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, довідкою про видані картки за договором, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахункам відповідачки, вона користувалася кредитними коштами в банкоматах, розраховувалася за товари та послуги, частково погашала наявну заборгованість та продовжувала користуватися кредитними коштами у вигляді кредитного ліміту на платіжній картці, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 вересня 2019 року у справі № 153/1334/16, від 23 січня 2018 року у справі № 755/7704/15-ц, якщо суд не згоден з розрахунком заборгованості, то він повинен був надати свій розрахунок, чого судом здійснено не було.

Відзив на апеляційну скаргу

Не надходив.

Правова позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви суду апеляційної інстанції

З матеріалів справи вбачається, що 21 жовтня 2010 року ОСОБА_1  звернулася до банку з анкетою-заявою про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, при цьому дійсно матеріали справи не містять даних щодо редакції вказаних Умов, до яких вона приєдналася, разом з тим судом першої інстанції не зважено на те, що відповідачкою 14 квітня 2014 року було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки, яка містить істотні умови договірних правовідносин між сторонами, за якимикожну використану суму кредитних коштів відповідачка повинна була повертати до 25 числа наступного за місяцем використання місяця зі сплатою 3,0 % від суми користування на місяць (36 % на рік), обов`язковий щомісячний платіж становить 7 % від суми заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості, передбачено також стягнення неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язань.

Відповідачці було видано кредитні картки № НОМЕР_1 від 14 квітня 2011 року з дією до лютого 2015 року, № 5168755376975799 від 03 лютого 2015 року з дією до грудня 2017 року, № 5168755415640289 від 15 грудня 2017 року з дією до вересня 2021 року, за розрахунком позивача заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 16 вересня 2020 року становить вказану у позові суму з відповідними складовими.

Спірні правовідносини сторін врегульовано доведеними у суді договірними умовами між ними, положеннями ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за якими за кредитним договором, який має бути укладений у письмовій формі банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За положеннями ст. ст. 207, 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Ст. 633 ЦК України передбачена можливість укладення публічного договору, у якому одна сторона - підприємець бере на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться, ст. 634 цього Кодексу передбачено укладення договору приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору у цілому, за змістом вказаних норм права споживач послуг банку може приєднатися лише до тих умов, з якими він ознайомлений, за матеріалами справи відповідачка підписала лише заяву від 21 жовтня 2010 року та довідку від 14 квітня 2014 року, даних про ознайомлення її з іншими банківськими документами, які вказані як підстави для задоволення позовних вимог, матеріали справи не містять, отже додані позивачем документи до справи, крім заяви-анкети та довідки, не мають необхідних ознак письмового договору між сторонами, оскільки суперечать вимогам ст. ст. 633, 634, 1055 ЦК України, вимога про стягнення збільшеного розміру процентів у відповідності до зміненої редакції Умов від 01 березня 2019 року у сумі 3430,08 гривень не ґрунтується на доведених у суді договірних умовах, також умови підписаної відповідачкою заяви та довідки не містять положень, за якими проценти за користування кредитними коштами мають додаватися до тіла кредиту, а така обставина вбачається із розрахунку позивача та виписки по рахунку відповідачки, разом з тим з розміром стягнення тіла кредиту відповідачка погодилася, оскільки не оскаржує його, тому рішення суду в цій частині апеляційним судом не перевіряється, проте одностороннє зарахування позивачем суми належних до сплати процентів до заборгованості за тілом кредиту відповідачки унеможливлює задоволення вимог позову про стягнення пені у сумі 2570 гривень у зв`язку з приведеними недоліками заявленої бази нарахування такої неустойки.

Таким чином на вимогу ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не було надано належних та переконливих доказів стосовно вимог позову про стягнення збільшеного розміру процентів та неустойки, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд першої інстанції підставно застосував правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, неврахування судом підписаної відповідачкою довідки про умови кредитуванняне призвело до ухвалення неправильного рішення у справі в оскаржуваній його частині.

За приведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять обґрунтованих посилань на норми права чи обставини у справі, які б могли бути підставою для задоволення її вимог, апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» залишити без задоволення.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 12 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2) ч. 3 ст. 389 ЦПК України, повний текст постанови буде складено 22 січня 2021 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  О.А.Кузнєцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко