ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
"04" серпня 2006 р. |
Справа № 34/299-06-7003А |
04.08.2006р. в 15год.55хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Артем'євій В.В.,
за участю представників від позивача: ОСОБА_1-представника, діючого на підставі довіреності від 05.07.2006р.№НОМЕР_1; від відповідача: Думікова В.В. -головного державного податкового інспектора юридичного відділу Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області, діючого на підставі довіреності від 04.04.2006р. №3202/Д/10-00/149;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №7 адміністративну справу №34/299-06-7003А
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до відповідача Балтської міжрайонної державної податкової інспекції
в Одеській області
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області від 12.04.2006р. №НОМЕР_1, від 06.05.2006р. №НОМЕР_2, від 18.04.2006р. №НОМЕР_3, від 06.05.2006р. №НОМЕР_4, першої податкової вимоги від 30.05.2006р. №НОМЕР_5 та скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2006р. №НОМЕР_6,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області від 12.04.2006р. №НОМЕР_1, від 06.05.2006р. №НОМЕР_2, від 18.04.2006р. №НОМЕР_3, від 06.05.2006р. №НОМЕР_4, першої податкової вимоги від 30.05.2006р. №НОМЕР_5 та скасувати Протокол про адміністративне правопорушення від 17.04.2006р. №НОМЕР_6, посилаючись на неправомірність визначення відповідачем податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 10262,2грн., внаслідок відсутності порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.9 та п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. ”а” п.17.1 ст.17 та п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.) та на неправомірність визначення податкового зобов'язання по застосованим штрафним санкціям по податку на додану вартість на суму 680грн. внаслідок відсутності порушення позивачем вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.).
Балтська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні проти адміністративного позову, стверджуючи про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12.04.2006р. №НОМЕР_1, від 06.05.2006р. №НОМЕР_2, від 18.04.2006р., №НОМЕР_3, від 06.05.2006р. №НОМЕР_4, першої податкової вимоги від 30.05.2006р. №НОМЕР_5, у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.1.3, п.1.9 та п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. ”а” п.17.1 ст.17 та п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.), що зумовило правомірне визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 10262,2грн., а також внаслідок порушення позивачем вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.), що зумовило правомірне визначення позивачу податкового зобов'язання по застосованим штрафним санкціям по податку на додану вартість на суму 680грн.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
07.04.2006р. Балтська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області здійснила комплексну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування позивача за період з 17.06.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої склала акт перевірки №НОМЕР_7.
В акті перевірки зазначено, що приватному нотаріусу ОСОБА_3 позивачем не нараховувався, не утримувався та не перераховувався податок з доходів фізичних осіб з сплачених коштів за вчинення нотаріальних дій, включених до складу валових витрат згідно даним книги обліку доходів та витрат: 30.09.2004р. п/д №НОМЕР_9 на суму 2970грн. згідно рахунку №НОМЕР_8; 19.05.2005р. п/д №НОМЕР_10 на суму 35000грн. згідно рахунку №НОМЕР_11; 30.05.2005р. п/д №НОМЕР_12 на суму 1031грн. за посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки р-р №НОМЕР_13 без ПДВ; 07.07.2005р. п/д№НОМЕР_14 на суму 394грн. згідно рахунку №НОМЕР_15; та в сумі 75грн. згідно рахунку №НОМЕР_16, чим порушено вимоги 1.3, п.1.9 та п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. ”а” п.17.1 ст.17 та п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.), що зумовило донарахування податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн.
Поряд з цим, перевіркою встановлено ненадання позивачем до відповідача податкових декларацій з ПДВ за червень 2004р., липень 2004р., серпень 2004р. та вересень 2004р. в порушення вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.), що зумовило застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п.”б” п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) на суму 680грн.
На підставі цього акту перевірки Балтська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області прийняла податкові повідомлення-рішення від 12.04.2006р. №НОМЕР_1 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 10262,2грн. внаслідок порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.9 та п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. ”а” п.17.1 ст.17 та п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.), та від 18.04.2006р. №НОМЕР_3 про визначення позивачу податкового зобов'язання по застосованим штрафним санкціям по податку на додану вартість на суму 680грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.).
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 25.04.2006р. №НОМЕР_17, який прийняв рішення від 06.05.2006р. №НОМЕР_18 про результати розгляду скарги, яким залишив без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
За наслідками адміністративного оскарження з врахуванням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.01р. N253 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 6.07.01р. за N567/5758) (із змінами та доп.), а також прийнятого рішення про розгляд скарги, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 06.05.2006р. №НОМЕР_2 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 10262,2грн. внаслідок порушення позивачем вимог п.1.3, п.1.9 та п.1.15 ст.1, п.2.1 ст.2, п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. ”а” п.17.1 ст.17 та п.22.3 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.) та від 06.05.2006р. №НОМЕР_4 про визначення позивачу податкового зобов'язання по застосованим штрафним санкціям по податку на додану вартість на суму 680грн. у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.) та довів позивачу новий граничний строк сплати цих податкових зобов'язань.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до відповідача зі скаргою б/н від 23.05.06р. (адресованою начальнику ДПА в Одеській області) про перегляд податкових повідомлень-рішень Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області від 12.04.2006р. №НОМЕР_1, від 06.05.2006р. №НОМЕР_2, від 18.04.2006р. №НОМЕР_3, від 06.05.2006р. №НОМЕР_4.
27.06.2006р. позивач звернувся до відповідача з заявою №НОМЕР_19 з проханням повідомити про результати розгляду повторної скарги, наданої до Балтської МДПІ 23.05.2006р., відповідь на яку відповідач надав 03.07.2006р. за №НОМЕР_20 з зазначенням, що Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби не передбачений обв'язок органу державної податкової служби нижчого рівня при отриманні ним повторних скарг про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, адресованих до органу державної податкової служби вищого рівня, передавати такі скарги до розгляду в орган державної податкової служби вищого рівня та повідомлено про можливість оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку в разі пропущення строків на апеляційне оскарження.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до господарського суду Одеської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області від 12.04.2006р. №НОМЕР_1, від 06.05.2006р. №НОМЕР_2, від 18.04.2006р. №НОМЕР_3, від 06.05.2006р. №НОМЕР_4, першої податкової вимоги від 30.05.2006р. №НОМЕР_5 та скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2006р. №НОМЕР_6.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Здійснене відповідачем визначення позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 10262,2грн. є правомірним з огляду на наступне.
Згідно п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. (із змінами та доп.), який набрав чинності з 1 січня 2004 року, встановлено, що податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам, тобто позивач є податковим агентом по відношенню до тих фізичних осіб, яким він здійснював інші виплати, тобто приватного нотаріусу Пантелєєвої Інни Петрівні.
Згідно п.п.3.1.3 п.3.1 ст.3 названого закону об'єктом оподаткування резидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.
Відповідно до п.8.1.1 п.8.1 ст.8 цього Закону, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону
Підпунктом 8.1.2 п.8.1 ст. 8 зазначеного Закону встановлено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 числа місяця наступного за звітним.
Згідно зі ст.17 названого Закону, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи), а з інших оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент (п. 1.13 ст.1 цього Закону).
Згідно із п.1.3 ст.1 Закону, доходом з джерелом його походження з України визначено будь-якій дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.
Пунктом 1.9 ст.1 названого вище Закону визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінників, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, особа, що виплачує доходи приватному нотаріусу у вигляді плати за вчинення нотаріальних дій та плати за додаткові послуги правового характеру, є податковим агентом щодо таких доходів та несе відповідальність за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з таких доходів за ставкою податку, визначеною у п. 7.1 ст.7 та п. 22.3 статті 22 зазначеного Закону, - 15 відсотків (до кінця 2006 р. - 13 відсотків).
Відповідно до п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. (із змінами та доп.) особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.
Посилання позивача в позовній заяві на те, що податок з виплачених сум за нотаріальні послуги фактично сплачений приватним нотаріусом, що звільняє позивача від нарахування, утримання та сплати (перерахування) цього податку до бюджету спростовується вищевикладеним.
Відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Зазначене вище свідчить про правомірність визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 5131,1грн., та відповідно правомірне застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій по цьому податку на суму 10262,2грн. на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.).
Здійснене відповідачем визначення позивачу податкового зобов'язання по застосованим штрафним санкціям по податку на додану вартість на суму 680грн. є правомірним з огляду на наступне.
Згідно п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.) податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Відповідно до п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до п.п.17.1. п.17.1 ст.17 названого закону платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Доказів надання до Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області податкових декларацій з ПДВ за червень 2004р -вересень 2004р. позивач суду не надав.
Твердження позивача в позовній заяві про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 18.04.2006р. №НОМЕР_3 не відповідає вимогам п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.) судом не приймається до уваги з наступних підстав.
В зазначеному оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення позивачем вимог не п.п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, а п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.) внаслідок неподання до органу державної податкової служби податкових декларацій з ПДВ за червень 2004р. -вересень 2004р., що зумовило застосування штрафних санкцій по цьому податку на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) на суму 680грн.
Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що за порушення останнім вимог п.7.2.4 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. (із змінами та доп.) відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №НОМЕР_21 від 12.04.2006р.про визначення подавачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 116,67грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 170грн.
Поряд з цим, відповідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. (із змінами і доп.) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, відповідно до якого у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Надана позивачем на розгляд суду скарга б/н від 23.05.06, адресована начальнику ДПА в Одеській області, надіслана до відповідача (отримана останнім 23.05.2006р.), про перегляд податкових повідомлень-рішень Балтської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області №НОМЕР_1 від 12.04.2006р., №НОМЕР_2 від 06.05.2006р., №НОМЕР_3 від 18.04.2006р., №НОМЕР_4 від 06.05.2006р. з посиланням на обов'язок відповідача надіслати її за належністю до ДПА в Одеській області або повернути її скаржнику, судом не береться до уваги, оскільки не відповідає вимогам Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. N29 (із змінами та доп.).
Відповідачем була сформована та направлена позивачу перша податкова вимога за №НОМЕР_5 від 30.05.2006р., яка з врахуванням викладеного відповідає вимогам діючого податкового законодавства.
Вимога позивача щодо скасування Протоколу про адміністративне правопорушення від 17.04.2006р. №НОМЕР_6 судом не задовольняється з підстав невідповідності вимогам п.3 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Крім того, у відповідності з вимогами Кодексу про адміністративні правопорушення можуть бути оскаржені тільки постанови по справі про адміністративне правопорушення, які ухвалюються за результатами розгляду протоколу та інших матеріалів адміністративної справи уповноваженим органом в порядку, передбаченому главою 24 Кодексу про адміністративні правопорушення „Оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення”, а не протоколи про адміністративні правопорушення.
При таких обставинах, враховуючи вищезазначене, позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено обставин на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.71, 94, п.3 ст.160, ст.ст.161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволені позовних вимог Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовити повністю.
Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Фаєр Ю.Г.