Номер провадження: 22-ц/813/4104/21

Номер справи місцевого суду: 520/11801/17

Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Колеснікова Г.Я., Ващенко Л.Г.,

за участю секретаря - Дубрянської Н.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Димерлій Ольга Михайлівна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2020 року у складі судді Куриленко О.М.,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту ОСОБА_3 від 07.07.2016, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу (в реєстрі зареєстрований за № 646) ОСОБА_4 , недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув насильницькою смертю її брат ОСОБА_3 . За фактом вбивства було розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 КК України, під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження позивачу стало відомо про наявність заповіту, який складено 07.07.2016 ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що усе своє майно ОСОБА_3 заповів абсолютно невідомій особі, про яку жодного разу він не згадував, а відтак є підстави вважати, що даний заповіт не відповідає його внутрішній волі та не є вільним. За параметрами розпису особи на заповіті - розпис відрізняється від звичайного розпису ОСОБА_3 , тому існують обґрунтовані підстави вважати, що або ОСОБА_3 перебував під впливом, або підпис на заповіті виконано не особою заповітодавцем.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано заповіт громадянина Ізраїлю ОСОБА_3 недійсним. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8320 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки експертів є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи, так як експертами не враховано, що на час підписання заповіту ОСОБА_3 вже був важко хворою людиною, в нього було важке онкологічне захворювання, стан його здоров`я протягом останніх місяців значно погіршився, що цілком природно могло позначитися на особливостях його рухів при заповненні і підписанні різного роду письмових документів. Висновки експертів жодним чином не відповідають матеріалам справи. Предметом кримінального розслідування є питання щодо справжності заповіту від 07.07.2016, складеного ОСОБА_3 . Факт підроблення заповіту свого підтвердження не отримав, в рамках провадження ні відповідачу, ні жодній іншій особі не повідомлено про підозру про вчинення підробки документів або шахрайства. Розслідування триває, призначено і проводяться відповідні експертизи. Таким чином, висновок суду першої інстанції про підробку заповіту ОСОБА_3 є передчасним, заснованим на неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та таким, що не відповідає цим обставинам.

18.12.2020 від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

16.01.2021 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі через оспорення правомочностей представника позивача представляти інтереси ОСОБА_1 , розгляд заяви без участі відповідача та його представника. Одночасно зазначено про необхідність відкладення розгляду справи у разі відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі в зв`язку з хворобою представника відповідача.

Позивач та його представник в судове засідання 19.01.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, посилалися на безпідставність апеляційної скарги , тривалий судовий розгляд, зловживання відповідачкою процесуальними правами, та порушення, таким чином, прав позивача.

Враховуючи те, що справа перебуває в провадженні суду з 2017 року, представником відповідача не надано доказів на підтвердження хвороби, а відтак і поважних причин неучасті в судовому засіданні, викладення доводів апеляційної скарги письмово, що надає можливість надати їм оцінку, необов`язковість явки до суду апеляційної інстанції, а також надмірну завантаженість суду, яка у разі відкладення розгляду справи негативно вплине на розумний строк її розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.01.2021.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Матеріали справи свідчать, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Лікарське свідоцтво про смерть свідчить про те, що ОСОБА_3 загинув насильницькою смертю, з приводу чого порушено кримінальне провадження за ч.1ст.115 КК України, яке триває на час вирішення спору (а.с.13,17).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_3 .

07.07.2016 ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 646, згідно якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, та взагалі усе те, що на день його смерті буде йому належати та, що за законом матиме право, заповів ОСОБА_2 (а.с.16).

ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження та укладання шлюбу (а.с.1-12), прийняла спадщину після смерті померлого шляхом подання заяви (а.с.14,15).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заповіт не підписаний особисто заповідачем, тому заповіт є недійсним.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та ґрунтується на нормах матеріального права.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 2 статті 1234 ЦК України встановлено, що право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК України визначено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.

Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частино 2 статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно висновків експертів за результатами проведення судових почеркознавчих експертиз, складених експертом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС за №454П від 02.02.2017 та експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз за №19-3345 від 29.10.2019, підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_3 » в графі підпис в оригіналі заповіту від 07.07.2016 зареєстрованому в реєстрі за №646 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Димерлій О.М. примірник якого виконаний на аркуші паперу формату А-4 білого кольору, виконані не ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а іншою особою з частковим наслідуванням підписів та почерку ОСОБА_3 . Підпис та прізвище з ініціалами « ОСОБА_3 » в графі 7 реєстру нотаріальних дій за номером нотаріальної дії №646, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою з частковим наслідуванням підписів та почерку ОСОБА_3 . Також зазначено, що рукописний запис « ОСОБА_3 » та підпис від імені ОСОБА_3 у графі 7 на сторінці 146 реєстру для реєстрації нотаріальних дій за №646 від 07.07.2016, виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою» (а.с.71-84,137-147).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що спірний заповіт підписаний не ОСОБА_3 , а відтак є недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що експертами не враховано, що ОСОБА_3 на час підписання заповіту був важко хворим, що позначилося на його рухах під час проставлення підпису, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів, які б доводили, що стан здоров`я ОСОБА_3 на час підписання заповіту міг вплинути на його рухи.

У справі наявні два висновки судових експертиз, одну з яких призначив суд за клопотанням ОСОБА_2 та всі запропоновані нею питання були враховані під час її проведення. Експертизи проведені експертами державних організацій Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС та Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, мотиви які б були підставою для відхилення висновків експертів відсутні. Інших висновків експертиз ОСОБА_2 не надано.

Та обставина, що на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та предметом у ньому є й питання справжності спірного заповіту на вирішення даного цивільно-правового спору не впливає та підставою для скасування рішення суду бути не може, оскільки в межах цивільного спору встановлений факт непідписання заповіту ОСОБА_3 , що є достатнім для вирішення спору, а доводи про непред`явлення звинувачення ОСОБА_2 у кримінальному провадженні цивільних правовідносин не стосуються, в межах наданих доказів позов доведений.

Інші доводи в апеляційній скарзі відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, тому апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги в межах наведених доводів.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 21.01.2021.

Головуючий:

Судді: