Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 464/2908/19

провадження № 61-13501св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Львівське комунальне підприємств «Львівелектротранс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року, постановлену у складі судді Теслюка Д. Ю., та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (далі -

ЛКП «Львівелектротранс») про визнання протиправними дій та скасування наказу.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що листом директора

ЛКП «Львівелектротранс» від 15 лютого 2019 року № 13/256 затверджено зміни до штатного розпису, які вводилися у дію з 01 травня 2019 року та передбачали виведення зі штатного розпису однієї штатної одиниці «начальник юридичного відділу» та трьох штатних одиниць «юрисконсульт І категорії».

Наказом від 26 лютого 2019 року № 58 «Про попередження про скорочення штату та переведення працівників» передбачено скорочення штатної одиниці - посади начальника юридичного відділу з 01 травня 2019 року з одночасним повідомленням про його наступне вивільнення.

Не погоджуючись із діями та рішеннями директора ЛКП «Львівелектротранс», ОСОБА_1 просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача в особі директора Кокошка В`ячеслава Михайловича щодо підписання листа від 15 лютого 2019 року за № 13/256 про затвердження змін до штатного розпису, які вводилися у дію

з 01 травня 2019 року та передбачали виведення зі штатного розпису однієї штатної одиниці «начальник юридичного відділу» та трьох штатних одиниць «юрисконсульт І категорії»;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 26 лютого 2019 року № 58 «Про попередження про скорочення штату та переведення працівників».

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з`явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на його електронну адресу у порядку, передбаченому статями 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судові засідання, які передували постановленню оскаржуваної ухвали, призначалися на 15 листопада 2019 року, проте позивач надіслав клопотання про відкладення розгляду, посилаючись на погане самопочуття, та на 22 листопада 2019 року, але позивач в судове засідання не з`явився, хоч був належним чином повідомлений, що підтверджується судовою повісткою, направленою на його офіційну електронну адресу 15 листопада 2019 року о 15:29 год та про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надіслав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова

від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 10 серпня 2020 року, справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено за відсутності його завчасного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Судом першої інстанції судові повідомлення надсилалися йому на електронну адресу, зазначену у його заявах та процесуальних документах, що є порушенням вимог статті 128, пункту 1 частини другої статті 223 ЦПК України, а судом апеляційної інстанції - телефонограмою, що є порушенням вимог статті 128, частини першої

статті 372, статті 379 ЦПК України.

Вказує, що суди попередніх інстанцій, зокрема суд апеляційної інстанції, дійшли хибного висновку про те, що направлення судом першої інстанції судових повісток на його електронну адресу про дати судового засідання

15 листопада 2019 року та 22 листопада 2019 року є належним способом його сповіщення у розумінні статті 128 ЦПК України.

Крім того, частина шоста статті 128 ЦПК України передбачає, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справ, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси. Однак заявник заперечує наявність у нього офіційної електронної адреси, а адреса електронної пошти, вказана у його заявах та процесуальних документах, такою не є. Стверджує, що питання закріплення за фізичною особою її офіційної електронної адреси законодавчо не врегульовано.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

10 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду поновлено строк, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

ЛКП «Львівелектротранс» про визнання дій відповідача протиправними та скасування наказу.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 27 травня 2019 року відкрито провадження, призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження. Судове засідання призначено на 18 червня 2019 року.

У судові засідання, які призначалися судом першої інстанції на 16 жовтня 2019 року, 05 листопада 2019 року, 15 листопада 2019 року та 22 листопада 2019 року, ОСОБА_1 не з`явився.

16 жовтня 2019 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із поганим самопочуттям (високий артеріальний тиск), а також надано виписку із медичної картки амбулаторного хворого від 16 жовтня 2019 року.

05 листопада 2019 року ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, суд про причини неявки не повідомив.

Про судове засідання, призначене на 15 листопада 2019 року, позивач повідомлявся шляхом направлення 05 листопада 2019 року Сихівським районним судом м. Львова на його електронну адресу судової повістки.

15 листопада 2019 року ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи з підстав поганого самопочуття.

Про судове засідання, призначене на 22 листопада 2019 року, позивач повідомлявся шляхом направлення 15 листопада 2019 року Сихівським районним судом м. Львова на його електронну адресу судової повістки.

У судове засідання 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 не з`явився.

27 липня 2020 року ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції також не з`явився. Надіслав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що не може брати участь у судовому засіданні 27 липня 2020 року у робочий час, оскільки адміністрація відповідача може застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Просить призначити розгляд справи у будь-яку п`ятницю о17:00 год.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно

у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону відповідають.

За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається

в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128 - 130 ЦПК України.

Частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі

в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка- повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом

з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Встановлено, що судові повідомлення про розгляд справи у суді першої інстанції, зокрема на 15 листопада 2019 року та 22 листопада

2019 року, направлено позивачу на його адресу електронної пошти, зареєстровану у системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу, кримінального провадження (далі - Система), розміщеній на офіційному веб-порталі «Судова вдала України».

Згідно з пунктами 1, 2 та 6 розділу 2 Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСУ) від 07 листопада 2016 року № 227 (далі - Тимчасовий регламент), документи можуть буди надіслані користувачеві судом

в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі. Реєстрація користувача відбувається шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми, із зазначенням певних відомостей для отримання процесуальних документів в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства, після реєстрації

в Системі і генерації адреси електронної пошти користувач повинен подати до суду заявку, згідно з шаблоном, розміщеним на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно з порядком, визначеним процесуальним законодавством, надсилає електронні копії процесуального документа, скріплені електронним цифровим підписом судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою на поштову скриньку учасника судового процесу, кримінального провадження, якщо такий учасник зареєстрований у Системі як користувач (пункт 1 розділу 4 Тимчасового регламенту).

У свою чергу наказ ДСА України від 07 листопада 2016 року № 227, яким затверджено Тимчасовий регламент, оперує таким поняттям, як «електронна адреса» користувача та передбачає обмін процесуальними документами, яким, зокрема, є судові повістки.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання, хоча і був належним чином повідомлений, оскільки на його електронну адресу, зареєстровану в Системі, 05 листопада 2019 року та 15 листопада 2019 року судом першої інстанції направлено судові повістки.

Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач повторно не з`явився в судове засідання 22 листопада 2019 року без поважних причин, оскільки матеріали справи містять відомості (повідомлення про вручення повістки в електронному вигляді) про належне сповіщення позивача про дату, місце і час судового засідання, в якому було постановлено ухвалу суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Верховний Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 257

ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Доводи касаційної скарги про те, що поняття «електронна адреса» та «офіційна електронна адреса» не є тотожними, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги, оскільки право суду направляти процесуальні документи, якими є, зокрема судова повістка, оскільки передбачена нормами ЦПК України як процесуальна дія суду з метою повідомлення про судове засідання та має офіційний характер, на зареєстровану в Системі електронну адресу сторони у справі обумовлено Тимчасовим регламентом, затвердженим наказом ДСА України

від 07 листопада 2016 року № 227.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні

й обґрунтовані судові рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін,

а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 415, 416, ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 22 листопада 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 10 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець