Справа № 747/184/20

Провадження№ 2/747/3/21

У Х В А Л А

21.01.2021   року                                                                                                смт Талалаївка

Суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області Л.В. Тіщенко розглянула матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Талалаївської РДА, Державного земельного кадастру, Харківської сільської ради Талалаївського району про включення до списку доданого до Державного акту на право колективної власності  на землю та видачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, -                                                

                                               В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року ухвала Талалаївського районного суду від 27 травня 2020 року, якою позовну заяву повернуто позивачу, та постанова Чернігівського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, якою дану ухвалу змінено, скасована, та справа направлена до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, тому виникає необхідність відкрити провадження по даній справі.  Ухвалою від 28 грудня 2020 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 10.00 год 22 січня 2021 року.

До початку підготовчого судового засідання позивач ОСОБА_1   через канцелярію суду подав заяву про відвід судді. На думку позивача головуюча суддя Тіщенко Л.В. не може брати участь в розгляді справи, оскільки нею прийнята незаконна ухвала від 27 травня і 2020 року та незаконно повернуто позовну заяву ОСОБА_1 . На думку позивача суддя до розгляду справи по суті вирішила предмет  спору, передчасно сформувала незаконні висновки по суті. Поскільки незаконна ухвала судді Тіщенко Л.В. скасована Верховним Судом, повторна участь судді у розгляді справи викликає у позивача сумні щодо неупередженості судді Тіщенко Л.В. під час розгляду справи.  Тому позивач ОСОБА_1 заявляє відвід головуючій судді Тіщенко Л.В.                       Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід, суддя приходить до наступного висновку.   

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, зокрема і у тому випадку, коли є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Частиною 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Частиною 7 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, заявлений поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового  провадження. Згідно ч.8 ст. 40 ЦПК України  суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Оскільки заява про відвід судді подана позивачем ОСОБА_1 поза межами судового засідання, тому він розглядається судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.     

Розглядаючи питання щодо підстав відводу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.  

У «Основних принципах незалежності судових органів» зазначено що «Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин». Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об`єктивні, так і суб`єктивні елементи (рішення у справах «П`єрсак проти Бельгії» від 1.10.1982 р., «Де Куббер проти Бельгії» від 26.10.1984р.). Об`єктивний критерій безсторонності полягає у тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність суддів (приміром, легітимність складу суду). Другий критерій - це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше. Неупереджений суддя складає свою думку у справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо.            

Європейський суд з прав людини ЄСПЛ у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності.      

Таким чином розгляд головуючою суддею даної справи може викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, оскільки нею вже давалась оцінка правовідносинам, що виникли між учасниками справи, та постановлялись ухвали  про залишення позовної заяви без руху та про повернення позовної заяви, яка була скасована Верховним Судом.    

Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.   

Тому, з метою уникнення у сторін сумнівів у незалежності, неупередженості або об`єктивності головуючої судді у даній справі, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, необхідно задовольнити заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Тіщенко Л.В.      

Частиною 1 ст. 41  ЦПК України передбачено, що у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею який визначається в порядку встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Керуючись ст. 36, 39,  40,  41 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючій судді Тіщенко Л.В. задовольнити.

Справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Талалаївської РДА, Державного земельного кадастру, Харківської сільської ради Талалаївського району про включення до списку доданого до Державного акту на право колективної власності  на землю та видачу витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності передати до канцелярії Талалаївського районного суді для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Л.В.Тіщенко