Єдиний унікальний номер 175/3995/13-ц

провадження № 6/175/10/21

УХВАЛА

20 січня 2021 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Васюченко О.Г.

при секретарі Сотник Г.В.

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. смт. Слобожанське заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ  «Вердикт Фінанс» звернулося до Дніпропетровського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

По справі 11 лютого 2016 року ухвалено рішення суду.

ТОВ «Вердикт Капітал» 16 січня 2021 року звернулося до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Заявник у своїй заяві прохав розглядати заяву без участі представника, інші учасники справи про причини своєї неявки суд не повідомили. З урахуванням зазначеного суд вважає можливим розглядати вказані питання за відсутності цих осіб.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також згідно до рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою №28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно із ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст.18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, а також допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою, суд вважає можливим замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження по цивільній справі № 175/3995/13-ц за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2016 року позовні вимоги – задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів  ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» 2 000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за кредитним зобов`язанням по договору поруки № 1103/0207/64-24А-П від 05.06.2013. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1103/0207/64-24А від 28.02.2007 р. в сумі 259 950,07 грн. звернуто стягнення на предмет застави автотранспортний засіб: Марка: Nissan; Модель: PRIMERA; Рік випуску:2006;  Номер кузова:  НОМЕР_1 ; Держ. реєстр.номер:  НОМЕР_2 , вартість якого згідно договору застави складала 137 815,00 грн., що належить на праві власності ОСОБА_1 . У задоволенні позову у частині звернення стягнення шляхом продажу предмета застави з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем та вчиненням дій направлених на зняття вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України, наданням ТОВ Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зобов`язання  ОСОБА_1 передати ТОВ «Вердикт Фінанс» предмет застави, - відмовлено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» судовий збір у сумі 1378,15 гривень.

Зазначене судове рішення у встановленому законом порядку набрало законної сили.

Оцінивши представлені і добуті докази, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована та підлягає задоволенню, а тому слід замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) за рішенням суду по справі № 175/3995/13-ц за за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, оскільки судом встановлено, 16 липня 2020 року між ТОВ «Вердикт Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір № 16-07/2020/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договором, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Фінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за Договором кредиту № 1103/0207/64-24А.

Отже у зв`язку з зазначеним ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу нового кредитора і отримало право грошової вимоги до боржників та у зобов`язанні змінився кредитор, крім того не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення заінтересованих осіб по справі, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені, а тому з урахуванням зазначено та вище викладеного суд приходить до висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження обґрунтована, підтверджена, ґрунтується на вимогах закону та така, що підлягає задоволенню, в зв`язку з чим стягувача ТОВ «Вердикт Фінанс» слід замінити на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник та кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з частиною 1 статті 442 Цивільного процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (п. 5 ст. 442 ЦПК України).

Тобто така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний суд України у своїй постанові від 20 листопада 2013 року по справі № 6-122цс13.

Часиною 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин звернення заявника із заявою про надання ТОВ «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, статусу стягувача відповідає змісту ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та положенню Закону України «Про виконавче провадження» з огляду на що, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 258, 259, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

       Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження – задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження по цивільній справі № 175/3995/13-ц, за Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749.

Ухвала набрала законної сили 22 січня 2021 року.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя – О.Г. Васюченко