Ухвала

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 756/15854/15-ц

провадження № 61-21914св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» - Богданевич Юлії Валеріївни на постанову Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Пікуль А. А.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація»

(далі - КП «Київжитлоспецексплуатація») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання договору недійсним та виселення з нежилого приміщення.

На обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради від 13 січня 1992 року № 26 «Про формування комунального майна міста та районів» нежилі приміщення в будинку АДРЕСА_1 ) віднесено до комунальної власності територіальної громади м. Києва та згідно з розпорядженням Представника Президента України від 29 травня 1992 № 368 закріплено на праві господарського відання за Державним комунальним виборчим житлово-ремонтним об`єднанням, правонаступником якого є позивач.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно акту обстеження нежилих приміщень від 10 червня 2015 року позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 фактично використовує частину вільних нежилих приміщень площею 16,3 кв. м на першому поверсі без відповідних розпорядчих документів. В «коморі», площею 16,3 кв. м на першому поверсі зберігається рухоме майно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки між ними укладено договір про порядок користування місцями спільного користування (допоміжними приміщеннями та спорудами в будинку

АДРЕСА_1 ) від 13 травня 2015 року.

Оскільки зазначений договір про порядок користування місцями спільного користування (допоміжними приміщеннями та спорудами в будинку

АДРЕСА_1 ) від 13 березня 2015 року укладений без згоди орендодавця (Департаменту комунальної власності м. Києва) чи балансоутримувача КП «Київжитлоспецексплуатація», останній, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд: визнати недійсним договір про порядок користування місцями спільного користування (допоміжним приміщеннями та спорудами в будинку АДРЕСА_1 ) від 31 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з нежилих приміщень на першому поверсі, загальною площею

16,3 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати КП «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення на першому поверсі загальною площею 16,3 кв. м в будинку АДРЕСА_1 .

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до

КП «Київжитлоспецексплуатація», третя особа: ОСОБА_2 , про знесення самовільно збудованих приміщень та приведення допоміжних приміщень до попереднього стану.

На обгрунтування зустрічного позову зазначав, що тамбур, площею 3,7 кв. м, та сходова клітина 27,6 кв. м, в будинку АДРЕСА_1 є місяцями спільного користування і перебувають у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Право користування даними приміщеннями підтверджується договором про порядок спільного користування місцями спільного користування від 13 березня 2015 року.

Зазначав, що невідомими особами було зведено на першому поверсі будинку під сходовою клітиною допоміжне приміщення - комору площею 16 кв. м без жодних документів та дозволів, а тому просив суд зобов`язати

КП «Київжитлоспецексплуатація» знести самовільно збудоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 під сходовою клітиною допоміжне приміщення - комору, площею 16 кв. м, та привести допоміжні приміщення - тамбур, площею 3,7 кв. м, сходову клітину, площею 27,6 кв. м, до попереднього стану.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року позовні вимоги КП «Київжитлоспецексплуатація» задоволено.

Визнано недійсним договір про порядок користування місцями спільного користування (допоміжним приміщеннями та спорудами в будинку

АДРЕСА_1 ) від 31 березня 2015року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з нежилих приміщень на першому поверсі загальною площею 16,3 кв .м в будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передати

КП «Київжитлоспецексплуатація» нежилі приміщення на першому поверсі загальною площею 16,3 кв. м. в будинку АДРЕСА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до

КП «Київжитлоспецексплуатація», третя особа: ОСОБА_2 , про знесення самовільно збудованих приміщень та приведення допоміжних приміщень до попереднього стану відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року в частині вирішення первісних позовних вимог КП «Київжитлоспецексплуатація» скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст доводів касаційної скарги

У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника КП «Київжитлоспецексплуатація» - Богданевич Ю. В., у якій заявник просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

18 грудня 2019 року справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції.

Нормативно-правове обгрунтування

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України, у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд приходить до висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.

При обговоренні доповіді судді-доповідача про проведені підготовчі дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність необхідності виклику у судове засідання учасників справи для надання ними пояснень та про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, суд інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання договору недійсним, виселення з нежилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», третя особа: ОСОБА_2 , про знесення самовільно збудованих приміщень та приведення допоміжних приміщень до попереднього стану, за касаційною скаргою представника Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» - Богданевич Юлії Валеріївни на постанову Київського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак