Ухвала

20 січня 2021 року

м. Київ

справа № 404/1723/18

провадження № 61-17642ск20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року ОСОБА_1 (згідно штемпеля на поштовому конверті) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у вказаній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків(десять днів з дня вручення цієї ухвали). ОСОБА_1 необхідно було надати уточнену касаційну скаргу з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи, у якій зазначити підстави касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 392 ЦПК України.

24 грудня 2020 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслала уточнену касаційну скаргу, в якій підставами касаційного оскарження вказує пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зокрема в ній зазначено про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2020 року, при цьому цитує норму статті 155 ЗК України, однак номера справи або за яких подібних правовідносинах застосовано норму права, яку не враховано судом апеляційної інстанції, заявник не наводить.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Без виконання вимоги щодо зазначення у касаційній скарзі обов`язкових підстав касаційного оскарження судового рішення неможливо визначити підстави відкриття касаційного провадження та межі, в яких має здійснюватися касаційний перегляд оскаржених судових рішень.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вивчивши зміст уточненої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги скаржнику, оскільки доводи заявника не містять належного обґрунтування з посиланням на конкретні норми права в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) та за яких Верховний Суд висловлював правову позицію та на думку заявника не враховано у оскарженому судовому рішенні, що може слугувати достатньою підставою касаційного оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України касаційна скарга вважається неподаною і повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.

Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги скаржнику, оскільки недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху не виконані у наданий для цього строк, зміст уточненої касаційної скарги, поданої на виконання вимог ухвали не відповідає вимогам закону, не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.

Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Кіровограда від 29 травня 2020 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міської ради міста Кропивницького, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування рішення визнати неподаною та повернути скаржнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Русинчук