Справа 237/4691/20

Номер провадження 2-о/237/14/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.21 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого                судді Медведського М.Д.,

при секретарі                Сідаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах  ОСОБА_2 , заінтересована особа: Селидівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про встановлення факту смерті,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Мар`їнського районного суду Донецької області із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк помер син ОСОБА_2 – ОСОБА_3 , про що було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та довідка про причину смерті. Однак, оскільки документи, видані органами та установами, розташованими на тимчасово окупованій території, владою України не визнаються, вона позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_3 встановленого зразку на території України, в зв`язку з цим просить встановити факт смерті останнього.

Заявник в судове засідання не з`явилася, справу просила розглянути у її відсутність.

Представник заінтересованої особи до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті ОСОБА_3 на тимчасово окупованій території підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та довідки про причину смерті, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, причина смерті: цироз печінки.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

З поданих документів вбачається, що вони видані неповноважними органами, в той же час загально відомим є факт відсутності державної влади на окремих територіях Донецької та Луганської областей, що унеможливлює реєстрацію смерті на таких територіях у встановленому законодавством порядку.

Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Згідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1650 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України (в редакції на дату звернення до суду) заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_3 і визначає датою його смерті  ІНФОРМАЦІЯ_3 та місцем смерті м. Донецьк Донецької області, Україна.

Приписами ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах, в тому числі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації смерті.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, що надасть йому можливість отримати свідоцтво про смерть, видане відповідним державним органом України.

Керуючись ст.ст. 10, 259, 265, 315, 317, 319 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", суд

       ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_3 , чоловічої статі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Донецьк, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, причина смерті: цироз печінки.

       Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                                         М.Д.Медведський

       Дата документу 18.01.2021 року