КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

                 ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ__________________________

                                                                    Справа № 2-а-450/10                

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 квітня 2010 року                                         м. Макіївка                                                  

Кіровський районний суд міста  Макіївки  Донецької області

у складі:                     головуючої - судді              Негода О.М.

при секретарі              Єжова Д.В.

    за участю:                 позивачки                  ОСОБА_1

                        представника відповідача          Макуріній О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення належних виплат і покладання зобов’язання про здійснення нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

22 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо здійснення належних виплат і покладання зобов’язання про нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 1 січня 2009 року, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її права на отримання належних за законом соціальних виплат.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що вона має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячного підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із норм Закону, вона має право на отримання вказаного підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року, однак управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки незаконно відмовило їй у нарахуванні та виплаті доплати до пенсії, у визначеному розмірі.

Посилаючись на порушення її конституційних прав на належний соціальний захист, позивачка просить суд визнати протиправною бездіяльність посадових осіб відповідача щодо нездійснення належних виплат і зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, починаючи з 1 січня 2009 року по день розгляду справи судом, та в подальшому нараховувати надбавку до пенсії у вказаному розмірі.

      Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області позовні вимоги ОСОБА_1 не визнало, пославшись на їх безпідставність. У судовому засіданні представник відповідача – Макуріна О.С., що діє за довіреністю юридичної особи, заперечуючи позов, стверджувала про правомірность  дій працівників управління з посиланням на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими підвищення до пенсії дітям війни встановлені у твердих розмірах, та на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Крім того, відповідачка у 2009 році зверталась до суду з аналогічним позовом і постановою Кіровського районного суду м. Макіївки від 12 листопада 2009 р. у позовних вимогах за період з 1 січня по 12 листопада 2009 року їй було відмовлено. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

    Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог (статті 11 КАС України), установив наступне.

    Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    В частині шостій цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    За даними паспорту серії ВВ № 289389, виданого Кіровським районним відділом Макіївського міського управління ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1 народилася 21 липня 1940 року, є громадянкою України. Правовий статус позивачки як дитини війни підтверджено   пенсійним посвідченням № 30961, виданим управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки.

    Положення Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-V «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також щодо призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Закон України “Про державний бюджет України на 2010 рік” ще не прийнятий. На даний час Закон «Про соціальний захист дітей війни» діє у зазначеній редакції.

       На протязі 2009-2010 років року управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки доплата ОСОБА_1 до пенсії як дитині війни нараховувалась і виплачувалась у твердому розмірі – щомісячно по 49 грн. 80 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 1 січня 2009 року положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене випливає, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районні міста Макіївки як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинно було діяти згідно до вимог статті 6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачці належні нарахування і виплату підвищення до пенсії їй як дитині війни, що не було зроблено.

Кіровським районним суд м. Макіївки 12 листопада 2009 року вже розглянуті позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФ України в Кіровському районі м. Макіївки щодо нарахування та виплаті їй підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 січня по 12 листопада 2009 року. Постанова суду була оскаржена сторонами в апеляційному порядку і станом на 9 квітня 2010 року не набрала чинності. Ухвалою суду від 9 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 за вказаний період залишені без розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача в період з 13 листопада 2009 року були порушені встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_1

 Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої, згідно статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначили механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

За таких обставин визначна в частині 1 статті 28 цього Закону величина мінімального розміру пенсії за віком підлягає застосуванню для обрахування інших пенсій і доплат.

Суд визнає безпідставними доводи відповідача про відсутність спеціального бюджетного фінансування в обсязі, передбаченому нормами Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату підвищення пенсій. Наведені у запереченні відповідачем аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки як дитини війни права на отримання соціальної виплати-підвищення до пенсії і для звільнення відповідача від такої допомоги у зазначеному Законом розмірі.

Передбачене в статті 71 Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат в абсолютних сумах у межах асигнувань, встановлених за відповідними бюджетними нормами, на думку суду, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а у нормі вказаної статті Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” вихідними критеріями розрахунку є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Посилання відповідача про необхідність відновлення дії статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» у редакції, що існувала до 1 січня 2008 року, тільки за спеціальною вказівкою нормативно-правового акту, судом визнаються безпідставними, оскільки відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі з моменту визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність, а тому відновлюється дія попередньої редакції статті Закону.

Позивачкою були заявлені позовні вимоги про покладення на відповідача зобов’язань в подальшому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання управління ПФУ в подальшому нараховувати надбавку до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд визнає, що вимоги ОСОБА_1  про виплату їй підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 13 листопада 2009 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки порушило норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачці сум відповідно до Закону.

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

Відповідач є державною установою, тому суд вважає можливим у відповідності до положень статті 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями  9, 11, 21, 71, 88, 105,  158-160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецькій області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області щодо нездійснення  ОСОБА_1  з 13 листопада 2009 року щомісячних виплат підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області за рахунок коштів Державного бюджету України здійснити  ОСОБА_1  як дитині війни відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», з 13 листопада 2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

       Апеляційна скарга на постанову суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.

Постанова у повному обсязі складена 14 квітня 2010 року.

        Суддя