Справа НОМЕР_2-25\10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Люклянчука В.Ф.

при секретарі: Євтєєвої О.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника прокуратури: Омельченко О.С.

відповідача: ОСОБА_5

представника відповідача: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Стахановського міського суду Луганській області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про перевід прав зобов’язань покупця, треті особи КП “Стахановське БТІ”, Перша державна нотаріальна контора м. Стаханова,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що 13.06.2002 року він придбав у власність 22/100 частини жилого будинку з усіма господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_1).

Згідно п.1 договору 22/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 придбане позивачем представляє собою квартиру НОМЕР_1.

Після оформлення документів на право власності у КП «Стахановське БТІ», станом на 10.10.2003 р. позивачем  була отримана довідка із реєстру права власності нерухомого майна, згідно якої крім позивача, як власника придбаної 22/100 частини жилого будинку з усіма спорудами та господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1, власником іншої 20/100 частини даного домоволодіння є ОСОБА_8 – квартира НОМЕР_2 та іншої 58/100 частиною даного домоволодіння є територіальна громада в особі Стахановської міської Ради – квартира НОМЕР_3 та квартира НОМЕР_4.

Після смерті ОСОБА_8 у спадщину на 22/100 жилого домоволодіння з усіма прилеглими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_2) вступила ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2006 року, виданого державною нотаріальною конторою НОМЕР_1, реєстр НОМЕР_2-1720.

14.07.2006 року ОСОБА_7 продала 22/100 частини жилого домоволодіння з усіма прилеглими господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ( квартира НОМЕР_2) в адресу ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 14.07.2006р., засвідченому державною нотаріальною конторою НОМЕР_1, реєстр 2-1752 за ціною 15800 грн. На момент укладання зазначеного договору купівлі-продажу позивач вже був співвласником домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Стаханові зі всіма господарськими будівлями та спорудами, проте ОСОБА_7 не повідомила позивача про продаж, не запропонувала першочергове право викупу частини у спільній частковій  власності.

15.08.2006 р. ОСОБА_3 реалізує придбання 22/100 частини жилого домоволодіння з усіма прилеглими  будівлями та спорудами, розташованими за адресою: м. Стаханов, АДРЕСА_1 ( квартира НОМЕР_2) в адресу ОСОБА_5.

У позовній заяві просить суд:

1. перевести на позивача права та обов’язки покупця за договором купівлі-продажу 20/100 частини житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: м. Стаханов. АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_2) укладеного 14.07.2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3;

2. визнати за позивачем право власності на 20/100 частину жилого будинку з прилеглими до них господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: м. Стаханов, АДРЕСА_1 ( квартира НОМЕР_2);

3.визнати договір купівлі-продажу 20/100 частини жилого домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 ( квартира НОМЕР_2) з усіма прилеглими будівлями та спорудами, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 15.08.2006 року недійсним;

4. зобов’язати КП «Стахановське БТІ» перереєструвати право власності на 20/100 частин жилого будинку з прилеглими до них господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: м. Стаханов, АДРЕСА_1 (квартира НОМЕР_2) з ОСОБА_5 на ОСОБА_1.

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пославшись на обставини, які викладені в позові.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позов не визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні представник прокуратури, здійснюючи представництво відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що в статті 382 ЦК України зазначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому будинку належать  на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції  будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

У відповідності до ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового                         фонду” та рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004р. №4 у справі за конституційним зверненням ОСОБА_9 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є  співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів  зовнішнього благоустрою. При цьому власники квартир багатоквартирних будинків не є власниками всього будинку.

Згідно з Інструкцією „Про затвердження Iнструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна” до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації відносяться житлові будинки квартирного типу, які поділяються на малоповерхові (1-4 поверхи). Технічній інвентаризації підлягають як квартирні житлові будинки загалом, так і їх основні елементи: секції; поверхи (надземні, цокольні, підвальні, технічні, мансардні); сходово-ліфтові вузли; квартири (групи квартир).

