Постанова

Іменем України

19 січня 2021 року

м. Київ

справа № 466/6109/18

провадження № 61-19125св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця»,

представник відповідача - Коротун Олександр Михайлович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що з жовтня 2015 року він працював на посаді начальника структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Укрзалізниця».

Наказом АТ «Укразалізниця» від 16 липня 2018 року № 1420/ос його звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, а наказом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» від 16 липня 2018 року № 276/ос йому оголошено наказ № 1420/ос.

Відповідно до наказу АТ «Укразалізниця» від 16 липня 2018 року № 1420/ос, підставою його звільнення є доповідна записка директора Департаменту безпеки Ковтуна В. В. від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/89, сформована за результатами службової перевірки діяльності регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»з питань проведення закупівель за період

з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року. Службова перевірка проводилася на підставі наказів АТ «Укрзалізниця» від 15 травня 2018 року № 299 «Про переведення службової перевірки» та від 12 червня 2018 року № 367 «Про продовження службової перевірки», за наслідками проведення якої складений акт від 03 липня 2018 року № ЦБ-11/20.

Вважав, що його звільнення з роботи відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, оскільки у наказі про звільнення відповідач не навів конкретного одноразового грубого порушення ним трудових обов`язків. Доповідна записка від 11 липня 2018 року № ЦБ-14/86 також не містить даних про одноразове грубе порушення трудових обов`язків, за яке він міг бути звільнений на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Крім того, у наказі № 1420/ос, як і у доповідній записці № ЦБ-14/86, не зазначено точної дати вчинення дисциплінарного проступку, зокрема у доповідній записці зазначено, що період виявлених порушень охоплює 2016-2018 роки.

Перевірка діяльності регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» проводилася з порушенням Порядку організації та проведення в

АТ «Укрзалізниця» службової перевірки у сферах запобігання корупції, економічним порушенням та інформаційної безпеки, затвердженого наказом

АТ «Укрзалізниця» від 25 січня 2016 року № 016, оскільки він, як суб`єкт перевірки, був позбавлений можливості ознайомлюватися з матеріалами перевірки та надавати свої пояснення, заяви, клопотання тощо. У порушення вимог зазначеного порядку, його не було ознайомлено з актом перевірки

від 03 липня 2018 року № ЦБ-11/20, а одразу передано його на розгляд керівника, який призначив проведення службової перевірки, тому в. о. голови правління АТ «Укрзалізниця», приймаючи рішення про його звільнення, не мав можливості всебічно та повно з'ясувати обставини справиі, як наслідок, встановити наявність чи відсутність факту вчинення ним дисциплінарного проступку.

Вказував на те, що він не підпадає під категорію осіб, які підлягають звільненню на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки очолюваний ним підрозділ регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Українська залізниця» не є відокремленим підрозділом, а відповідно до частин першої-другої статті 64 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Положення про Службу матеріально-технічного забезпечення, є виробничим структурним підрозділом.

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив: визнати незаконним звільнення його з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків на посаді начальника структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця»; визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Українська залізниця» від 16 липня 2018 року № 1420/ос «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити його на посаді начальника структурного підрозділу «Служба закупівель і постачання» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», який створено відповідно до рішення правління АТ «Українська залізниця» від 17 вересня 2018 року (протокол № Ц-64/72) наказом регіональної філії «Львівська залізниця» від 28 вересня 2018 року № 495/од «Про створення функціонального структурного підрозділу «Служба закупівель і постачання», оскільки обов`язки начальника новоствореної Служби закупівель і постачання повністю співпадають з обов`язками начальника Служби матеріально-технічного забезпечення, на посаді якого він працював до звільнення; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач з квітня 2016 року по березень 2016 року поєднував посаду начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Укрзалізниця» з посадою голови тендерного комітету регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування. У рамках проведеної службової перевірки регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з питань проведення закупівель, за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року, за результатами якої складений акт від 03 липня 2018 року № ЦБ-11/20, встановлено, що тендерним комітетом, який очолював ОСОБА_1 , порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» щодо раціонального використання грошових коштів АТ «Укрзалізниця».

