З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

385/1537/20

2/385/47/21

21.01.2021 року

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Гайвороні, Кіровоградської області справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 15.03.2011 року.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Банком відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12000,00 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 10.09.2020 року має заборгованість - 17330,74 грн., яка складається з наступного:

13181,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі:

0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

13181,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

4148,84 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

0,00 грн. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нарахованої комісії.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, хоч про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою та трекінг відправлення про поштове повідомлення про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подала.

16.12.2020 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Зважаючи на те, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, заяв про причини неявки чи про відкладення, відзиву не подала, суд на підставі п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України розглянув справу за її відсутності та згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України ухвалив заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 15.03.2011 року підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою отримала кредитний ліміт на кредитну карту (а.с. 23).

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку «УНИВЕРСАЛЬНАЯ», «ПЕНСИОННАЯ КАРТА» з кредитним лімітом 4000 грн.

З Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, «Извлечение из Условий и правил предоставления банковских услуг Утвержденные приказом от 06.03.2010 г. №СП-2010-256» вбачається відсутність в таких підпису ОСОБА_1 (а.с. 24, 25-48).

Відповідно до довідки АТ КБ "Приватбанк" про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а.с. 21), старт карткового рахунку 15.03.2011 року; встановлено кредитний ліміт 7000,00 грн., надалі розмір кредитного ліміту поступово збільшувався та 22.11.2017 року становив 12000,00 грн., після чого зменшився та станом на 04.02.2020 року становив 0,00 грн.

Згідно довідки АТ КБ "Приватбанк" (а.с. 22) за кредитним договором ОСОБА_1 було надано 4 кредитні картки за № НОМЕР_1 , дата відкриття - 15.03.2011 рік, термін дії - до 12/14, за № НОМЕР_2 , дата відкриття - 12.08.2013 рік, термін дії - до 08/17, за № НОМЕР_3 , дата відкриття - 21.08.2014 рік, термін дії - до 0/18, за НОМЕР_5, дата відкриття - 27.03.2018 рік, термін дії - до 01/22 .

Згідно з наданим АТ КБ «Приватбанк» розрахунком (а.с. 7-15), заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.09.2020 року перед банком становить 17330,74 грн., яка складається з наступного:

13181,90 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі:

0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;

13181,90 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;

0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

4148,84 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

0,00 грн. - нарахована пеня;

0,00 грн. - нарахованої комісії.

З виписки АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 16-20) за договором з ОСОБА_1 вбачається, що станом на 14.09.2020 року в такій відображено рух коштів, остання операція 01.07.2020 року, залишок після операції становив - 17330,74 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторони, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 оформила заяву про надання їй позивачем АТ КБ «Приватбанк» кредитної карти з кредитним лімітом та своїм підписом у заяві підтвердила отримання цієї кредитної карти.

Суд зазначає, що в заяві, підписаній сторонами, не зазначено розмір відсотків за користування кредитом, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з відповідача 17330,74 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту (простроченим тілом кредиту), заборгованість за простроченими відсотками, заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, нарахованої пені. Обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, позивач посилається на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua (згідно з якими обслуговується відповідач), як невід`ємну частину спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/), що наявні в матеріалах справи, визначені у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що ці документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), розміру і порядку їх нарахування.

Крім цього, роздруківка із сайту позивача, на переконання суду, не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Відтак у цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «Приватбанк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За наведених обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

З огляду на те, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, наданий позивачем, не містять підпису відповідача, і, таким чином, не містить належного підтвердження повідомлення відповідача (позичальника) про умови кредитного договору, тому такий витяг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, і позичальнику належним чином повідомлено про умови кредитування.

Висновки суду повністю узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Міжнародними актами, зокрема, Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» констатовано, що споживачі здебільшого знаходяться в нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти, купівельної спроможності та виходячи з важливості сприяння справедливому, рівноправному та усталеному економічному і соціальному розвитку, у зв`язку з чим сформульовано керівні принципи для захисту інтересів споживачів.

Отже, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримано вимоги, передбачені ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в частині повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Разом з тим, суд зазначає, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку в повному обсязі АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а згідно частини другої статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Тому стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту суд вважає підставним та обґрунтованим.

Ураховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту. У задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме: стягненні заборгованості за нарахованими відсотками, заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, та нарахованої пені не підлягають до задоволення у зв`язку з їх недоведеністю. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження встановлення процентів за користування кредитом при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту, оскільки відповідач не підписував Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умов та правил надання банківських послуг, якими передбачено їх нарахування (їх витяги), а, отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у вигляді процентів, пені та штрафів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає лише заборгованість за тілом кредиту у сумі 13181,90 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1598,80 грн. (13181,90 х 100% : 17330,74 = 76,06%; 2102,00 : 100% х 76,06% = 1598,80).

На підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 15.03.2011 року у сумі 13181,90 грн.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського,1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1598,80 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано в Гайворонський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 21.01.2021