У додатку «Б» (обов'язкове) терміну і визначення понять офіційного видання Державного комітету України по будівництву і архітектурі, м.Київ,2005р. «Державні будівельні норми України» «Житлові будинки. Основні положення» (ДБН В.2.2-15-2005) додаються поняття:

- «Зблокований житловий будинок» - будинок квартирного типу, який складається з двох і більше квартир, кожна з котрих має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю;

-«Приквартирна ділянка» - земельна ділянка, котра примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом на нього.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження на користь громадян України квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.п.). Таким чином, Законом передбачено, що відчуженню підлягають квартири, а не частини житлового будинку, незалежно від кількості поверхів.

Якщо на квартиру оформлено право власності відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - то квартира розглядається як окремий об'єкт нерухомості. Господарські будівлі та споруди підлягають відчуженню разом з квартирою, якщо це підтверджується технічним паспортом та розрахунком часток.

Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991р. „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок”, з виділом учаснику спільної власності на будинок його частки, в даному випадку квартири, спільна власність на неї припиняється, решта учасників спільної власності втрачає право привілеєвої купівлі цієї частки.

На підставі вищенаведеного, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами, була приватизована та відчужена як окремий об'єкт нерухомості який не потребує згоди на його відчуження, при нотаріальному посвідченні.

Окрім того, вказала, що початкове спірна квартира приватизувалась ОСОБА_8. Потім в порядку спадкування власником даної квартири стала ОСОБА_10, яка продала квартиру ОСОБА_5, а той ОСОБА_3. Зазначає, що частки не приватизуються, а тільки квартири (ізольоване приміщення). ОСОБА_3 є добросовісним набувачем.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та його представник позов не визнали в повному обсязі, надавши пояснення наступні пояснення. Відповідно до п.п. 1,4 ств і п.п. 2,5 ст. 8 Закону України „Про приватизацію” і п.п. 5,14, 30 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян займані квартири передаються з державного житлового фонду у приватну власність членів сім’ї наймача (включаючи й неповнолітніх), які постійно там проживають разом з наймачем або за якими зберігається право на житло на момент проведення приватизації. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до рішення Стахановської міської Ради від 02.03.2007р. №207/11 ОСОБА_3 передано у власність земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівль площею 0,0576 га за адресою: м. Стаханов, АДРЕСА_1НОМЕР_2. На вказаній земельній ділянці розташована спірна квартира, таким чином і квартира, є власністю ОСОБА_3

У судовому засіданні представник третьої особи КП „Стахановське БТІ” позов не визнала в повному обсязі, надавши наступні пояснення. Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду – це відчуження на користь громадян України квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.п.). Таким чином, Законом передбачено, що відчуженню підлягають квартири, а не частини житлового будинку, незалежно від кількості поверхів. Якщо на квартиру оформлено право власності відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» - то квартира розглядається як окремий об'єкт нерухомості. Господарські будівлі та споруди підлягають відчуженню разом з квартирою, якщо це підтверджується технічним паспортом та розрахунком часток. Окрім того, в додатку «Б» (обов'язкове) терміну і визначення понять офіційного видання Державного комітету України по будівництву і архітектурі, м.Київ,2005р. «Державні будівельні норми України» «Житлові будинки. Основні положення» (ДБН В.2.2-15-2005) додаються поняття:

- «Зблокований житловий будинок» - будинок квартирного типу, який складається з двох і більше квартир, кожна з котрих має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю;

-«Приквартирна ділянка» - земельна ділянка, котра примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом на нього.

На підставі вищенаведеного, НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, з господарськими будівлями та спорудами, була приватизована та відчужена як окремий об'єкт нерухомості, де при реєстрації форми власності реєстратором була вказана форма власності – приватна спільна часткова, тобто - приватна підтверджує відокремленість частини дому, як окремий об'єкт нерухомості, а спільна часткова - вказує що квартира входить до складу будинку з господарчими будівлями та спорудами.

У судовому засіданні представник Першої державної нотаріальної контори м. Стаханова – державний нотаріус ОСОБА_11 позов не визнала в повному обсязі, надавши пояснення, які співпадають з поясненнями представників відповідачів та представника третьої особи. Окрім того пояснила, що державним нотаріусом Стахановської державної нотаріальної контори 12.07.2006р. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, у відповідності до якого ОСОБА_10 на майно що належало спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло виданого житлово-комунальною конторою №4 тресту „Стахановжитлобуд” 01.04.1993 р. за №4 і зареєстрованому в Бюро технічної інвентаризації м. Стаханов у 1993 р. На її адресу була винесена догана у зв’язку з проведенням перевірки щодо посвідчення договору купівлі-продажу частини житлового будинку (яка складається з відокремленої квартири НОМЕР_2), розташованої на земельній ділянці у м. Стаханові по АДРЕСА_1. Перевірка проводилася за скаргою ОСОБА_1. З цією доганою вона не була згодна. Догана через місяць була знята.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, представників третіх осіб, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до копії договору купівлі-продажу 22/100 частки житлового будинку від 13.06.2002р. позивач є власником квартири НОМЕР_1, яка складається з 22/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (ар.с. 9-10).

Згідно з копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.10.2003р. власниками домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_8, ОСОБА_1,  територіальна громада в особі Стахановської міської Ради (ар.с. 11).

Листом №711 від 09.07.2007р. КП „Стахановське БТІ” визначається наступне: 20/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (квартира№2) належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15.08.2006р. Раніш 20/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (квартираНОМЕР_2) належало ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності на приватизацію від 01.04.1993 р. Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняла ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 12.07.2006р. та продала ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 14.07.2006р. (ар.с. 12).

У відповідності до копії технічного паспорту ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, розмір частки власності 20/100 (ар.с. 101).

Згідно з копії рішення Стахановського міської Ради від 02.03.2007г. ОСОБА_3 передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,0576 га по АДРЕСА_1/НОМЕР_2 (ар.с. 105). Окрім того, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, що підтверджується копією відповідного акту (ар.с. 106).

Квартира НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 15.05.1993 р. належала ОСОБА_8 (ар.с. 109).

У відповідності до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкоємцем зазначено в заповіті майна є ОСОБА_7 Спадкове майно складається з 20/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_1 на земельній ділянці. На земельній ділянці знаходиться 20/100 частин житлового будинку: квартира НОМЕР_2, кімнати та господарські прибудови та споруди (ар.с. 135).

Згідно з копією договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 15.08.2006р. ОСОБА_5 продав ОСОБА_3 20/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_1, яка складається з відокремленої квартири НОМЕР_2, розташованої у АДРЕСА_1 на земельній ділянці. На земельній ділянці знаходиться 20/100 частин житлового будинку: квартира НОМЕР_2, кімнати та господарські прибудови та споруди (ар.с. 136-137).

До цього, відповідно до копії договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 14.07.2006р. ОСОБА_7 продала ОСОБА_5 20/100 частин житлового будинку за АДРЕСА_1, який складається з відокремленої квартири НОМЕР_2, розташованого у АДРЕСА_1 на земельній ділянці. На земельній ділянці знаходиться 20/100 частин житлового будинку: квартира НОМЕР_2, кімнати та господарські прибудови та споруди (ар.с. 138-139).

Стаття 355 ЦК України визначає, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників),  належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше  осіб із визначенням  часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності
співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець  частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників  про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права  купівлі  чи  не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна – протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити
до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач  зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Надаючи аналіз вказаним нормам, а також нормативно правовим актам, які вказували учасники процесу, суд вважає, що спірна квартира не є спільною власністю власників квартир, які розташовані за адресою: вул. Коперніка,6 в м. Стаханові.

Суд вважає, що оскільки спірна квартира, як єдиний об’єкт нерухомості, була приватизована однією особою, згодом дана квартира була продана також одній особі, то правила ст. 362 ЦК України про переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності не застосовуються, оскільки відчуження жилого приміщення в даному випадку проводилося лише наймачеві. Відчуження 20/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (квартираНОМЕР_2), тобто самостійного об’єкту права приватної власності, проводилось не у спільну часткову власність, а окремій особі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 256, 265, 355, 356, 362 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

 Суддя: