УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2020 Справа №607/26727/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого – судді Базана Л.Т.

при секретарі с/з – Хамелко О.Ю.

під час судового розгляду в залі суду кримінального провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України,

за участю: прокурора – Хрипливого Є.В., обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про скасування постанови керівника Тернопільської обласної прокуратури Миколайчука А.Б. від 30 листопада 2020 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України, як такої, що не відповідає вимогам норм КПК України, є невмотивованою в частині, що стосується випадків та порядку зміни групи прокурорів у кримінальному провадженні, а тому, на думку обвинуваченого, є незаконною як і доручення прокурора Середзінського І.В.

Суд, заслухавши клопотання обвинуваченого, думку прокурора, який заперечив у задоволенні наведеного клопотання, ознайомившись із матеріалами судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити частково, виходячи з наступних мотивів.

За ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

А за ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно с.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, серед інших, відноситься забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, за якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Кримінальне провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України знаходиться на стадії судового розгляду, де прокурором і було подано оскаржувану обвинуваченим постанову керівника Тернопільської обласної прокуратури Миколайчука А.Б. від 30 листопада 2020 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244.

Зважаючи на наведені вище норми чинного законодавства України суд вважає за можливе проводити розгляд клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , вимоги якого є по своїй суті скаргою на рішення прокурора.

З матеріалів судового провадження слідує, що в момент надходження до суду, а саме 26 грудня 2018 року, обвинувального акта у кримінальному провадженні №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України, у ньому, під час досудового розслідування, було визначено групу прокурорів прокуратури Тернопільської області у складі: Кашлюка І.В. (старший групи), Миколюка О.М. та Шуманського П.В., де у судових засіданнях приймали участь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Після цього, 25 липня 2019 року першим заступником прокурора Тернопільської області Голомшею М.Я. винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244, якою, у зв`язку із складністю кримінального провадження та звільненням із займаних посад прокурорів із групи прокурорів у цьому к/п, змінено на групу прокурорів у складі наступних прокурорів прокуратури Тернопільської області – Гуля В.І., ОСОБА_4 та Єдинак І.В. (старший групи прокурорів), де у судових засіданнях приймала участь прокурор Єдинак І.В.

Надалі, 20 вересня 2019 року першим заступником прокурора Тернопільської області Голомшею М.Я. знову винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244, якою, у зв`язку із складністю кримінального провадження та звільненням із займаних посад прокурорів із групи прокурорів у цьому к/п, змінено на групу прокурорів у складі наступних прокурорів прокуратури Тернопільської області – Гуля В.І., Бенев`ята С.В. та Смередчука О.В. (старший групи прокурорів), де у судових засіданнях приймав участь прокурор Смередчук О.В.

У подальшому, 12 вересня 2020 року керівником Тернопільської обласної прокуратури Петришиним М.С. у черговий раз винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244, якою, у зв`язку із реорганізацією прокуратури Тернопільської області, змінено на групу прокурорів у складі наступних прокурорів Тернопільської обласної прокуратури – Середзінського І.В., Гуля В.І. та Матієк Л.Г. (старший прокурор групи прокурорів), де у судових засіданнях приймала участь прокурор Матієк Л.Г., яку 09 листопада 2020 року було відведено судом від судового провадження з розгляду кримінального провадження №12017210180000244 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 та ч.2 ст.189 КК України унаслідок задоволення її заяви про самовідвід.

30 листопада 2020 року керівником Тернопільської обласної прокуратури Миколайчуком А.Б. ще раз винесено постанову про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12017210180000244, якою, у зв`язку із складністю кримінального провадження та необхідністю здійснювати підтримання державного обвинувачення, кадровими змінами в штаті Тернопільської обласної прокуратури, змінено на групу прокурорів у складі наступних прокурорів Тернопільської обласної прокуратури – Середзінського І.В. (старший прокурор групи прокурорів), Шуманського П.В., Гулкевича В.Д., Гарматюка Р.Є. та Хрипливого Є.В., де у судових засіданнях за письмовим дорученням старшого прокурора групи прокурорів у к/п приймав участь прокурор Хрипливий Є.В.

У зв`язку із вищезазначеними змінами групи прокурорів у кримінальному провадженні судовий розгляд у ньому неодноразово відкладався у зв`язку із клопотаннями прокурорів, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, в порядку ч.4 ст.324 КПК України, про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні, та задоволення судом вказаних клопотань, що впливає на розумність строків розгляду к/п №12017210180000244 судом.

Ст.110 КПК України визначено форму постанови, яка виноситься, у тому числі, прокурором. Рішення прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли прокурор визнає це за необхідне.

За ст.37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених ч.ч. 4 і 5 ст.36, ч.3 ст.313, ч.2 ст.341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

З системного аналізу норм КПК України щодо обставин здійснення зміни прокурора (групи прокурорів) слідує, що прокурор, як сторона обвинувачення здійснює свої повноваження у кримінальному провадженні з початку досудового розслідування (яке розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР) до кінця судового провадження, яке закінчується постановленням та набранням в порядку, передбаченому ст.532 КПК України, судовим рішенням законної сили.

Закріплення в цій нормі закону здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення є втіленням завдання кримінального провадження в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, а також необхідне для підвищення ефективності процесуальної діяльності прокурора щодо доведеності перед судом обвинувачення з метою забезпечення кримінальної відповідальності особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.

Зазначена норма кримінального процесуального закону шляхом відсилання до інших його норм наводить вичерпний перелік обставин, передбачених КПК України, щодо можливості заміни прокурора в одному й тому самому кримінальному провадженні. Така заміна здійснюється керівником відповідного органу прокуратури або прокурором вищого рівня.

Порядок здійснення повноважень прокурора в одному кримінальному провадженні іншим прокурором є прерогативою керівника органу прокуратури та прокурора вищого рівня, які з обставин, в порядку та спосіб, передбачені КПК України, усунули прокурора від виконання повноважень та призначили іншого прокурора для участі в цьому кримінальному провадженні чи самостійно взяли участь у ньому. Вказане випливає із принципу єдності та централізації системи органів прокуратури, передбачених ст.124 Конституції України, згідно з якою прокуратура становить єдину систему, та ст.7 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Реалізації службовою особою органу прокуратури права заміни здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором вищого рівня має передувати: а) вчинення прокурором нижчого рівня, який брав участь у кримінальному провадженні, незаконних дій, або невжиття заходів щодо вчинення законних дій, що стало наслідком протиправної бездіяльності; б) скасування прокурором вищого рівня незаконного рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності прокурора нижчого рівня, який брав участь у кримінальному провадженні; 4) усунення від участі в судовому розгляді прокурора керівником органу прокуратури або прокурором вищого рівня, якщо ними відмовлено (прокурору, який брав участь у судовому розгляді) в погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення. Після усунення від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював такі питання, керівник органу прокуратури або прокурор вищого рівня самостійно бере у ньому участь або доручає участь іншому прокурору 5) неможливості здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні через: а) задоволення заяви про його відвід; 6) тяжка хвороба, що підтверджується відповідним медичним висновком та з фізіологічних причин унеможливлює реалізацію прокурором своїх повноважень у кримінальному провадженні; в) звільнення з органу прокуратури (припинення трудових відносин між особою, яка виконувала повноваження прокурора, із системою органів прокуратури в порядку та спосіб, передбачені КЗпП, Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарним статутом прокуратури України; г) іншу поважну причину, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні (відпустка (у тому числі по догляду за дитиною), пологи, перебування у відрядженні, перебування на сесії у навчальному закладі чи курсах підвищення кваліфікації, відсторонення від посади на час проведення службового розслідування тощо); ґ) неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. Вказана обставина може бути застосована у виняткових випадках та має відсильний характер, оскільки питання прокурорського нагляду за додержанням законів під час досудового розслідування та ефективність його здійснення визначається галузевим наказом Генерального прокурора.

Таким чином, зважаючи на вимоги норм КПК України, рішення керівника прокуратури про заміну прокурора також приймається у формі постанови, головна вимога до якої - чітке розкриття в мотивувальній частині наявності підстав, передбачених ч.2 ст.37 КПК України, з посиланням на відповідні джерела таких відомостей.

Як слідує з матеріалів судового провадження, у ньому, в різні проміжки часу, брали участь декілька прокурорів, серед яких, зважаючи на останню по часу постанову про зміну групи прокурорів, винесену керівником Тернопільської обласної прокуратури Миколайчуком А.Б. 30 листопада 2020 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , були прокурорами у кримінальному провадженні найдовше по часу, зокрема останній із прокурів – ще на стадії досудового розслідування і продовжують, на даний час, працювати в структурі Тернопільської обласної прокуратури.

Разом із тим, у тексті постанови керівника Тернопільської обласної прокуратури Миколайчука А.Б. від 30 листопада 2020 року вказано причину зміни групи прокурорів у кримінальному провадженні, а саме – через складність кримінального провадження та необхідність здійснювати підтримання державного обвинувачення, кадрові зміни в штаті Тернопільської обласної прокуратури, а також у мотивувальній частині зовсім не описано наявності підстав, передбачених ч.2 ст.37 КПК України, з посиланням на відповідні джерела таких відомостей, зокрема щодо того, яким чином це впливає на неможливість брати участь у кримінальному провадженні раніше визначених у ньому прокурорів, зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Таким чином, суд, проаналізувавши вищенаведені обставини, приходить до висновку, що прокурори за постановою керівника Тернопільської обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року ОСОБА_6 про зміну групи прокурорів у к/п - Гулкевич В.Д., Гарматюк Р.Є. та Хрипливий Є.В. визначені всупереч вимог ст.37 КПК України.

Що ж стосується вимог обвинуваченого ОСОБА_1 у клопотанні – скасувати доручення прокурора Середзінського І.В. на підтримання публічного обвинувачення під час розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області к/п №12017210180000244 прокурору Хрипливому Є.В., то вказане доручення суд вважає письмовим виразом результату керівництва старшим групи прокурорів у к/п Середзінзького І.В. діями іншого прокурора із складу групи прокурорів відповідно до постанови від 30 листопада 2020 року, а тому не вбачає підстав для його скасування, оскільки вказане доручення не є процесуальним документом в розумінні норм КПК України у процесі судового провадження.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 55, 64 Конституції України, ст.ст. 1, 7, 37, 110, 350 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити частково, вважати прокурорів за постановою керівника Тернопільської обласної прокуратури від 30 листопада 2020 року ОСОБА_6 про зміну групи прокурорів у к/п - Гулкевича В.Д., Гарматюка Р.Є. та Хрипливого Є.В. такими, що визначені всупереч вимог ст.37 КПК України.

У задоволенні решти вимог клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан