УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:    

                     головуючого судді           Синельщікової О.В.

                     суддів                                Берещанської І.І.

                                                                Кузнєцової О.О.

                     при секретарі                    Фабінській В.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” про зобов’язання видати технічні умови  на водопостачання і каналізацію,

за апеляційною скаргою КРП „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” на рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18.11.2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до КРП „ВПВКГ                       м. Сімферополя”, зазначивши, що 15.04.2008 року ним за договором купівлі-продажу була придбана земельна ділянка, площею 0,24 га. в районі                 вул. М.Залки  у м. Сімферополя: позиція за ГП – 17/1, позиція за   ГП – 17/2, позиція за ГП – 17/3, на якій рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради йому надано дозвіл на виконання проектних робіт для будівництва житлового будинку. На його звернення до КРП „ВПВКГ м. Сімферополя”         за отриманням технічних умов на водопостачання і каналізацію житлового будинку, відповідач, не дотримуючись встановлених законодавством термінів видачі технічних умов, отримав безпідставну, на його думку, відмову                  з тих підстав, що по краю земельної ділянки проложені труби водовода,           які  потрібно  винести за межі  земельної  ділянки.

Справа № 22ц-1315/2010                                  головуючий суддя суду першої інстанції Козленко В.В.

                                                                     суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кузнєцова О.О.

Стверджуючи, що зазначені вимоги відповідача є незаконними, вважаючи свої права порушеними, ОСОБА_2 просив зобов’язати КРП „ВПВКГ                             м. Сімферополя” видати технічні умови на водопостачання і каналізацію  житлового  будинку.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим              від 18.11.2009 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов’язано КРП         „ВПВКГ м. Сімферополя” видати технічні умови на водопостачання і каналізацію житлового будинку в районі вул. М.Залки у м. Сімферополя: позиція  за  ГП – 17/1,  позиція  за  ГП – 17/2,  позиція  за  ГП – 17/3.

Не погодившись з рішенням суду, КРП „ВПВКГ м. Сімферополя” подало апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповним з’ясуванням обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору по суті. Апелянт просить ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні  позову.

Оскаржуючи судове рішення, апелянт, зокрема, зазначає, що судом не надано належної уваги їх доводам відносно того, що через земельну ділянку ОСОБА_2 проходить міській водовод, який забезпечує водою північно-східний район м. Сімферополя (біля 42 500 – 45 000 осіб). Первісно при передачі земельної ділянки у власність під будівництво та обслуговування житлового будинку з їх боку була визначена вимога про винос водоводу за межі земельної ділянки, а при зверненні ОСОБА_2 за отриманням технічних умов з’ясувалося, що за проектом багатоквартирний житловий будинок частково розташований у межах санітарно-захисної зони водоводу, що, на їх думку,                 є неприпустимим, оскільки буде перешкоджати нормальному функціонуванню водопровідної мережі та забезпечить вільний доступ представників на       випадок   можливої  аварійної  ситуації  на  водопровідних  мережах.    

У запереченнях представник позивача просить апеляційну скаргу відхилити, вказавши  на  неспроможність  наведених  в  ній  доводів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та поданих на неї заперечень, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції,  зважаючи  на  таке.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що за державним актом про право власності на земельну ділянку, виданого на його ім’я, будь-яких обмежень щодо права використовування цієї земельної ділянки не встановлено, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради йому надано дозвіл на виконання комплексу робіт для будівництва житлового будинку, діючим Порядком надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування не передбачена можливість відмови у видачі технічних умов щодо водопостачання та каналізації житлового будинку, а вимоги відповідача про  винос  водоводу  за  межі  земельної  ділянки  є  незаконними.  

Проте, з такими висновками суду колегія суддів безумовно погодитися   не може, оскільки до них суд дійшов за неповним з’ясуванням обставин у справі,  що  мають  суттєве  значення  для  вирішення  справи  по  суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 за державним актом     про право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 0,24 га, яка розташована в районі вул. Мате Залки - поз. за ГП-17/1,  поз. за ГП 17/2, поз. за ГП-17/3 м. Сімферополя АР Крим (а.с. 17).

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 2984 від 28.11.2008 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виконання комплексу       робіт для будівництва житлового будинку у межах наданої земельної ділянки. Зобов’язано ОСОБА_2 провести проектування у відповідності з рішенням виконавчого комітету міської ради та проектом, а також передбачити кошторисом витрати на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури  міста  (а.с. 9).

З пояснень представника позивача та наданих проектних документів вбачається, що на земельній ділянці планується будівництво одинадцяти-квартирного  житлового  будинку.

Сторонами не оспорюється, що у межах земельної ділянки проходить міський водовід, який, як зазначив представник відповідача із наданням        копії Технічного проекту, забезпечує водопостачання північно-східного району  м. Сімферополя (біля 42 500 – 45 000 осіб).

З наданої схеми вбачається, що житловий будинок, що проектується, частково  накладається  на  санітарно–охоронну  зону  водоводу, який,                  як це слідує з матеріалів справи та пояснень представника апелянта у суді апеляційної інстанції, є комунальною власністю, а само КРП „ВПВКГ                        м. Сімферополя” є тільки балансоутримувачем водоводу.

Зважаючи на таке, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції належало з’ясувати коло всіх учасників спірних правовідносин, чиїх прав та інтересів стосується вирішення справи, зокрема власника міського водоводу, органу, який надавав дозвіл на будівництво житлового будинку із накладенням його меж на межі санітарно-охоронної зони міського водоводу, та вирішити питання щодо необхідності їх притягнення до участі у справі у відповідному процесуальному становищі.  

На підставі наведеного, та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства міста Сімферополя” задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 18.11.2009 року скасувати,  справу  направити  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.

Судді: