Номер провадження: 22-з/813/33/21

Номер справи місцевого суду: 501/3207/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22.01.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Сегеди С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» про зобов`язання надати інформацію та стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 29 квітня 2020 року,

встановив:

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 29.04.2020 року в задоволенні вищезазначеного позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі (т.2, а.с. 218 - 219, 221 - 233).

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

09.06.2020 року автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено суддю-доповідача - Заїкіна А.П., суддів членів колегії - Князюка О.В., Таварткіладзе О.М., після чого справа негайно була витребувана із суду першої інстанції (т.3, а.с. 57, 58).

19.06.2020 року справа надійшла до апеляційного суду (т.3, а.с.59).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.06.2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху, у зв`язку з відсутністю електронного підпису (т. 3, а.с. 60-61).

21.07.2020 року до суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга, підписана особистим підписом ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 67-69).

28.07.2020 року виправлена апеляційна скарга надійшла до апеляційного суду (т. 3, а.с. 64).

З 27.07.2020 року по 28.08.2020 року суддя-доповідач Заїкіна А.П. перебував у відпустці (т. 3, а.с. 105).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.08.2020 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (т. 3, а.с. 106 - 106 зворотна сторона).

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.09.2020 року було закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду, та призначено розгляд справи на 26.11.2020 року (т. 3, а.с. 107).

23.11.2020 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду надійшли доповнення ОСОБА_1 до апеляційної скарги, в яких останній додатково просив забезпечити йому участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (т. 3, а.с. 112- 118).

25.11.2020 року електронною поштою, а 27.11.2020 року через Укрпошту до апеляційного суду надійшов відзив ПрАТ «ВФ Україна» на апеляційну скаргу (т. 3, а.с. 131 - 137, 152 - 157).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.11.2020 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено, у зв`язку з надходженням вказаного клопотання з порушенням встановлених ст. 212 ЦПК України строків (т. 3, а.с. 142 - 142 зворотна сторона).

26.11.2020 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо неможливості його участі у судовому засіданні, призначеному на 26.11.2020 року, у зв`язку з прийняттям Головою Одеського апеляційного суду розпорядження про припинення допуску учасників цивільного процесу до залів судових засідань на період епідеміологічної небезпеки в м. Одесі на помаранчевому рівні. Також ОСОБА_1 висловив свою процесуальну позицію щодо строків надання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу. Одночасно ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи, якщо суд вирішить взяти до уваги відзив відповідача на апеляційну скаргу, на достатній для ознайомлення з відзивом та подання заперечень строк (т. 3, а.с. 144 - 146).

У зв`язку з викладеними обставинами, розгляд справи було відкладено на 01.04.2020 року.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду справи, а саме 11.01.2021 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. (т. 3, а.с. 166 - 168p зворотна сторона).

У зв`язку із знаходженням судді члена колегії Князюка О.В. у відпустці з 06 по 16 січня 2021 року (т. 3, а.с. 175), 19.01.2021 року ухвалою Одеського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. було визнано необґрунтованою та зупинено апеляційне провадження у справі до вирішення питання про відвід суддів (т.3, а.с. 176-177 зворот).

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2021 року), визначено суддю Сегеду С.М., матеріали цивільної справи були передані останньому 21.01.2021 року (т.3, а.с. 117)

Вирішуючи питання про обґрунтованість чи необґрунтованість заявленого відводу, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що відвід колегії суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М.заявлено на підставі того, що колегія суддів порушила його право на справедливий суд, судді є упередженими на користь відповідача, крім того заява обґрунтована тим, що мотиви, якими керувалася колегія суддів під час постановлення ухвали про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суперечать положенням ЦПК України. Комплексна недбалість колегії суддів під час розгляду його клопотання про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції призвела до затягування розгляду справи, перевищення передбачених ЦПК України строків апеляційного розгляду справи. На думку заявника суд мав можливість ухвалити судове рішення у призначеному на 26.11.2020 року судовому засіданні, а не відкладати розгляд справи на термін, що вкрай суттєво перевищує визначені статтею 371 ЦПК України строки апеляційного розгляду. Також заявник відводу посилався на те, що під час ухвалення судових рішень колегія суддів керується не ЦПК України, а виключно своїм внутрішнім переконанням, хоча це дозволено лише під час оцінки доказів, що є порушенням ч. 3 ст. 2 ЦПК України та свідчить про некомпетентність всього складу колегії суддів.

У відповідності до вимог, передбачених ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Тобто, за правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

Крім того, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Також слід зазначити, що згідно з практикою ЄСПЛ, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Так, вищезазначені доводи заяви ОСОБА_1 фактично зводяться до незгоди з прийнятим колегією суддів процесуальним рішенням, а відповідно до положень п. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічна думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Посилання заявника на затягування розгляду справи, можливість апеляційного суду ухвалити судове рішення в судовому засіданні, призначеному на 26.11.2020 року, у розумінні положень ст. 36 ЦПК України, також не є підставою для відводу суддів.

Крім того, відкладення розгляду даної справи обумовлено виключно об`єктивними причинами, та заявником не наведеного жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про навмисне затягування суддями строків розгляду даної справи, а також про те, що в діях складу суду вбачається упередженість та необ`єктивність.

Більш того, ОСОБА_1 26.11.2020 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду було подано заяву, в якій він просив у разі, якщо суд вирішить взяти до уваги відзив відповідача на апеляційну скаргу, датований 24.11.2020 року, відкласти розгляд справи на термін визначений судом, що є достатнім для ознайомлення його з відзивом на апеляційну скаргу (т.3, а.с. 144-146).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Неупередженість судді не повинна піддаватися сумніву у вигляді відводів, доки не буде доведено протилежного.

Крім того, слід також зазначити, що в результаті реформування судової системи в Україні відбулось скорочення чисельності суддів Одеського апеляційного суду, що є наслідком збільшення навантаження на суддів.

Процедурне питання щодо відкладення розгляду справи судді-доповідача Заїкіна А.П. вирішувалось з врахуванням його надмірного навантаження та вже раніше призначених справ.

Тому посилання заявника на затягування розгляду справи є необґрунтованим.

Інших обставин, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості колегії суддів, у тому числі передбачених ст. 36 ЦПК України, матеріали справи також не містять.

Не вбачаючи об`єктивного та суб`єктивного критерію, а саме: наявності будь-якого правомірного сумніву в безсторонності суддів при вирішенні процесуальних питань, з врахуванням надмірного навантаження та фізичної можливості, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. відсутні.

Враховуючи наведене, доказів, які б вказували на упередженість суддів у конкретній справі, заявником відводу не надано, тому правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. немає.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40, ч.2 ст.258, ст.ст.261, 381, 389 ЦПК України, суддя

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Заїкіна А.П., Князюка О.В., Таварткіладзе О.М. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда