справа №619/4942/19

провадження №2/619/60/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2021 року Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянув у судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», Золочівської районної ради Харківської області, третя особа голова Золочівської районної ради Харківської області Заболотний Юрій Миколайович про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та про стягнення моральної шкоди.

В С Т А Н О В И В:

       Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», Золочівської районної ради Харківської області, третя особа голова Золочівської районної ради Харківської області Заболотний Юрій Миколайович про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та про стягнення моральної шкоди.                

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що працює в КП «Золочівська ЦРЛ» з 2001 року. Головним лікарем призначена 17.12.2014.

Розпорядженням Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 № 2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 » позивача було звільнено з роботи.

Не погоджуючись із незаконним звільненням позивач звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області із позовною заявою, в якій просила: визнати незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 № 2/02-07«Про звільнення ОСОБА_3 »; поновити її на посаді головного лікаря (керівника) комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його статуту у новій редакції, як таку, яка продовжує роботу за контрактом № 1 від 12.02.2016 терміном на три роки (до 15.02.2022) згідно пункту 27 даного контракту; стягнути з комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його статуту у новій редакції, на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 75 044, 97 грн.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі 619/1314/19 її позовні вимоги задоволено повністю. Визнано незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 року №2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 ». Поновлено ОСОБА_1 , на посаді головного лікаря (керівника) Комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» (Директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 року «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022) згідно пункту 27 даного контракту. Стягнуто з Комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» (Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019. «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 75044 (сімдесят п`ять тисяч сорок чотири) грн. 97 коп. В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі заробітної плати за один місяць судом допущено негайне виконання рішення та виданий відповідний виконавчий лист від 01.07.2019.

       Проте, судове рішення щодо поновлення на роботі відповідачами виконане не було, відповідний наказ (рішення) не виданий та до роботи її фактично не допущено.

03.07.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Біляєвим Б.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59446734 з примусового виконання виконавчого листа № 619/1314/19, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 01.07.2019 щодо поновлення позивача на посаді головного лікаря (керівника) комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 « Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022) згідно пункту 27 даного контракту.

Виконавцем в постанові від 03.07.2019 приписано боржникові Золочівській районній раді Харківської області виконати рішення суду протягом трьох робочих днів.

Незважаючи на наявність судового рішення від 01.07.2019, яке в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, і виконавчого провадження від 03.07.2019 щодо примусового виконання цього рішення, відповідачами рішення виконане не було.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 у справі № 619/1314/19 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду. При цьому резолютивна частина рішення, зокрема щодо поновлення позивача на роботі, залишена без змін.

Лише 19 листопада 2019 року Золочівською районною радою Харківської області ХХХV позачергової сесії VІІ скликання прийнято рішення № 645 про поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (керівника) комунального підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» (директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня»), з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, як такої, яка продовжує роботу за контрактом № 1 від 12.02.2016 терміном на три роки (до 15.02.2022 згідно з пунктом 27 даного контракту) та про скасування підпункту 1) пункту 1 рішення ХХХІ сесії районної ради VІІ скликання від 26.02.2019 № 628 «Про затвердження розпоряджень голови районної ради».

Після прийняття даного рішення Золочівської районної ради, а саме 20.11.2019 позивача було фактично допущено до роботи на посаді директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», тобто виконане судове рішення.

Позивач вимушена звернутися до суду, як органу, що розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, із даним позовом про виплату позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі № 619/1314/19, а саме з 01 липня 2019 року по 19 листопада 2019 року.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі № 619/1314/19, яке набрало законної сили, встановлено, що розмір середньої заробітної плати (середнього заробітку) склав 974,61 грн за 1 робочий день.

За час затримки виконання судового рішення щодо поновлення на роботі позивачу не була виплачена заробітна плата за наступну кількість робочих днів (з урахуванням п`ятиденного робочого тижня та святкових (неробочих) днів): в липні 2019 – 23; в серпні 2019 – 22; у вересні 2019 – 21; у жовтні 2019 – 22; у листопаді 2019 – 13; загалом: 101 день. Таким чином, розмір середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу за час затримки виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі № 619/1314/19, складає 98 435,61 грн (974,61 грн – середньоденний заробіток) х 101 (кількість робочих днів за період з 01.07.2019 по 19.11.2019).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року та постановою Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 у справі № 619/1314/19, встановлено, що незаконне звільнення позивача з роботи було наслідком прийняття визнаного судом незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 №2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 » та рішення ХХХІ сесії районної ради VІІ скликання від 26.02.2019 № 628 «Про затвердження розпоряджень голови районної ради» (пункту 1) пункту 1 якого скасований самою радою.

Таким чином, відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням позивача з роботи на підставі визнаного незаконним судом розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 № 2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 », покладається на Золочівську районну раду Харківської області.

Моральна шкода, завдана позивачу полягає у моральних стражданнях пов`язаних із позбавленням позивача роботи.

Позивач незаконно була звільнена з Золочівської районної лікарні, в якій пропрацювала майже 19 років, з них 5 років – головним лікарем.

Внаслідок стресу, викликаного незаконним звільненням, та, як наслідок, втратою звичного образу життя та сталих життєвих зв`язків, в позивача істотно погіршився стан здоров`я. Так, в період після звільнення була реакція на стрес – в позивача загострилися хронічні хвороби, і 24.03.2019 позивача було госпіталізовано в ургентному порядку до лікарні із гіпертонічним кризом, що підтверджується медичною довідкою. Слід зазначити, що безпосередньо із цієї медичної документації (виписки з медичної карти № 628 від 28.03.2019) вбачається, що захворювання та госпіталізація є наслідком звільнення з роботи. Слід зазначити, що виписали позивача з лікарні (тієї самої Золочівської ЦРЛ) не долікувавши, з наполяганням так званого «керівництва».

Більш того, незважаючи на те, що рішенням суду позивача було негайно поновлено на роботі, відповідач Золочівська районна рада Харківської області без жодних на те правових підстав майже півроку зволікала із прийняттям відповідного рішення та допуском позивача до роботи. Таке зневажливе ставлення з боку районної ради до рішення суду, яке підлягає виконанню відповідно до Конституції та законів України, неповага до судової влади та до позивача прав, як людини і працівника, викликала в позивача неабиякий стрес.

З березня по липень 2019 року позивач вимушена була захищати свої права в місцевому суді, а коли суд поновив позивача на посаді – відповідач просто відмовився виконувати судове рішення.

Ця обставина також не добавила позивачу здоров`я та ще більше посилила позивача моральні страждання, оскільки позивач мала всі законні підстави стати до роботи ще влітку, а фактично це відбулося майже взимку – наприкінці листопада.

За таких обставин позивач вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення із Золочівської районної ради Харківської області моральної шкоди, завданої незаконним звільненням та затримкою виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі, розмір такої шкоди позивач оцінює в 50 000 гривень.

Представник відповідача Золочівської районної ради та третьої особи голови Золочівської районної ради Заболотного Ю.М. – адвокат Ісоєв М.Н. надіслав електронною поштою відзив на позовну заяву в якому відповідач Золочівська районна рада не визнає повністю позовні вимоги ОСОБА_1 , так як вважає, що немає підстав для їх задоволення в першу чергу через неподання позивачем належних та допустимих доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування у справі і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги в повному обсязі і просили їх задовольнити.

Представник відповідача -Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 29 грудня 2020 року. Про поважні причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. Таким чином, суд вважає, що справу можливо розглянути за відсутності представника.

Представник відповідача -Золочівської районної ради Харківської області в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 29 грудня 2020 року. Про поважні причини неявки суду не повідомив, згідно відзиву поданого представником - адвокатом Ісоєвим М.Н., позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Третя особа -голова Золочівської районної ради Харківської області Заболотний Ю.М. та його представник – адвокат Ісоєв М.Н. в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час і місце розгляду справи належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення про отримання судової повістки 29 грудня 2020 року. Про поважні причини неявки суду не повідомили, згідно відзиву поданого представником - адвокатом Ісоєвим М.Н., позовні вимоги не визнав, просив у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, як докази, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 43 Конституції України  кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_1 працює в КП «Золочівська ЦРЛ» з 2001 року. Головним лікарем призначена 17.12.2014.

Розпорядженням Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 № 2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 » останню було звільнено з роботи.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі 619/1314/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 року №2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 ». Поновлено ОСОБА_1 , на посаді головного лікаря (керівника) Комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» (Директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 року «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції) як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022 року) згідно пункту 27 даного контракту. Стягнуто з Комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» (Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019р. «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 75044 (сімдесят п`ять тисяч сорок чотири) грн. 97 коп. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі заробітної плати за один місяць. Виданий відповідний виконавчий лист від 01.07.2019.

       03.07.2019 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Біляєвим Б.Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59446734 з примусового виконання виконавчого листа № 619/1314/19, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 01.07.2019 щодо поновлення позивача на посаді головного лікаря (керівника) комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 « Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, як таку, яка продовжує роботу за контрактом №1 від 12.02.2016 року терміном на три роки (до 15.02.2022) згідно пункту 27 даного контракту. Виконавцем в постанові від 03.07.2019 приписано боржникові Золочівській районній раді Харківської області виконати рішення суду протягом трьох робочих днів.

Незважаючи на наявність судового рішення від 01.07.2019, яке в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню, і виконавчого провадження від 03.07.2019 щодо примусового виконання цього рішення, відповідачами рішення виконане не було.

Постановою Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 у справі № 619/1314/19 рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови апеляційного суду. При цьому резолютивна частина рішення, зокрема щодо поновлення позивача на роботі, залишена без змін.

19 листопада 2019 року Золочівською районною радою Харківської області ХХХV позачергової сесії VІІ скликання прийнято рішення № 645 про поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді головного лікаря (керівника) комунального підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня» (директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня»), з урахуванням рішення Золочівської районної ради Харківської області від 11.06.2019 «Про зміну найменування комунального підприємства «Золочівська центральна районна лікарня» та затвердження його Статуту у новій редакції, як такої, яка продовжує роботу за контрактом № 1 від 12.02.2016 терміном на три роки (до 15.02.2022 згідно з пунктом 27 даного контракту) та про скасування підпункту 1) пункту 1 рішення ХХХІ сесії районної ради VІІ скликання від 26.02.2019 № 628 «Про затвердження розпоряджень голови районної ради».

20.11.2019 позивача було фактично допущено до роботи на посаді директора комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради «Золочівська центральна районна лікарня», тобто виконане судове рішення.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Пунктом 5 розділу IV Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньої (годинної) заробітної плати. Пунктом 8 розділу IV Порядку визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

З урахуванням зазначеного, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середнього заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати на число робочих днів в період затримки.

Позивач вимушена звернутися до суду, як органу, що розглядав трудовий спір про поновлення на роботі, із даним позовом про виплату позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі № 619/1314/19, а саме з 01 липня 2019 року по 19 листопада 2019 року.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року у справі № 619/1314/19, яке набрало законної сили, встановлено, що розмір середньої заробітної плати (середнього заробітку) склав 974, 61 грн за 1 робочий день.

За час затримки виконання судового рішення щодо поновлення на роботі позивачу не була виплачена заробітна плата за наступну кількість робочих днів (з урахуванням п`ятиденного робочого тижня та святкових (неробочих) днів): в липні 2019 – 23; в серпні 2019 – 22; у вересні 2019 – 21; у жовтні 2019 – 22; у листопаді 2019 – 13, а всього 101 день.

Таким чином, розмір середнього заробітку, який підлягає виплаті позивачу за час затримки виконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року, складає 98 435,61 грн (974,61 грн – середньоденний заробіток) х 101 (кількість робочих днів за період з 01.07.2019 по 19.11.2019).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 01 липня 2019 року та постановою Харківського апеляційного суду від 04.11.2019 у справі № 619/1314/19, встановлено, що незаконне звільнення позивача з роботи було наслідком прийняття визнаного судом незаконним розпорядження Голови Золочівської районної ради Харківської області Заболотного Ю.М. від 20.02.2019 №2/02-07 «Про звільнення ОСОБА_3 » та рішення ХХХІ сесії районної ради VІІ скликання від 26.02.2019 № 628 «Про затвердження розпоряджень голови районної ради» (пункту 1) пункту 1 якого скасований самою радою.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 була незаконно звільнена з Золочівської районної лікарні, в якій пропрацювала майже 19 років, з них 5 років – головним лікарем.

Внаслідок стресу, викликаного незаконним звільненням, та, як наслідок, втратою звичного образу життя та сталих життєвих зв`язків, у позивача істотно погіршився стан здоров`я. 24.03.2019 позивача було госпіталізовано в ургентному порядку до лікарні із гіпертонічним кризом, що підтверджується медичною довідкою. Слід зазначити, що безпосередньо із цієї медичної документації (виписки з медичної карти № 628 від 28.03.2019) вбачається, що захворювання та госпіталізація є наслідком звільнення з роботи.

Рішенням суду позивача було негайно поновлено на роботі, однак відповідач Золочівська районна рада Харківської області без жодних на те правових підстав майже півроку зволікала із прийняттям відповідного рішення та допуском позивача до роботи.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»: розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч. 1,3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, тривалість судових процесів, спрямованих на відновлення порушених прав та законних інтересів позивача, засади розумності, співмірності, справедливості та вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16).

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача Золочівської районної ради Харківської області понесені судові витрати - судовий збір на користь позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19,  259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 23 ЦК України, ст.ст. 236, 237-1 КЗпП України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Золочівської районної ради Харківської області «Золочівська центральна районна лікарня» (ЄДРПОУ 33065358, Харківська область смт Золочів вул. Філатова №20) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 98435 (дев`яносто вісім тисяч чотириста тридцять п`ять) грн. 61 коп.

Стягнути з Золочівської районної ради Харківської області (ЄДРПОУ 24285929, Харківська область смт Золочів площа Слобожанська №5) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , моральну шкоду у розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) грн.

Стягнути з Золочівської районної ради Харківської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення 24 січня 2021 року.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

                Суддя Л. О. Якименко