2-1005-/2010

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е  М       У К Р А І Н И

                    22  квітня  2010 р.                                                            м.Добропілля.

    Добропільський  міськрайонний суд  Донецької области у складі:

                              головуючого - судді                       Таніча  Л.М.

                              при  секретарі                               Данилко  Л.В.

                              з участю:

                              позивача                                   ОСОБА_1  

                              представника відповідача                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Добропілляі Донецької області про визнання протиправними дій  та стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -  

                                                      В С Т А Н О В И В:  

        18 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля (Далі УПФУ м.Добропілля) про   визнання протиправними дій відповідача, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки в загальному розмірі  3806 грн.,та понесених ним судових витрат в розмірі 171 грн..

       В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року,, виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись, як порушуючи ст..22 Конституції УкраїниПозивач просить суд стягнути з УПФУ на його користь недоплачену соціальну допомогу згідно до ст..6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни» за 2007-2009 роки в загальному розмірі 3806 грн. та понесені судові витрати  в розмірі 171 грн.

      Представник відповідача УПФУ в м.Добропілля виступаюча за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнала обґрунтовуючи свої заперечення тим, що УПФУ мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначено діючим законодавством України, до яких не відносяться виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у ромірі 30% від мінімальної пенсії за віком..

      Управлінням Пенсійного фонду м.Добропілля. починаючи з 28 травня 2008 р., здійснювало виплати особам маючим статус діти війни у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №530. Згідно ст..110 Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік». У 2007 році урядом не впроваджено порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  УПФУ  також стверджує, що законодавством України не передбачено  відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі іншого нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість  закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08р.. При цьому  іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції  до 01.01.08р., а потому вимоги позивача про перерахунок доплати до пенсії за 2007-2009р.є безпідставним.

       Крім того представник посилається на те, що УПФУ звільнено від сплати державного мита, а потому правила ст..88 ЦПК України, щодо повернення на користь позивача судових витрат за рахунок  коштів УПФУ поширюватись не можуть.

      Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши доводи та заперечення сторін,  суд вважає, що позов  підлягає  частковому  задоволенню виходячи з наступного.

      Стаття 16 ч.1 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайного або майнового права та інтересу.

     Статтею  258 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

    Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

     З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується його пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 та  особистим паспортом копії яких долучено до справи..(а. с.4,6). 

      Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

     Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.  

     Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.  

    Таким чином, починаючи з 9 липня 2007 року, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є чинними до 31 грудня 2007 року.  

    Відповідно до ст.. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.  

    Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн .  з наступного розрахунку,- (410,06 грн. х 30% / 3 1 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11грн. х 3х 30%)  

     Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

      Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» були визнані такими, що не відповідають Конституції України.  

    Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання УПФУ м.Добропілля здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році підлягає задоволенню починаючи  з 22 травня 2008 року.  

   Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен сплатити позивачу 715,23 грн . з розрахунку,- (481 грн. х 30% / 31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10 % + 482 грн х 3 х 30 % - 482 грн. х 3 х 10 % + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 гри, х 3 х 10%).  

     Стосовно вимог позивача про визнання неправомірною відмови УПФУ м.Добропілля щодо нарахування і виплати несплаченої  позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни та зобов`язання її виплатити по теперішній час, тобто  з 01.01.2009 р.  по 31.12.2009 року, суд зазначає наступне.  

    Відповідно до ст. 54 ч.2  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009р. № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.  

     Згідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили  працездатність, визначеного законом.  

     Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

     Тому дії відповідача  УПФУ по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 року  не відповідають вимогам ст..6 Закону України № 5631 «Про соціальний захист дітей війни», а потому слід вважати неправомірними, оскільки повністю не компенсують ті виплати, які передбачені спеціальним законом.

     Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачувалась підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен донарахувати позивачу 1240,20 грн. з розрахунку,-  (498 грн. х 10 х 30% + 573 грн. х 2 х 30% - 49,80 грн. х 12).  

     Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни,  за період з 9 липня 2007р. по 31 грудня 2007 р.; з 22 травня 2008р.по 31 грудня 2008р., та з 1 січня 2009р. по 31 грудня 2009 року, що  в загальному розмірі складає,-  710,91 грн. + 715,23 грн. + 1240,20 грн.,20 грн. = 2666,34 грн.   

     В решті позову про стягнення доплати до пенсії за період з 1 січня 2007р.по 21 липня 2007 року  та 1 січня 2008 р. по 4 травня 2008р. слід відмовити як вимоги, що не обґрунтовані на законі.

    Витрати по сплаті судового збору у сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

    Суд не може погодитись з запереченням представника відповідача, про те що УПФУ не повинно повертати судові витрати на користь позивача, оскільки пільги щодо звільнення від сплати судового збору поширюються на випадки звернення  УПФУ з позовом до суду.

    На підставі викладеного та керуючисьст.ст.19,22 Конституції України, ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст.28, 58 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Законом “Про Державний бюджет на 2008 рік”, Рішенням Конституційного Суду України  №10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 15, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -  

                                                              В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги  ОСОБА_1   задовольнити частково.  

   Визнати протиправними дії    Управління Пенсійного фонду України в м.Добропілля Донецької області щодо відмови у виплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 як особі маючої статус дитина війни, за період з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008р. та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.  

    Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Добропілля Донецької області на користь ОСОБА_1  в рахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007р., з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008р. та з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в загальному розмірі  2664 ( дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн...34 коп.  

      Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Добропілля Донецької області на користь  ОСОБА_1 в рахунок відшкодування  понесених судових витрат: 51,00 грн. – по сплаті судового збору, 120,00 грн. – по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.      

    В решті позовних вимог  ОСОБА_1 за період з   1 січня 2007р.по 21 липня 2007 року  та 1 січня 2008 р. по 4 травня 2008р. щодо стягнення доплати до пенсії,-   відмовити.  

      Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано апеляційному суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

         Складено в повному обсязі одноособово в нарадчий кімнаті в одному примірнику 23 квітня 2010 р.

          Головуючий: суддя                              підпис                       Л.М.ТАНІЧ.