2-1335/2010                                                  

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я                                                            

                                                   І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

                        14 квітня  2010 р.                                             м.Добропілля

                    Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

                                 головуючого - судді                       Таніча Л.М.

                                 при секретарі                                Данилко Л.В.

                                 за участю:

                                 представника  відповідача        Проценко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в помешканні суду в м.Добропілля   цивільну справу за  позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов’язання  вчинити певні дії щодо нарахування та виплати недоплачуваної щомісячної державної соціальної допомоги  згідно статусу «Діти війни»,

                                          В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з  позовом до управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі, (Далі УПФУ Добропільського району) про визнання протиправними дій відповідача, та зобов’язати УПФУ  вчинити дії щодо перерахування щомісячної соціальної допомоги починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2009 р. у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком,, як особі маючої статус «Дитина війни».

В обґрунтування своїх вимог позивачка у  позові зазначила, що   вона    має статус «Діти війни», перебуває на обліку в УПФУ Добропільського району. Згідно  ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  за нею визнано право на пільги, передбачені цим Законом, зокрема,  право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 %  від мінімальної пенсії за віком.

Позивач посилається на Рішення Конституційного Суду України № 6-пр/2007 від 9 липня 2007 р. та № 10-рп/2008 р. від 22 травня 2008 р., згідно яких визнано неконституційними норми статей      Законів України Про державний      бюджет України на 2007, 2008 років, що стосується призупинення дії ст..6 Закону України про соціальний захист дітей війни». Відповідач відмовляється провести перерахунок та виплату передбаченої Законом  зазначеної  доплати до пенсії.

Позивачка просить суд визнати протиправними дії відповідача  та покласти зобов’язання  на УПФУ Добропільського району  вчинити  певні дії щодо перерахування та виплати  їй щомісячної соціальної допомоги починаючи з 1 січня 2006 р. по 31 грудня 2009 р. у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, , як особі  маючої статус «Дитина війни», а також стягнути  на її користь понесені судові витрати.

         Позивачка в судове засідання не з’явилась, в позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності.

           Предстаник відповідача  управління Пенсійного фонду в  Добропільському районі, виступаюча за довіреністю Проценко А.І. з позовом не згодна. В обгрунтування своїх заперечень відповідач  зазначив, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначено діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст..110 Закону України  «Про державний бюджет на 2006 рік», у 2006 році урядом не впроваджено порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  УПФУ  також стверджує, що законодавством України не передбачено  відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі іншого нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість  закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р.. При цьому  іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01.01.08р., а потому вимоги позивача про перерахунок доплати до пенсії за 2007-2009р.є безпідставним.

            Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши викладені у позовній заяві  доводи позивача та  заперечення УПФУ  суд вважає, що позов  підлягає  частковому  задоволенню виходячи з наступного.

             Стаття 16 ч.1 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.

             Статтею  258 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

        Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

        Частиною 1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" передбачено, що пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.  

          У пенсійному посвідченні  НОМЕР_1 на ім’я  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є штамп встановленого зразка, що засвідчує право позивачки на пільги, передбачені ст..6 Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.6,7).

           Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

          Статтею 6 цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цім Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 Закону).

           Згідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

           Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що пільги дітям війни передбачені ст..5 абз.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни запроваджуються починаючи з 1 січня 2006 року, а статтею 6 цього Закону  протягом 2006 року ,- поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку визначеному постановою Кабінетом Міністрів України.

Зазначені статті Закону  у 2006 році  неконституційними у встановленому порядку не визнавались.

Таким чином вимоги  ОСОБА_2 щодо перерахунку щомісячної соціальної допомоги за 2006 рік  про визнання дій відповідача УПФУ  протиправними та покладання зобов’язання щодо перерахунку  пенсії  не  ґрунтуються на вимогах закону  і не можуть бути задоволені.

З’ясовуючи питання щодо позову  ОСОБА_2 про стягнення щомісячної державної допомоги за 2007 рік, в цих спірних правовідносинах застосовується Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».При цьому суд керується  наступним.

Відповідно до п. 5 ч.1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік», затверджено  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до ч. 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.  Відповідно розмір мінімальної пенсії за віком становив з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. 410,06грн.; з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –415,11грн.

У Прикінцевих положеннях Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Кабінету Міністрів України було дано доручення подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Невиконання цього доручення з боку  УПФУ, колізії у застосуванні законодавчих актів, не можуть бути визнані підставами для відмови у захисті прав позивача, які встановлені та визнані державою.

Згідно ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом  дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік була зупинена..

 Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів ( справа про соціальні гарантії) щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 частини 2 статті 56, частини 2 ст. 62, ч. 1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України ст. 111 та п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Таким чином, при визначені розміру щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в 2007 року необхідно було керуватися ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними   фактично позбавили осіб права, отримувати зазначену соціальну допомогу.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання дій УПФУ  Добропільського району протиправними та про відмову в перерахунку щомісячної державної допомоги за статус «Діти війни на 2008-2009  роки,  суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

           Законом України “ Про Державний бюджет на 2008 рік”, а саме п.2 ч.41 ст.85 було внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та визначено, що на 2008 рік щомісячна соціальна допомога виплачується в розмірі надбавки встановленої для учасників війни.  

         Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вищезазначені зміни визнані неконституційними та втратили чинність з дня їх ухвалення.       Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними та є обов’язковим до виконання на території України та відповідно до ст.73 Закону України “Про Конституційний Суд України” у разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність .  

      Таким чином, після прийняття вищезазначених рішень Конституційного Суду України, а також враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" чинним законодавством не зупинялася на 2009 р. чинним законодавством, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 рік.  

      Крім того, суд зобов’язує відповідача усунути порушення прав позивача шляхом здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 рік.  

       Доводи представника відповідача УПФУ про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.  

       В решті позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Добропільському районі  про перерахунок  та виплату пенсії за період з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007р., та 1 січня 2008р.по 21 травня 2008 р.,- відмовити, як не обґрунтовані на законі.

         У відповідності до ст..88 ЦПК України з відповідача УПФУ в Добропільському районі на користь позивачки слід стягнути понесені судові витрати пов’язані с оплатою судового збору в розмірі 51 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 120 грн., що підтверджується оригіналами квитанцій долучених до справи.(а.с.1,-4).

      На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -  

                                                                     В И Р І Ш И В:

            Позов  ОСОБА_2 задовольнити частково.

        Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії  ОСОБА_2  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 рік.  

       Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької  області здійснити  ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по 31.12.2009 рік відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням фактично здійсненних виплат.

          Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Добропільському районі Донецької  області код ЄДРПОУ 22013871  на користь  ОСОБА_2  понесені судові витрати в розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн.00 коп.

          В решті позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду в Добропільському районі  про визнання дій відповідача протиправними та покладання обов’язку щодо перерахунку  пенсії за період з 1 січня 2006 р. по 8 липня 2007р., та 1 січня 2008р.по 21 травня 2008 р.,- відмовити. 

          Копію рішення направити до відома за місцем мешкання ОСОБА_2

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

         Складено одноособово в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

         Головуючий: суддя                      підпис                        Л.М.ТАНІЧ.