Урахувавши пояснення представника АТ «Укрзалізниця», надані ним докази, а також положення статті 148 КЗпП України, суд зазначив, що до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у формі звільнення за порушення трудових обов`язків, що виявилося у перевитраті коштів при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів. Так, тендерним комітетом із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», головою якого був позивач, у січні 2018 року проведено корегування річного плану закупівель по закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів в сторону зменшення без належного обгрунтування, а згодом у порушення абзацу 4 частини 2 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», безпідставно прийнято рішення про відміну торгів у зв`язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі, та через п`ять днів оголошено повторну закупівлю тенів для обігріву стрілочних переводів. Таким чином, тендерним комітетом із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Укрзалізниця» унаслідок прийняття документально непідтверджених рішень щодо скасування закупівлі у зв`язку із скороченням видатків на фінансування закупівлі тенів та у подальшому проведених повторних закупівель, придбано тени для обігріву стрілочних переводів вартістю 2 100 000,00 грн, що на 34 100,00 грн дорожче можливого їх придбання, запропонованого ТОВ «УКРКОЛІЯМАШ» при закупівлі № 1899245, та на 95 000,00 грн дорожче, ніж при закупівлі № 2021960. Крім того, за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня

2018 року, тендерним комітетом із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування відмінено 103 закупівлі на суму 176 343 997,38 грн, тоді як у протоколах тендерного комітету відсутня будь-яка інформація щодо підстав винесення рішення про відміну торгів відповідно до абзацу 2 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновків про доведеність відповідачем наявності у діях позивача одноразового порушення трудових обов`язків, що полягало у недбалому ставленні до грошових коштів АТ «Укрзалізниця» при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів, а грубість такого порушення полягає у тому, що за наслідками лише однієї закупівлі тенів АТ «Укрзалізниця» втратила щонайменше 34 100,00 грн, а також у системності порушень тендерного комітету під головуванням позивача під час закупівель матеріальних цінностей, ураховуючи, що кожне із допущених позивачем порушень трудових обов`язків є грубим, оскільки вчинено всупереч посадовим обов`язкам та Закону України «Про публічні закупівлі».

Урахувавши, щопозивач, як начальник Служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», мав повноваження на вчинення господарсько-розпорядчих функцій, а тому його функціональні права та обов`язки виходили за рамки звичайного працівника

АТ «Укрзалізниця», оскільки від його рішень та дій залежала робота з питань матеріально-технічного постачання всієї регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», що у свою чергу відносить його до категорії «керівник», згідно із дефініцією, яка визначена у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників» керівники, директор (начальник, інший керівник) підприємства, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент звільнення ОСОБА_1 відносився до категорії осіб, до яких може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ АТ «Укрзалізниця»16 липня 2018 року № 1420/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»

з 16 липня 2018 року.

Стягнуто з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 454 552,68 грн, з вирахуванням із зазначеної суми обов`язкових платежів та зборів.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції не урахував, що якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, зазначене не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Для випадку звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, наказ про звільнення повинен містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення керівника. Ураховуючи наведене, а також те, що в оспорюваному наказі про звільнення позивача з посади начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» не зазначено конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків, не зазначено дати вчинення такого порушення, що позбавляє можливості перевірити дотримання відповідачем вимог статті 148 КЗпП України щодо встановленого законом шестимісячного строку накладення дисциплінарного стягнення на працівника за виявлене порушення, перебіг якого обраховується з дня вчинення проступку. Доповідна записка директора департаменту безпеки регіональної філії «Львівська залізниця» від 13 липня 2018 року, на підставі якої видано оскаржуваний наказ про звільнення

ОСОБА_1 , містить посилання на порушення трудових обов`язків не лише позивачем, а й іншими працівниками регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Українська залізниця», у ній не вказана дата вчинення позивачем конкретного одноразового грубого порушення трудових обов`язків, а наведені факти виявлених порушень у діяльності керівництва служби матеріально-технічного забезпечення при проведенні закупівель за 2016 - 2018 роки. Узагальнюючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Доводи АТ «Укрзалізниця» про те, що одноразовим грубим порушенням позивачем своїх трудових обов`язків є встановлена перевіркою перевитрата коштів при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів у січні-березні

2018 року, апеляційний суд відхилив посилаючись на та, що зазначене порушення не зазначене ні в наказі про звільнення позивача, ні у доповідній записці на підставі якої був виданий зазначений наказ, тоді як суд не може перебирати на себе повноваження роботодавця і вибирати з допущених працівником порушень трудових обов'язків, те яке можна було б визнати одноразовим грубим порушенням, що фактично здійснив суд першої інстанції.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість посилань позивача на те, що він не може бути суб`єктом дисциплінарної відповідальності за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 здійснював керівництво виробничим структурним підрозділом управління регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Укрзалізниця», у тому числі, мав право здійснювати господарські та фінансові операції через банківські рахунки, відкриті регіональною філією «Львівська залізниця» для її структурних підрозділів, та право першого та другого підписів на фінансових та банківських документах.

Зважаючи на встановлені обставини незаконності звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, апеляційний суд дійшов висновку, що він підлягає поновленню на роботі на посаді, яку обіймав до свого звільнення, з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, оскільки визначених частиною другою статті 235 КЗпП України підстав для обмеження такого стягнення одним роком немає. Суд вказав, що вимога ОСОБА_1 про поновлення його посаді начальника структурного підрозділу «Служба закупівель і постачання» регіональної філії «Львівська залізниця»

АТ «Українська залізниця» не підлягає задоволенню, оскільки таку посаду позивач до звільнення не займав, а названий структурний підрозділ створений вже після його звільнення у зв`язку з ліквідацією двох виробничих структурних підрозділів регіональної філії «Львівська залізниця»: виробничого структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» та виробничого структурного підрозділу «Головний матеріально-технічний склад».

Узагальнені доводи касаційної скарги та аргументів інших учасників справи

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

АТ «Укрзалізниця», у якій заявник просив скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року у частині задоволених позовних вимог, залишити у цій частині в силі рішення Шевченківського районного суду

м. Львова, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин пункт 1 частини першої статті 41 та статті 149 КЗпП України, оскільки порушення позивачем Закону України «Про публічні закупівлі», яке полягало у неефективному використанні та недбалому ставленні до грошових коштів АТ «Укралізниця» при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів у січні-лютому 2018 року, є одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків ОСОБА_1 , як посадовою особою, а оплата договорів за завищеними цінами - порушенням фінансової дисципліни відносно належних розрахунків за зобов`язаннями АТ «Укрзалізниця». Грубість порушення трудових обов`язків позивачем полягає у тому, що внаслідок таких дій ОСОБА_1 , товариство понесло прямі збитки у розмірі 34 100,00 грн, системності порушень під час закупівель матеріальних цінностей під головуванням позивача, як начальника служби матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»та голови відповідного тендерного комітету.

Посилання апеляційного суду на те, що наказ про звільнення має містити чітко сформульоване одноразове грубе порушення конкретних трудових обов'язків, яке стало підставою для звільнення керівника, а не систему допущених порушень трудових обов'язків, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Так, у наказі АТ «Укрзалізниця» від 16 липня 2018 року

№ 1420/ос «Про звільнення ОСОБА_1 » міститься посилання на доповідну записку від 13 липня 2018 року вих. № ЦБ-14/89, з пропозицією про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Сама доповідна записка від 13 липня 2018 року вих. № ЦБ-14/89 підготовлена на підставі акта від 03 липня 2018 року № ЦБ-11/20 про результати службової перевірки регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з питань проведення закупівель за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня

2018 року, яким встановлені порушення при проведенні у 2018 році закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів. Апеляційний суд не урахував, що наявність порушень при закупівлі тенів у зазначений період, підтверджено також поясненнями свідків: старшого ревізора відділу з контролю за фінансово-господарською діяльністю управління внутрішнього контролю регіональна філії «Одеська залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю

АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_4 та інженера 1 категорії відділу економічної та інформаційної безпеки регіональної філії «Львівська залізниця» Департаменту безпеки АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 .

