Провадження номер 3/741/25/21

Єдиний унікальний номер 741/1532/20

ПОСТАНОВА

іменем України

    21 січня 2021 року м. Носівка

       Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

                       головуючого – судді  Крупини А.О.,

                         з участю секретаря судового засідання Качан О.В.,

                         особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення (протокол серії ДПР18 № 221089), передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина  України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 221089 від 12   грудня   2020   року    ОСОБА_1 12 грудня 2020 року о 16 год. 20 хв. у м. Носівка по вул. Полівка керував автомобілем ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія  у встановленому законом порядку проводився і застосуванням приладу Драгер у присутності двох свідків, чим  порушив вимоги п. 2.9«а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав та пояснив, що він вживав спиртні напої, після чого керував автомобілем.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, всебічно, повно й об`єктивно дослідивши всі обставини справи, керуючись законом і правосвідомістю, суд робить нижченаведений висновок.

Так, відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Допустима норма вмісту алкоголю в крові водія в Україні становить 0,2 проміле.

Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння встановлено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до пунктів 1, 6 розділу ІІ вищевказаної Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Із матеріалів справи вбачається, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми підписами підтвердили, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився за допомогою приладу «Драгер».

У протоколі про адміністративне правопорушення містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 , у яких зазначено, що він випив сто грамів горілки, після чого керував автомобілем ВАЗ.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Аналізуючи докази по справі, суд уважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена та, крім його пояснень, даних у судовому засіданні, підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 221089; результатом тесту, проведеного за допомогою приладу Драгер, із якого вбачається, що ступінь сп`яніння ОСОБА_1 12 грудня 2020 року о 16:39 год. становить 2,10 проміле; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зафіксовано результат огляду на стан сп`яніння – 2,10 проміле – та те, що ОСОБА_1 з результатом згоден; копією акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.

Отже, своїми діями ОСОБА_1 учинив адміністративне правопорушення, передбачене  ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до ст. 34 КУпАП суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , щире розкаяння винного.

Відповідно до ст. 35 КУпАП судом не встановлено обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення Територіального сервісного центру № 7443 РСЦ ГСЦ МВС в Чернігівській області від 14 січня 2021 року № 31/15-14 згідно з даними ЄДР МВС ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2020 року посвідчення водія не отримував.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є водієм в розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1.10 ПДР України, на нього не може бути накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, обставину, що пом`якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд робить висновок, що достатнім та необхідним для виховання правопорушника й запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами, буде призначення адміністративного стягнення в мінімальних межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суд 

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працезданих осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Носівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя                 А.О. Крупина