Справа №463/494/21

Провадження №1-кс/463/567/21

УХВАЛА

22 січня 2021 року                                Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя – Мармаш В.Я., з участю секретаря судового засідання Заставної С.Л., особи, яка подала скаргу ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність органу досудового розслідування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 09 січня 2021 року. Просив зобов`язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, внести відповідні відомості до реєстру на підставі поданої заяви.

Скаргу мотивує тим, що звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, з заявою від 09 січня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 та суддями Львівського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України. Однак у визначені в ст. 214 КПК України строки відомості на підставі поданої заяви не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав з підстав викладених в ній, просив скаргу задовольнити.

Представник Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові в судове засідання не з`явився, а тому з врахуванням положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе провести судовий розгляд скарги у відсутності представника органу досудового розслідування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

Такий обов`язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст. 2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події такого (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення).

Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.

При безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов`язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.

Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.

Отже, досудове розслідування розпочинається вже з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В свою чергу, здійснення органами досудового розслідування слідчих дій в рамках розпочатого досудового розслідування щодо надання оцінки законності судового рішення та витребування пояснень у суддів з приводу ухваленого рішення тощо при явному зловживанні учасником процесу свого законодавчого права на оскарження такого рішення до вищої інстанції не узгоджується та прямо протирічить положенням статті 124 Конституції України, оскільки делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Ініціювання кримінального переслідування судді у згаданому контексті є способом незаконного впливу на суд.

З матеріалів скарги вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, з заявою від 09 січня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення суддею Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 під час розгляду та винесення ухвали від 29.12.2020 у справі № 441/36/19 (провадження 1-кс/441/69/20), що підтверджує її змову з суддями Львівського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а тому на думку скаржника в діях суддів є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України. Фактично доводи скарги зводяться до незгоди скаржника з процесуальним рішенням судді першої інстанції прийнятого за наслідками розгляду вказаної вище справи. В чому полягає неправомірність дій суддів апеляційної інстанції в заяві про вчинення кримінального правопорушення не розкривається.

У відповідності до положень ст. 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.

У відповідності до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов`язків.

Незгода з рішеннями суду може бути підставою для оскарження таких дій в порядку визначеному процесуальним законом, однак не може слугувати безумовною підставою для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення суддею Яворівського районного суду Львівської області ОСОБА_2 та суддями Львівського апеляційного суду ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , передбаченого ч. 2 ст. 397 КК України, за заявою ОСОБА_1 від 09 січня 2021 року про вчинення кримінального правопорушення - відсутні.

Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись вимогами ст.ст. 214, 303, 304, 306, 307, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність органу досудового розслідування – відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                                Мармаш В. Я.