У січні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у якому вона просила поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги ОСОБА_1 отримав лише 18 грудня 2019 року, а тому вона не мала можливості надати відзив у встановлений судом строк, до 04 грудня 2019 року.

Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк для подання відзиву на касаційну скаргу АТ «Укрзалізниця», та приєднати його до матеріалів справи.

Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що постанова апеляційного суду є законною та обгрунтованою, ухваленою на основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги АТ «Укрзалізниця». Апеляційний суд правильно встановив, що у наказі від 16 липня 2018 року № 1420/ос не зазначено, у чому саме полягало одноразове грубе порушення трудових обов`язків позивачем, а міститься посилання виключно на доповідну записку від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/89, у якій відсутні дані про вчинення ОСОБА_1 одноразового грубого порушення трудових обов`язків, за вчинення якого його могло бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Матеріали справи не містять доказів недбалого ставлення позивача до грошових коштів АТ «Укрзалізниця» при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів, та наявність причинного зв`язку між неналежним виконанням трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали унаслідок такого порушення.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з місцевого суду .

Матеріали справи надійшли до Верховного Суду у листопаді 2019 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Державного територіально-галузевого об`єднання «Львівська залізниця» від 20 жовтня

2015 року № 311/ос ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відокремленого підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» (з 21 грудня

2015 року повне найменування - виробничий структурний підрозділ «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»).

Згідно з пунктом 1 Положення про виробничий структурний підрозділ «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», затвердженого наказом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» 02 грудня 2015 року № 13-вон/од, зі змінами (далі - Положення), служба матеріально-технічного забезпечення є виробничим структурним підрозділом апарату управління регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Керівництво службою матеріально-технічного забезпечення здійснює начальник, якого призначає начальник АТ «Укрзалізниця» за погодженням з начальниками відповідних департаментів, управлінь апарату управління товариства, згідно з розподілом функціональних повноважень, відповідно до встановленого порядку (пункт 13 Положення). Начальник служби матеріально-технічного забезпечення вирішує питання діяльності Служби за винятком тих, які належать до компетенції Залізниці та Товариства; діє за довіреністю від імені Товариства, представляє Товариство, Залізницю та Службу в усіх установах та організаціях; розпоряджається за погодженням із Залізницею коштами та майном відповідно до чинного законодавства; укладає за довіреністю договори, угоди, видає доручення; несе відповідальність за виконання своїх обов`язків згідно з чинним законодавством, належне дотримання вимог нормативних документів у сфері експлуатаційної діяльності; несе повну відповідальність за фінансово-господарську діяльність Служби, за формування та виконання планових показників фінансово-господарської діяльності; несе персональну відповідальність за ефективність використання державних коштів під час закупівель товарів, робіт та послуг (пункт 14 Положення).

Для організації ведення фінансово-господарської діяльності, здійснення розрахункових операцій структурними підрозділами регіональної філії «Львівська залізниця», наказом в.о. начальника регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 25 листопада 2016 року надано працівникам Філії, згідно з додатком до наказу, у тому числі ОСОБА_1 , право здійснювати господарські та фінансові операції через банківські рахунки, відкриті Філією для її структурних підрозділів, та право першого та другого підпису на фінансових та банківських документах.

Згідно з посадовою інструкцією, затвердженою в.о. директора регіональної філії «Львівська залізниця» 26 квітня 2018 року, начальник структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» здійснює керівництво господарською і фінансовою діяльністю Служби відповідно до чинного законодавства; контролює виробничу і фінансову діяльність безпосередньо підпорядкованих виробничих підрозділів Залізниці, ефективне використання державного майна в Службі та підрозділах; забезпечує стабільну роботу Служби по постачанню матеріально-технічних ресурсів для експлуатаційно-виробничих та будівельних потреб Залізниці, по своєчасному накопиченню, якісному зберіганню мобілізаційних резервів та державних запасів та інше (пункт 2 посадової інструкції).

Підпунктом 4.1 пункту 4 посадової інструкції передбачено, що начальник Служби несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов`язків, передбачених цією посадовою інструкцією у відповідності до чинного законодавства, вимог інших нормативних документів з питань виробничої діяльності.

Відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» (протокол від 15 березня 2016 року № 10), наказом АТ «Укрзалізниця» від 13 квітня 2016 року № 258, зі змінами, створено декілька тендерних комітетів регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та затверджено положення про ці тендерні комітети і їх склад, зокрема створено тендерний комітет регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування, головою якого призначено позивача ОСОБА_1 .

Пунктом 2 розділу І Положення про тендерний комітет регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування визначено, що названий тендерний комітет утворюється відповідно до рішення правління АТ «Українська залізниця» та є відповідальним за організацію і проведення процедур закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування згідно із Законом України «Про публічні закупівлі».

Пунктом 1 розділу ІІ зазначеного Положення передбачено, що склад комітету, зміни до складу та положення про нього затверджуються наказом АТ «Укрзалізниця». До складу комітету входять посадові особи регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця».

Керівництво роботою комітету здійснює його голова, який призначається наказом АТ «Укрзалізниця» (пункт 3 Положення).

Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях комітету, приймаються простою більшістю голосів. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є вирішальним (пункт 6 Положення).

Пунктом 1 розділу ІV Положення передбачено, що голова комітету несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.

За порушення вимог, установлених Законом України «Про публічні закупівлі» та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону, члени комітету несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 2 Положення). Голова та секретар комітету несуть відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель для загального доступу.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2016 року по березень 2016 року поєднував посаду начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з посадою голови тендерного комітету регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» із закупівлі матеріально-технічних ресурсів та продуктів харчування.

Відповідно до наказів АТ «Укрзалізниця» від 15 травня 2018 року № 299 «Про проведення службової перевірки регіональної філії «Львівська залізниця» з питань проведення закупівель за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня

2018 року» та від 12 червня 2018 року № 367 «Про продовження перевірки» було проведено службову перевірку господарської діяльності регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за період з 01 січня 2016 року

по 30 квітня 2018 року з питань проведення закупівель.

Зазначена службова перевірка проводилась вибірковим методом у період

з 15 травня 2018 року по 01 липня 2018 року працівниками департаменту безпеки АТ «Укрзалізниця», за наслідками якої 03 липня 2018 року складений акт № ЦБ-11/20 про результати службової перевірки регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця» з питань проведення закупівель за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року. Зазначеним актом встановлено, що тендерним комітетом, який очолював ОСОБА_1 , порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині раціонального використання грошових коштів АТ «Укрзалізниця».

Під час проведення перевірки на адресу позивача направлялась вимога

від 25 червня 2018 року № ЦБ РФ Льв-09/228 про надання пояснень щодо прийняття рішень тендерного комітету, які були надані 27 червня 2018 року.

На вимогу позивача від 10 липня 2018 року, листом голови комісії - начальника відділу економічної та інформаційної безпеки регіональної філії «Львівська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» від 11 липня 2018 року (вих. № ЦБ РФ Льв-09/) позивачеві скеровано матеріали перевірки для ознайомлення та надання особистих пояснень у термін до 10:00 год. 12 липня 2018 року.

За результатами розгляду матеріалів перевірки регіональної філії Львівська залізниця АТ «Укрзалізниця» з питання проведення закупівель за період

з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року, проведеної відділом економічної та інформаційної безпеки регіональної філії «Львівська залізниця», та доповідної записки директора Департаменту безпеки АТ «Укрзалізниця» Ковтуна В. В.

від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/86 (протокол наради з розгляду матеріалів перевірки регіональної філії «Львівська залізниця» з питань проведення закупівель за період з 01 січня 2016 року по 30 квітня 2018 року від 13 липня 2018 року), вирішено, зокрема, погодитись з пропозицією директора Департаменту безпеки Ковтуна В. В. про необхідність вирішення питання щодо перебування на займаній посаді начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 .

Наказом АТ «Укрзалізниця» від 16 липня 2018 року № 1420/ос ОСОБА_1 звільнено із займаної посади начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків. Підставою звільнення зазначено доповідну записку директора Департаменту безпеки регіональної філії «Львівська залізниця» Ковтуна В. В.

від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/89.

Згідно з доповідною запискою, на підставі якої відбулося звільнення позивача, встановлено за результатами службової перевірки існуючі у діяльності регіональної філії «Львівська залізниця» системні порушення вимог Закону України «Про публічні торги» та іншого законодавства у сфері здійснення державних закупівель, що мають негативний вплив на фінансовий стан підприємства, та серед іншого, запропоновано за нераціональну організацію закупівель, що призводить до закупівлі зайвої (неходової) продукції, закупівлю ТМЦ за завищеними цінами, маніпуляції з річними планами закупівель, відміни процедур закупівель з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» розглянути питання щодо перебування на займаних посадах начальника Служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» ОСОБА_1 та головного інженера цієї Служби ОСОБА_6 .

Наказом регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця»

від 16 липня 2018 року № 276/ос ОСОБА_1 оголошено наказ АТ «Укрзалізниця» від 16 липня 2018 року № 1420/ос.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги АТ «Укрзалізниця» не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Статтею 139 КЗпП Українивстановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору

у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку про те, що рішення про звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України може бути прийняте роботодавцем за наявності сукупності таких умов: суб`єктом дисциплінарної відповідальності може бути певна категорія працівників; для застосування вказаної норми закону необхідно встановити факт порушення працівником своїх трудових обов`язків; порушення повинно бути одноразовим та грубим; рішення про звільнення працівника може прийняти лише уповноважена на те особа.

На дату звільнення ОСОБА_1 займав посаду начальника служби матеріально-технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Укрзалізниця», а тому як правильно встановили суди, відповідач мав право застосувати щодо нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган, в силу частини третьої статті 149 КЗпП України, повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Обов`язковою умовою визнання діянь працівника як порушення трудових обов`язків є протиправність цих діянь, наявність вини, незалежно від її форми та причинного зв`язку між порушенням і його наслідку.

Порушення трудових обов`язків з прямим умислом може бути визнаним таким, що підпадає під пункт 1 частини першої статті 41 КЗпП України, навіть за відсутності шкідливих наслідків.

Під порушенням трудових обов'язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов'язків віднесені обов'язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема, неналежне керівництво роботою ввіреного підрозділу, ослаблення контролю за роботою підлеглих працівників тощо, не дає підстав для звільнення керівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у частині визнання незаконним та скасування наказу про звільнення позивача, поновлення його на раніше займаній посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, апеляційний суд обгрунтовано виходив з того, що наказ АТ «Укрзалізниця»

від 16 липня 2018 року № 1420/ос взагалі не містить сформульоване одноразове грубе порушення трудових обов`язків, яке стало підставою для звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України. Саме по собі посилання у наказі на те, що підставою звільнення позивача з посади начальника служби матеріального технічного забезпечення регіональної філії «Львівська залізниця» за одноразове грубе порушення своїх посадових обов`язків, згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, є доповідна записка від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/89, не дає можливості встановити, яке саме одноразове грубе порушення трудових обов`язків було допущене ОСОБА_1 , оскільки і в самій доповідній записці не зазначено конкретного одноразового грубого порушення позивачем своїх трудових обов`язків, а містяться лише посилання на встановлені за результатами службової перевірки у діяльності регіональної філії «Львівська залізниця» системні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та іншого законодавства у сфері здійснення державних закупівель, що мають негативний вплив на фінансовий стан підприємства.

Таким чином, установивши, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу, поновлення ОСОБА_1 на раніше займаній посаді та виплати йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Твердження заявника про те, що апеляційний суд не урахував, що у доповідній записці від 13 липня 2018 року № ЦБ-14/89 зазначено одноразове грубе порушення трудових обов`язків ОСОБА_1 , яким є неефективне використання та недбале ставлення до грошових коштів АТ «Укрзалізниця», нечесна праця при закупівлі тенів для обігріву стрілочних переводів у січні-лютому 2018 року, не грунтуються на відповідних доказах, зводяться до власного тлумачення ним застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги АТ «Укрзалізниця».

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак