Справа № 2-123/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 року             Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі:     головуючого судді – Добривечір Л. Д.

при секретарі – Московченко О. В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 16.10.2007 року з позивача на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від усіх видів доходу (заробітку), щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сином повноліття (л.с.7). Позивач сплачує аліменти у повному обсязі, заборгованості не має. Окрім сплати аліментів, позивач надає іншу матеріальну допомогу у вигляді покупки комп`ютера, інших подарунків, необхідних медикаментів, продуктів харчування. З 2004 року позивач проживає  з іншою жінкою, яка перебуває на 8-му місяці вагітності. Позивач не працює, земельної ділянки не має, має загальне захворювання серцево-судинної системи. Окрім заробітної плати співмешканки, яка є мінімальною, іншого доходу позивач не має. Відповідач працює викладачем-вихователем у Новоайдарському реабілітаційному центрі. Дитина навчається там же і є забезпеченою безкоштовним щоденним харчуванням, медичним наглядом, путівками в санаторії. Позивач просив змінити розмір стягуваних з нього аліментів, визначивши їх розмір у твердій грошовій сумі 160 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, надавши до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов визнає.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги, викладені у позові обгрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька. Судовим розглядом установлено, що дитина знаходиться на вихованні та утриманні відповідача.

Згідно ст. 181 Сімейного кодексу України по рішенню суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу (заробітку) або в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних осіб: дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Згідно ст. 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 179, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Змінити розмір аліментів, визначений рішенням Новоайдарського районного суду від 16.10.2007 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі, яка складає 160 грн., щомісячно, до досягнення сином повноліття, починаючи з 09.03.2010 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий:                                   Л. Д. Добривечір